
Судова справа.
24 листопада 2017 року сталась дорожньо-транспортна пригода на нерегульованому пішохідному переході по вулиці Вадима Пугачова, неподалік оптової бази (колишня Московська).
Як тоді зазначала прес-служба відділу Нацполіції, водій автомобіля МАН (маніпулятор) скоїв наїзд на жінку.
У потерпілої діагностували закриту черепно-мозкову травму та підозру на перелом плечової кістки. .
Того ж дня, близько 14-ї год, 82-річна кременчужанка померла.
Як повідомила прес-служба Кременчуцького відділу поліції, вона померла в стінах реанімаційного відділення.
6 червня 2022 року суддя Автозаводського райсуду Кременчука Ганна Олейнікова розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження від 24.11.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1, уродженця Кременчука,, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України "Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами".
Як сказано у вироці суду, 24.11.2017 року приблизно о 08.40, в світлий час доби, ясну погоду без опадів , по сухому асфальтобетонному покриттю вулиці Вадима Пугачова, зі сторони проспекта Свободи в напрямку вулиці Чкалова, керуючи вантажним автомобілем «MAN F 2001», рухався водій ОСОБА_1 , який зупинився перед горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1-«зебра». В цей же час в районі будинку №152 по проспекту Свободи на проїзну частину вийшла пішохід ОСОБА_3 , яка почала перетинати дорогу, поза межами нерегульованого пішохідного переходу справа наліво, відносно напрямку руху автомобіля «MAN F 2001» реєстраційний номер НОМЕР_1 , але при цьому рухаючись в зоні дії дорожніх знаків 5.35.1-5.35.2- "пішохідний перехід".
Перебуваючи в даній дорожній обстановці та не переконавшись, що його рух буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, водій вантажівки порушуючи вимоги п.18.1 Правил дорожнього руху України, розпочав рух в напрямку вулиці Чкалова та в напрямку нерегульованого пішохідного переходу, де в зоні дії дорожніх знаків 5.35.1-5.35.2- «пішохідний перехід», допустив наїзд передньою частиною вантажівки у задню частину тіла пішохода ОСОБА_3.
У результаті наїзду пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до лікарні «Кременчуцька», де того ж дня померла.
Причиною смерті ОСОБА_3 став травматичний шок, як ускладнення тупої сполученої травми грудної клітки і живота, кінцівок, голови, з множинними переломами ребер справа та зліва по задніх анатомічних лініях, розривами пристінкової плеври зліва, переломами кісток плеча та лівої гомілки.
При судово - токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_3 етиловий та інші спирти не виявлені.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 659 від 27.12.2017 року, в умовах даної події водій вантажного автомобіля мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3 шляхом виконання п. 18.1. «Правил дорожнього руху України».
Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав і пояснив, що того дня він здійснив повну зупинку транспортного засобу перед пішохідним переходом, пропустив пішоходів, переконався що на переході нікого немає і почав повільний рух зі швидкістю 2-3 кілометри на годину.
Коли він вже перетнув пішохідний перехід, почув крики людей і зупинився, вийшов з машини і побачив бабусю, яка лежала перед передньою частиною автомобіля. Підбігло багато людей, він витягнув потерпілу з-під машини, вона була у свідомості. Приблизно через 5 хвилин приїхала швидка меддопомога та працівники поліції. Потерпілу забрали, оформили матеріали та він поїхав до наркодиспансеру. Після чого поїхав до слідчого, який повідомив що потерпіла в реанімації. Далі уже в лікарні лікар повідомив йому про смерть потерпілої.
Перед пішохідним переходом він зупинився за 1,5-2 метри. Коли він зупинився, були пішоходи, які перейшли проїзну частину, він бачив лише голови пішоходів зі свого місця водія, які стояли зі сторін і пропускали машини. Після наїзду він зупинився за 4-5 метрів від пішохідної дорожки. На автомобілі пошкоджень від наїзду не було. Коли він вийшов, потерпіла перебувала під кабіною водія, а саме під передньою балкою транспортного засобу, між колесами, розташована головою до пішохідного переходу по ліву сторону.
Коли він зупинився перед пішохідним переходом, позаду нього були також інші автомобілі. На узбіччі дороги він бачив лише тих пішоходів, які вище зростом, через висоту транспортного засобу, яким керував. Про те, що він здійснив наїзд на пішохода, зрозумів тільки тоді, коли почув крики людей, після чого відразу зупинився. Транспортний засіб, яким він керував марки «MAN F 2001» реєстраційний номер НОМЕР_1 , висотою 3,70 метри, шириною 2,65 метри, повною масою 14 тонн.
Потерпіла була приблизно зростом 1 метр 60 сантиметрів, вона вибігла на дорогу з правої сторони відносно нього, поза межами пішохідного переходу у мертвій зоні його автомобіля, тобто, він її не бачив. Видимість правої частини проїзної частини недостатня, що обумовлено висотою і шириною автомобіля, а також посадкою водія. З порушенням пункту 18.1 ПДР України він не погоджується, так як він перед пішохідним переходом зупинив транспортний засіб , пішоходи перейшли дорогу по пішохідному переходу і коли нікого не було із пішоходів на пішохідному переході він почав рух автомобіля . На його думку, потерпіла порушила ПДР, так як переходила дорогу за межами пішохідного переходу, коли він вже рухався. Матеріальна шкода ним відшкодована потерпілій , так як він мав намір допомогти людині, яка потрапила у складну ситуацію. Шкодує про те, що сталось, але вважає , що його вини у ДТП немає.
На підтвердження вини ОСОБА_1 в порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілої, стороною обвинувачення, а саме прокурором, надано показання потерпілої ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 є її бабусею.
24 листопада 2017 року їй зателефонували з лікарні і повідомили, що бабусю привезли до реанімації у важкому стані. Вона поїхала до лікарні, де лікарі повідомили їй, що шансів вижити у бабусі немає. Згодом слідчий повідомив ій про обставини дорожньо-транспортної пригоди, а саме , що в районі пішохідного переходу ОСОБА_1 вчинив наїзд на її бабусю. Коли вона була на слідчому експерименті побачила, що водій ОСОБА_1 зупинився перед пішохідним переходом, пропустив пішоходів, і після цього тільки почав рух, однак не побачив пішохода та вчинив наїзд на її бабусю. Йому люди закричали, щоб він зупинився, так як він не зрозумів, що здійснив наїзд. Обвинувачений допоміг ій з похованням бабусі, відшкодував вартість поховання - 12 000 гривень. Матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого вона не має. На час ДТП бабуся мала гарне самопочуття, вона її бачила за 10 хвилин до події. Раніше бабуся потрапляла в дорожньо-транспортні пригоди, коли вона перебувала на острівці безпеки, водій виїхав на нього, це відбулося приблизно у 2007-2008 роках. Бабусі було 82 роки. Вона пересувалася нормально, звичайним кроком. Покарання просить призначити обвинуваченому на розсуд суду, не наполягає на призначенні суворого покарання, щодо позбавлення права керування транспортними засобами обвинуваченого покладається на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що того дня вантажівка, яка стояла ближче до нього, почала рух. Як тільки машина перетнула пішохідний перехід, позаду нього вийшла жінка з двома сумками, і спробувала перебігти дорогу перед вантажною машиною, яка знаходилася в русі. Згодом побачив жінку під автомобілем, і почав свистіти. Водій зупинився, але жінка вже була під транспортним засобом.
Водій вийшов із кабіни і витягнув її з-під автомобіля. Після цього приїхала швидка медична допомога і поліція. Подія сталася в 2017 році, вранці, точну дату та час не пам`ятає, погода була прохолодною. Вантажний автомобіль стояв приблизно на відстані метра перед пішохідним переходом до початку руху, згодом він почав рух в напрямку лівіше, після контакту з пішоходом автомобіль зупинився за пішохідним переходом. Після зупинки задня частина вантажівки ще була на пішохідному переході.
Потерпіла - жінка не бігла, вона йшла дуже швидким кроком. Жінка була приблизно 1 метр 60 сантиметрів зросту. Коли він зупинився, біля нього пішоходів не було. Автомобілі рухались в двох напрямках, усі почали рух одночасно. Жінка рухалася по діагоналі, вона намагалася перебігти дорогу перед вантажівкою, що рухалася. Коли жінка вибігла, кабіна вантажного автомобіля була за пішохідним переходом, жінка проїзну частину перебігала не по переходу, а за ним.
При падінні тіло потерпілої було перпендикулярно автомобілю, головою потерпіла була ближче до дорожньої розмітки. Вважає, що вона могла заплутатися в сумках і просто впасти. Удар автомобіля по потерпілій він не бачив, вантажний автомобіль рухався дуже повільно, приблизно 3-7 кілометрів на годину. Після зіткнення водій вантажного автомобіля вискочив з машини, побачив жінку і почав витягати її з-під автомобіля. В тій обстановці водій не мав змоги бачити пішохода, так як вона вибігла у мертвій зоні для водія, у тому числі через висоту кабіни транспортного засобу. Жінка бігла поза дорожньо розміткою «пішохідний перехід», на відстані від зебри приблизно 3 метри . Він вважає, що Правила дорожнього руху в данній ситуації порушила потерпіла , так як бачила, що автомобіль рухається, але намагалася перебігти перед ним. Щодо зустрічної смуги руху, то він бачив , що там знаходились легкові автомобілі, щонайменше одна машина проїхала пішохідний перехід.
Майже аналогічні покази дали і інші свідки.
Проаналізувавши в сукупності дані докази, а також вказані вище нормативні приписи у сфері регулювання дорожнього руху, суд вважає безспірно доведеним те, що в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед ДТП - наїздом на пішохода ОСОБА_3 , остання повинна була керуватися вимогами п. п. 4.7 та 4.14»а»,»б» Правил дорожнього руху України, проте її дії таким вимогам не відповідали.
Проігнорувавши вимоги ПДР, які забороняють пішоходам переходити проїзну частину поза переходом, якщо є розділювальна смуга, почала перебігати проїзну частину всупереч вищевказаним вимогам, не переконавшись в безпеці подальшого руху для себе в умовах, коли небезпека була очевидною внаслідок наближення транспортного засобу, який належним чином себе позначив на дорозі.
За таких обставин, зважаючи на те, що дії водія пов`язані з його реагуванням на виникнення небезпеки для руху або перешкоди, були обумовлені порушенням Правил дорожнього руху з боку самої потерпілої -пішохода ОСОБА_3 ,тому суд приходить до висновку, що першопричиною даної ДТП є невідповідність вказаним нормам саме останньою.
Заслухавши справу, суддя Г.Олейникова ОСОБУ_1 визнала невинуватим.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Олег Булашев