Колишній військовополонений Дмитро Агарков повернувся до Полтави після реабілітації для проходження ВЛК. Бійця обміняли після трирічного полону. 24-річного нацгвардійця в Росії етапували тричі, нині чоловік проходить реабілітацію, та хоче якомога швидше відновитись, аби займатися спортом.
24-річний військовий "Азову" Дмитро Агарков повернувся з трирічного російського полону.
Туди потрапив із "Азовсталі".
"Пам’ятаю, йшов, сонце вже сідало. Я подумав: треба точно запам’ятати цю дату — 2022 рік, 17 травня, 18:40. Це було принципово знати. Голод був настільки сильний, що я пам’ятаю: росіяни під вечір просто ходили з хлібом у руках. І ми сиділи, дивилися, розуміли, що у всіх хлопців жорсткий голод. Дивно було навіть бачити шматок хліба", — розповів військовополонений Дмитро Агарков.
Дмитра етапували тричі: спочатку в Оленівку, потім – у Свердловську область. Чоловік згадує про катування, страх електрошокера, та думки про самогубство.
"До мене підійшов якийсь інспектор і каже: "А гімн російський знаєш?". Звичайно я його знаю. Я кажу: "Так, знаю". Інспектор каже: "Ну, починай". Стрес був такий сильний, що все вилетіло з голови. Почав перший куплет, кілька рядків, і зупинився. Він схопив за комір, почав стискати й піднімати: "Що замовк?". Я пробую ще раз, і знову зупиняюся в тих же рядках. У цей, мені повезло, момент інший інспектор крикнув: "Усе, ведіть їх далі".
На обмін Дмитро потрапив 19 квітня 2025 року.
"Коли їхали в Україну, ми були здивовані. Кажу: "Я не думав, що так зустрічають". У приватних секторах люди виходили з прапорами, махали нам. Бабуся насилу дійшла до дороги, щоб нас зустріти, стоїть із синьо-жовтим прапором. Купа людей — не п’ять, не десять, не двадцять".
Дмитра звільнили напередодні дня народження мами. Чоловік вітав її прямо з евакуаційного автобусу, з телефону працівників координаційного штабу.
"Це був найкращий подарунок. Я теж узяв у неї телефон. Номер мами я відмінно пам’ятав. У мене було багато емоцій. Я нарешті почув її голос. Для мене дуже незвичайно зайти просто в торговий центр, побачити купу магазинів, одяг різний тощо. Реально радів цьому, як мала дитина, просто абсолютно всьому. Дуже хотілося, коли повернулися, це передусім шоколад. Настільки хотілося солодкого, в камері – просто чай із заваркою і нічого не відчуваєш", — додав Дмитро Агарков.
Нині чоловік готується до проходження ВЛК та продовжує реабілітацію.
За матеріалами Суспільне.Полтава
