Возлюблені у Господі брати та сестри, вірні чада Української Православної Церкви! Ми прийшли до довгоочікуваного свята – Різдва Господа та Спасителя нашого Ісуса Христа. Ми дякуємо Господу за Його пришестя у світ, за безмежну любов і милість до нас. Знову звучать урочисті піснеспіви, колядки. Знову ми переживаємо невід’ємну духовну радість, відчуваємо благодатну присутність Бога у цьому світі. У важких умовах сьогоднішньої війни ми по-особливому проникливо сприймаємо слова славослів'я ангелів: «…слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!» (Лук.2: 14).
Господь, бачачи людство, що страждає в гріхах, зволив Сам увійти в плин історії. З цього моменту наше буття — це вже не безглуздий процес кругообігу пристрастей, про який Екклезіаст сказав: «…усе — суєта і томління духу!» (Еккл.1:14). Тепер історія людства — це шлях до спасіння, це можливість спілкування з Богом. Але це ще й можливість вибирати, отже, відповідальність за свій вибір.
Свідками Різдва Христового стали прості пастухи та досвідчені мудреці зі Сходу. Пастухи, які нагадують про перших віруючих у Бога Істинного — як Авель, як Авраам, що були готові за покликом Господа відразу вирушити в дорогу. І мудреці, що заради поклоніння Богонемовляті Христу, залишили споглядальний спокій. Серцева простота і глибина мудрості – кожен по-своєму шукає Бога, знаходить віру, щоб разом зустрітись біля ясел Спасителя. Так і ми, сьогоднішні християни, всі дуже різні, з різною долею, разом «...становимо одне тiло у Христi» (Рим.12:5).
Ми святкуємо Різдво у неймовірно важкий час, повний тяжких випробувань та викликів. Йде війна. Під загрозою існування нашої держави як такої, життя наших близьких, дітей. Серед тривог та турбот, що стали спільними для всіх, з'явилася ще й тривога за Церкву, в якій ми всі були охрещені. Не можна ставити під сумнів існування Церкви, як не можна змусити замовкнути живий голос Євангелія. У цій складній ситуації ми маємо як ніколи зберегти дух Благовістя Христового, зміцнитися самим і допомогти не зійти з правильного шляху нашим співвітчизникам. Кількість людей, які потребують допомоги та підтримки, зросла неймовірно. Українська Православна Церква з перших днів війни допомагала людям у скорботах та труднощах і продовжить це робити, незважаючи ні на що. Ми всі повинні зберегти людську подобу, щоб у ній виявився Образ Божий. Іншого шляху немає.
Дорогі брати та сестри! Сердечно вітаю вас зі святом! Бажаю вам миру, радості, молитовного настрою душі. Нехай Господь благословить вас і ваших близьких міцним здоров'ям, домашнім затишком, здійсненням усіх добрих починань. З нами Бог!
Христос народився - славімо Його!
Миколай, митрополит Кременчуцький і Лубенський. Різдво Христове, 2023 р.
