Перша вчителька присвятила своєму загиблому учню вірш.
Сьогодні у Кременчуці прощаються із Володимиром Школярем.
Він народився 25 березня 1991 року в Кіровоградській області. Тривалий час жив і працював в Олександрії, Кіровоградської області. Але з матір’ю переїхав в Кременчуцький район, де працював майстром з ремонту квартир, будинків. Був будівельником за спеціальністю.
Про це розповів військовослужбовець із позивним «Художник».
«Але почалась повномасштабна війна і Володимир пішов до РТЦК Олександрії, там був зареєстрований. Був призваний в одну із наших десантно- штурмових бригад. Так як тривалий час займався спортом – кунг-фу, східними єдиноборствами, тож був зарахований десантником. Тривалий час воював помічником гранатометника. Перед цим пройшов курси із перепідготовки у учбовому центрі десантно-штурмового підрозділу», - розповів «Художник».
Але 19 березня 2023 року Володимир Школяр загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Кремінна, Луганської області.
«Він отримав поранення, не сумісні із життям. Уламкові поранення в верхню частину тулуба. Мати не змогла приїхати у Кременчук, у МПК, на прощання. Вона погано почуває – зустрічатиме сина у селі Кіндрівка, на обійсті, де з ним прощатимуться», - слова «Художника».
Він акцентує увагу на трагічну деталь: мати сповіщення про смерть отримала на робочому місці.
«Так і написала на сповіщенні про смерть: «Отримала в День народження сина», - говорить військовослужбовець.
Сьогодні у Міському палаці культури, де відбувалась церемонія прощання із Володимиром Школярем, зібрались родичі, цивільна дружина. Чоловік так і не встиг одружитися. Думав, що зробить після війни.
Також попрощатися із Героєм приїхали вчителі, однокласники захисника.
«Я перша вчителька Володі. Говорити про цю людину у цей день важко…Я завжди його називала Вовчиком. Мій Вовчик… Сьогодні у трагічний день висловити співчуття мамі, всім рідним», - говорить Алла Федорівна Макаренко.
Жінка прочитала вірш, який присвятила загиблому воїну:
«Війна змінила все – всіх об’єднала,
З колишніх пустотливих школярів Ви стали воїнами, захисниками.
Пішли на фронт, щоб зупинити ворогів, ви віддаєте все, щоб ми жили щасливо.
Щоб ми не чули вибухів, сирен, дітей ростили, будували школи,
Ще кращі, ніж тепер.
Володимире, Володю, твій подвиг будемо пам’ятати!
Вклоняємось низько до Землі.
Вісі: рідні, однокласники, знайомі, а також твої перші вчителі.
Слава Україні!».
Навчався Володимир Школяр у Власівці. Зараз це Власівський ліцей №8 Світловодської міської ради, а була колишня ЗОШ №8.
Слози душать однокласниць Володимира, та Марина Олександрівна (на фото ліворуч, авт) від усіх пригадує, що він був доброзичливим, веселим, усміхнений, товариським. Надійний друг і товариш.
«Приїхали підтримати рідних, близьких, попрощатися із Володимиром. Біль, втрата для рідних. Вова назавжди в наших серцях. Дуже багато випадків було у нас, та пригадую лише приємне. Толковий чоловік, людяний, завжди відгукувався. Знала, що на війні. Виставляв багато фото в соцмережах. Сподівались, що повернеться і все буде добре», - слова жінки
Однокласниця каже, що зараз важко повірити в смерть Володимира, сподівається, що час залічить рани втрати.
У останню путь Володимира Школяра у Кременчуці проводжали, стоячи на колінах. Поховання Героя відбудеться на кладовищі села Кіндрівка, Кременчуцького району.
Світлана Павленко
Фото Кирила Воронцова
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
