Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
П'ятниця, 30 Жовтня 2020
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

Сучасні козаки-захисники під Покровою Пресвятої Богородиці

 
 

 

14 октября 2020 09:00

В Україні 14 жовтня відзначають потрійне свято.

Українці 14 жовтня святкують одразу кілька подій: Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва та День захисника України. Усі ці свята взаємопов’язані і виникали послідовно.

Із давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва та всіх українських збройних формувань. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І, до речі, саме цього дня козаки збирали Велику раду, на якій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами. Тож, що поєднує ці три події? В елементах свята, його історичних аспектах і сучасних реаліях розбиралася Кременчуцька газета.

Диво явлення і захисту

Покрова Пресвятої Владичиці Богородиці і Приснодіви Марії – одне з найважливіших свят у християнській традиції – відзначається саме 14 жовтня. Про його історію розповів Кременчуцькій газеті настоятель Свято-Миколаївського кафедрального собору Володимир Макогон.

«Одне з племен сарацинів у 910 році взяло в облогу місто Константинополь. Місцеві жителі усвідомлювали, що на них чекає велика біда. Вони звернулися за допомогою до Приснодіви Марії, молилися за визволення від ворогів, які оточили місто. Богородиця, осяяна небесним світлом й оточена ангелами та святими, явилася їм, тримаючи в руках омофор (широка тканина з хрестом, яку носять священики на богослужіннях – авт.). Дивовижний покрив захистив місто і врятував жителів Константинополя від смерті. Сарацини зняли облогу», – розповідає отець Володимир.

За словами протоієрея Михайла Гориславця, в Україні Покрова Пресвятої Богородиці святкують більш урочисто, ніж в тому місці, де вона явилася.

«Цього дня ми молимося за захисників наших, щоб покривала Богородиця нас своїм омофором», – говорить священик.

Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що в народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.

Прикмети цього дня:

Якщо на Покрову відлітають журавлі, то зима буде ранньою і холодною.

Якщо дуб і береза на Покрову скинуть все листя, то рік буде легкий, а якщо не все – до суворої зими.

До Покрови – осінь, після Покрови – зима.

Звідки на Покрову вітер дме, з тієї сторони і чекай перших морозів.

Якщо на Покрову вітер південний – зима буде теплою, північний і східний – холодною, західний – сніжною.

Якщо на Покрову падає сніг, то і на Дмитра (8 листопада) піде сніг, а якщо снігу не буде, то і на Катерини (7 грудня) снігу не буде.

Якщо перший сніг до Покрови випаде, то зима не скоро прийде.

Яка погода на Покрову, такою вся зима буде.

Не утеплиш будинок до Покрови – всю зиму будеш мерзнути.

Якщо на Покрову перетопити піч яблунею, то всю зиму в будинку буде тепло.

Покрова прийшла – посиденьки привела.

На Покрову останній збір плодів.

Якщо дітей на Покрову облити водою через сито, вони менше будуть хворіти.

Весело Покрову проведеш – гарного нареченого знайдеш.

Сніг у весілля на Покрову – щастя молодим.

Багато снігу на Покрову – буде багато весіль в наступному році.

Якщо хлопець на Покрову залицяється до дівчини, він стане її нареченим.

Сильний вітер на Покрову – буде багато наречених.

Якщо зіграти весілля на Покрову – молоді будуть жити душа в душу.

Якщо господиня напече багато млинців, то в зимову холоднечу в будинку буде тепло.

Сторінками історії

Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них створено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у державному Гімні України. Образ сміливого парубка, який захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї нашого народу. Багато яскравих сторінок історії нашого міста пов'язано саме з козацтвом.

Приміром, у 1625 році на місці пам’ятника, встановленого у селі Чечелеве Кременчуцького району, відбулася Куруківська битва запорозьких козаків із польською шляхтою. Ця подія показала, що наше військо (під керівництвом гетьмана Марка Жмайла), яке за кількістю було набагато менше і озброєне набагато гірше за польське, змогло протистояти професійному війську Речі Посполитої. Згадаємо також, що із 1661 до 1663 року (за іншими даними – до 1667) як військово-територіальна одиниця існував Кременчуцький полк, створений за ініціативи лівобережного гетьмана Якима Сомка. У своїх дослідженнях заступник директора Полтавського краєзнавчого музею Володимир Мокляк наголошує, що Кременчуцький полк – «один із найнедовговічниших в історії козацьких полків Полтавщини», однак мав і своє значення у політичних подіях, пов'язаних із боротьбою за гетьманську булаву 1660 років.

Цікавою історією поділилася з нами вчена секретарка Кременчуцького краєзнавчого музею Олена Коваленко.

«1658 року на Генеральному Сеймі полковник Кирило Андрієвич очолює делегатів від Кременчука… Він разом із 10 козаками-кременчужанами, які становили його почет, звернулися з проханням про затвердження прав «королівського міста» Кременчука. Відтак наше місто вперше отримало привілей  короля Яна-Казимира», – розповідає Коваленко. Вона зазначає, що копія документу знаходиться зараз у фондах музею і є «ще одним безцінним джерелом для вивчення історії рідного краю».

Козаки-захисники
Спостерігаючи, як сьогодення перекликається зі старовиною, ми, жителі XXI століття, маємо бути гідними спадкоємцями духовних цінностей і продовжувачами багатих традицій та славних справ предків. Тож можна сказати, що День захисника України ми відзначаємо саме 14 жовтня як символ нерозривного зв’язку всіх поколінь тих, хто боронив нашу Батьківщину. А ще – як пам’ять про тих, хто в різні часи захищав нашу землю від ворога і охороняє її зараз на Сході України. Цей день асоціюється насамперед із мужністю та стійкістю людського характеру, силою духу та відданістю Батьківщині.

 

«Сучасні козаки – це захисники нашої землі української. Багато з них зараз воюють в АТО з окупантами», – говорить голова ради старійшин Полтавського козацтва, полковник Валерій Більченко.

Він розповідає, що козацькі організації співпрацюють із православною церквою і мають на меті виховання молодого покоління. Прийняти присягу можуть достойні кандидати і юного віку, і сивочолі, і жінки, і чоловіки.

«Коли я був маленьким, дід мені говорив: «Ти є нащадком козаків». Дід мій був козаком все своє життя, і я з дитинства таким почувався. А у 2004 році прийняв вже офіційну присягу», – ділиться полковник.

 

Як нам розповів крайовий отаман Полтавського крайового козацького товариства, генерал-осавул Олексій Жовтобрюх, в Україні зараз нараховується чимало козацьких організацій (за різними даними – від 50 до 700). У Кременчуці свого часу навіть пропонували з їх числа створити єдину охорону для заводів проти рейдерських захватів. А ще пан Жовтобрюх уточнив, що у місцевій організації мають на меті домогтися, аби козацький народ визнали в Україні.

«За паспортом я українець, але козацього роду», – говорить генерал-осавул.

 

Поспілкувалися ми також із козачкою. Як розповіла Лілія Шах, курінна Кременчуцького осередку Полтавського окружного козацького товариства «Українське козацтво», за рекомендацією знайомого вона у 2010 році прийняла присягу у Свято-Миколаївському соборі.

«Погляди кардинально змінилися. З'явилася більш серйозна відповідальність перед суспільством та побратимами. Та й людина у формі сприймається більш поважно, хоча нас спершу плутали із поліцейськими», – ділиться пані Шах.

Варто нагадати, що День захисника України – свято, встановлене 14 жовтня 2014 року указом Президента України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості. Цим же указом скасовано указ Президента України 1999 року, яким встановлювалося свято – День захисника Вітчизни, що відзначалося щороку 23 лютого.

 

Тетяна Красельникова

Фото з відкритих джерел та особистих архівів героїв

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

Інші новини

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися