
Пряма мова.
«Кременчуцька газета» з відомим місцевим краєзнавцем Євгеном Бергером днями мандрувала Крюковим, де ми знайомилися з історією будівель Правобережжя.
Серед іншого ми зацікавилися історією однієї з будівель на вулиці Івана Приходька. Наразі в цій будівлі знаходиться інститут вагонобудування.
Як розповів Є.Бергер, цю будівлю звели під ремісниче училище, де хлопців навчали на слюсарів, теслярів, столярів, а дівчат на професії швачки.
«У радянські часи тут був машинобудівний технікум…
1 серпня 1941 року німці вже знаходяться під Кременчуком, а абітурієнти пишуть диктант.
Диктант здали, а вже математику здавати не довелося, бо Крюків був окупований німцями…
Потім заняття тут відновилися у 1944 році»,- додав краєзнавець.
Він зазначає, що першими студентами після звільнення Крюкова від ворога були в основному, комісовані поранені, а також білобілетники.
Є.Бергер розповідає, що умови навчання у будівлі були дуже важкі, як і все у воєнний час.
Про ватман не могло бути і мови. Дістати зошит було проблемою. Їх на базарі подавали спекулянти через сліпих посередників. На всю групу - один підручник з предмета. Також була одна готовальня на всю групу.
«Як вирішували проблему з опаленням?
Дніпро замерзав тоді з грудня по березень. Крига була до пів метра. Студенти по ній ходили на острів Шаламай пиляли дерева і цим опалювали приміщення.
Також за Крюковим був город, де вони вирощували овочі для їдальні технікуму»,- каже наш гід.
Він вклоняється колишньому директору КВБЗ Івану Приходьку, бо той по-людськи відносився до людей і розповів конкретний приклад: «Чимало випускників, потім займали посади, де вимагалися вища освіта, а в них її не було.
І що сказав Іван Митрофанович? Поки ці люди до пенсії не допрацюють - їх не чіпати».
Згодом цей технікум приєднали до Кременчуцького політехнічного університету.
«А що знаходилося в цьому місці після того, як технікум виїхав?» - запитує журналіст.
«Тут знаходився райвідділ міліції та проєктний інститут вагонобудування», - зазначив пан Бергер.
Олег Булашев
Відео Микити Ліцкевича