Судова справа.
Днями Крюківський районний суд м.Кременчука розглянув кримінальне провадження за обвинуваченням уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, який розлучений, не працює, має малолітню дитину, не є інвалідом, раніше не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.4 ст.185 КК України (Шахрайство, Крадіжка).
Як сказано в судовому реєстрі, 22 жовтня 2022 року в денний час доби обвинувачений перебував на законних підставах в квартирі, що належала жінці, з якою на той час він ще був одружений, але припинив спільне проживання. Тоді він побачив в руках у неї мобільний телефон, й у нього виник прямий умисел, направлений на заволодіння цим чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Реалізуючи свій злочинний умисел, він заволодів мобільним телефоном. А саме попросив у неї належний їй мобільний телефон під приводом тимчасового користування. На що жінка дала йому свій мобільний телефон для тимчасового користування. Проте обвинувачений покинув місце її проживання з вказаним чужим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, не повернув власниці, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 9 982,62 грн.
Епізод №2.
9 листопада 2023 року він перебував на законних підставах в квартирі, що належала жінці, з якою на той час він вже був розлучений. Тоді в обвинуваченого виник прямий умисел на повторне таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи злочинний умисел, він таємно викрав зі стіни у вітальні телевізор. Після чого обвинувачений зник з місця скоєння злочину з викраденим чужим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 4 543,58 грн.
Епізод №3.
2 січня 2024 року обвинувачений перебував на законних підставах в орендованій ним для свого мешкання квартирі, де у коридорі побачив жіночу сумку із золотою каблучкою, належні жінці, з якою на той час він співмешкав. Тоді у нього виник намір на повторне таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи злочинний умисел, він таємно викрав каблучку із золота зі вставкою з камінця цирконію. Після чого обвинувачений зник з місця скоєння злочину з викраденим чужим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 3 495,62 грн.
Епізод №4.
Через декілька днів з цієї ж сумки він таємно викрав ланцюжок із золота. Після чого обвинувачений зник з місця скоєння злочину з викраденим чужим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 10 207,80 грн.
Епізод №5.
16 березня 2024 року обвинувачений перебував на законних підставах в орендованій ним для свого мешкання квартирі, де виявив телевізор, належний іншій жінці. Тоді у нього виник намір на повторне таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи злочинний умисел він таємно викрав телевізор. Після чого обвинувачений зник з місця скоєння злочину з викраденим чужим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 4 084,50 грн.
Епізод №6.
16 квітня 2024 року обвинувачений перебував на законних підставах в орендованій ним для свого мешкання квартирі, де у нього виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, розташованого в зачиненій кімнаті, до якої йому було обмежено доступ.
Реалізуючи злочинний умисел, він незаконно проник до кімнати, доступ до якої йому було обмежено й двері зачинені на замок, шляхом зняття дверної петлі із використанням ручного інструменту, звідки таємно викрав швацьку машинку. Після чого він зник з місця скоєння злочину з викраденим чужим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 3 800 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений визнавав, що чужим майном він дійсно заволодів, здав його в ломбард, за що отримував грошові кошти. Не оспорював вартості чужого майна, яким він заволодів та здав в ломбард. Проте заперечував визначені мотиви вчинених ним кримінальних правопорушень та обставини заволодіння чужим майном.
Так, по епізодам кримінальних правопорушень проти власності своєї колишньої дружини, він стверджував, що на момент заволодіння їх майном вони разом проживали однією сім`єю в квартирі його дружини, з якою у них є спільна дитина. Хоча вони були розлучені, проте після цього ще рік проживали разом однією сім`єю. У них не було грошей. Тому у жовтні 2022 року за згоди колишньої дружини він здав в ломбард належний їй телефон, за що отримав 3500 грн, які витратив на потреби їх сім`ї, а саме купив продукти харчування та дружині інший телефон, щоб вона завжди була на зв`язку. Колишня дружина добровільно сама дала йому свій мобільний телефон, щоб він здав його у ломбард. Він обіцяв викупити її мобільний телефон з ломбарду та повернути їй, але не зміг. Повторно, в листопаді 2023 року коли колишня друдина була на роботі, а їх дитина у бабусі, він, перебуваючи в квартирі своєї дружини, без її згоди взяв у вітальні належний їй телевізор, здав його у ломбард, а отримані гроші витратив на продукти харчування для їх сім`ї. Хоча цей телевізор був придбаний у шлюбі, проте на особисті кошти дружини, подаровані їй друзями та рідними на день народження для придбання телевізору. Тому вони вважали, що цей телевізор належить особисто дружині. Спочатку він сказав дружині, що телевізор зламався, тому він віддав його майстру ремонтувати, бо думав, що зможе викупити його з ломбарду. Але в подальшому не зміг викупити телевізор з ломбарду, зізнався дружині, що здав її телевізор у ломбард. Дружина плакала. Він обіцяв купити новий телевізор, але так і не зміг. Після цього він з колишньою дружиною припинили спільне проживання.
А далі він познайомився зі своєю співмешканкою. Для їх спільного проживання він орендував квартиру, в якій було дві кімнати, але йому було дозволено жити лише в одній кімнаті, а інша кімната була зачинена на замок. Співмешканка бажала красиво жити, щоб він утримував її з сином. Разом з ними проживав її син, який мав затримку розвитку, тому потребував додаткових витрат, й він водив дитину на навчання у спеціалізований дитячий садок, де лише одне заняття коштує 600 грн. Але на це грошей у нього не було. Тому він запропонував співмешканці здати в ломбард її золотий ланцюжок. Вона погодилася, сама дала йому свій золотий ланцюжок, який він здав у ломбард, а на отримані гроші він купив їй взуття, її сину штани, а також продукти для їх спільного харчування. Також він без дозволу, таємно взяв у співмешканки золоту каблучку з її сумки, яку теж здав у ломбард, але отримані кошти витратив на придбання продуктів для їх спільного харчування, подарунки для неї. Він таємно від співмешканки взяв без дозволу з її сумки каблучку і здав у ломбард з ревнощів, оскільки знав, що ця каблучка подарунок її колишнього чоловіка. Коли в подальшому вона спитала його де її каблучка, то він зізнався, що здав її у ломбард. Далі співмешканка покинула його. А він залишився жити в орендованій квартирі, яку мав оплачувати, на що у нього теж не було грошових коштів.
Тому щоб оплатити власниці орендну плату за квартиру, обвинувачений без дозволу, таємно спочатку взяв її телевізор, з кімнати в якій йому було дозволено жити, та здав у ломбард, а потім він ще без дозволу взяв її швацьку машинку, із зачиненої від нього кімнати, в яку йому не було дозволено заходити, але він відкрив двері викруткою. Вказану швацьку машинку він теж здав у ломбард. Отримані за телевізор та швацьку машинку кошти він віддав власниці як оплату за оренду її квартири, де він прожив близько 8 місяців. Він повернув власниці у відшкодування заподіяної шкоди іншу швацьку машинку. Але більше він не зміг одразу відшкодувати шкоду потерпілим.
Обвинувачений стверджував, що щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, на час ухвалення вироку добровільно відшкодував потерпілим заподіяну шкоду, просив не карати його суворо, не позбавляти його волі, призначити покарання без ізоляції від суспільства.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла дала показання, що в останні дні грудня 2023 року вона уклала договір оренди з обвинуваченим, який одразу і в`їхав в їх квартиру проживати. За умовами договору він мав проживати 6 місяців з січня по червень 2024 року в їх квартирі, яка складається з двох кімнат, але йому було дозволено користуватися лише однією кімнатою, другу кімнату вона зачинила на ключ, бо там склала свої особисті речі. В кінці січня потерпіла приходила в квартиру, зняти показники лічильників, але побачила, що в квартирі разом з обвинуваченим проживає ще жінка з дитиною. Обвинувачений не виконував належним чином умови договору оренди, а саме платив невчасно та не в повному обсязі, при цьому розповідав жалобні історії про своє життя, про розуміння відповідальності оплатити оренду. Тому вона не могла одразу вигнати його зі свої квартири, але мала намір по закінченню дії договору оренди виселити його. У червні 2024 року по закінченню договору потерпіла прийшла в квартиру, навести там порядок, зробити перевірку, в ході якої виявила, що зникли телевізор з кімнати, в якій обвинуваченому було дозволено проживати, а також швацька машинка із зачиненої кімнати, в якій йому не було дозволено перебувати. Обвинувачений пояснив, що швацьку машинку забрала жінка, з якою він співмешкав в цій квартирі, а телевізор зламала дитина. Він не відшкодував заподіяну їй шкоду в повному обсязі. З часом обвинувачений замість її викраденої швацької машинки повернув іншу, але телевізор так і не повернув, його вартість не відшкодував. Потерпіла навіть після закінчення договору оренди не могла ще виселити обвинуваченого зі своєї квартири, зверталася за допомогою в поліцію. Так він проживав в їх квартирі до серпня 2024 року. Просила обвинуваченого відшкодувати їй шкоду.
Потерпіла дала показання суду, що раніше була одружена з обвинуваченим, мають з ним спільну дитину. Під час шлюбу проживали в її квартирі. Потім їх відносини погіршилися, вони втратили один до одного почуття любові, припинили спільне проживання. Рішенням Крюківського районного суду їх шлюб розірвано. Після чого вона знов одружилася, у новому шлюбі змінила прізвище, народила другу дитину. В шлюбі з обвинуваченим вона придбала собі за особисті кошти телефон та телевізор. Обвинувачений визнавав, що це її особисте майно. Вони припинили разом проживати задовго до рішення суду про розірвання їх шлюбу. З жовтня 2022 року, коли вони вже разом не проживали, але ще не були розлучені рішенням суду, в її квартиру прийшов обвинувачений, який жалівся, що має фінансові проблеми, потребує грошових коштів, просив дати свій телефон, щоб він здав його у ломбард на суму 5000 грн, а потім через декілька днів викупив його та повернув їй. На той час жінка ще намагалася зберегти між ними добрі стосунки, незважаючи на припинення шлюбних відносин, оскільки вони мають спільну дитину, щоб зберегти для дитини добрі стосунки з батьком. Тому вона вирішила допомогти обвинуваченому, повірила йому, що він таким чином вирішить свої матеріальні проблеми та поверне їй мобільний телефон з ломбарду через декілька днів. Жінка сама дала йому свій мобільний телефон, щоб він здав його у ломбард на декілька днів, а потім викупив та повернув їй. Якби вона знала, що обвинувачений не поверне належний їй телефон з ломбарду, то вона ніколи б йому не дала свій телефон. Але обвинувачений здав її мобільний телефон у ломбард, й так його не повернув. Дійсно, замість належного їй мобільного телефону дав їй у тимчасове користування інший телефон до повернення її телефону. Але обвинувачений не повернув їй її телефон, й забрав у неї свій телефон. Через деякий час восени 2023 року він знов звернувся до неї за допомогою, попросився нетривалий час пожити в її квартирі, бо йому ніде жити, а він бажає ще бачити свою дитину. Хоча на той час вони вже були розлучені, жінка піддалася на його маніпуляції, дозволила залишитися в своїй квартирі, спілкуватися з дитиною. Хоча обвинувачений тоді жив в її квартирі, але стосунки між ними вже давно були припинені, вони не вели спільне господарство, він не витрачав кошти на їх спільне харчування. В цей період обвинувачений залишався в її квартирі один. Коли вона повернулася з роботи додому, то виявила, що її телевізор зник. Оскільки в її квартирі залишався один обвинувачений, то вона одразу зрозуміла його причетність до зникнення належного їй телевізору. На що він повідомив їй, що телевізор зламався, й він віддав його у ремонт. На підтвердження своїх доводів показав обпалену електричну розетку. Не одразу, але потім вона побачила, що розетка обпалена лише зовні, в середині не ушкоджена, тоді зрозуміла, що він вкотре ввів її в оману. Жінка неодноразово питала в обвинуваченого, де її телевізор, де майстерня, в яку він здав її телевізор, вимагала повернути належний їй телевізор. Але він так і не повернув їй телевізор, брехав. В подальшому обвинувачена дізналася від його нової дівчини, що він здав її телевізор у ломбард. Крім того обвинувачений оформив на неї кредити, які вона змушена була самостійно погашати. На теперішній час обвинувачений не відшкодував заподіяну їй шкоду, майно не повернув, аліменти на дитину не сплачує. Просила покарати його суворо.
Потерпіла дала суду показання, що раніше нетривалий час співмешкала з обвинуваченим у м. Кременчуці, разом з ними проживав її малолітня дитина-інвалід. Під час спільного проживання вони обидва витрачали грошові кошти. Обвинувачений не утримував її. Одразу як вони почали співмешкати в січні 2024 року, вона виявила, що зникли її речі, спочатку золота каблучка, потім золотий ланцюжок. Тоді вона зрозуміла, що її золоті прикраси з її сумки за місцем їх спільного проживання міг викрасти лише обвинувачений. На її питання про зникнення вказаних речей, він визнав, що здав її прикраси в ломбард, а отримані гроші витратить для придбання автомобіля. Вона не давала згоди, щоб обвинувачений здав у ломбард належні їй золоті каблучку і ланцюжок. Окрім цього обвинувачений оформив на неї ще кредити, які вона змушена оплачувати самостійно. На теперішній час він не відшкодував їй заподіяну шкоду, не повернув її золоті прикраси. Разом з тим, жінка просила не карати суворо обвинуваченого, не позбавляти його волі.
Згідно з цим, суд ухвалив призначити остаточне покарання позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
Також стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 3183 грн. 60 коп.
Марина Соловей
