А також журналісти разом з батьками примушували міську владу робити споруди цивільного захисту в закладах освіти.
У Кременчуці завершився ще один навчальний рік, упродовж якого учні всіх шкіл (це 32 ліцея чи гімназії) навчалися лише дистанційно. Щодо дитсадків – ситуація схожа: із 48-ми ДНЗ станом на 1 червня лише 7 перевели на очне навчання. Загалом ці заклади можуть прийняти 320 маленьких містян, які навчатимуться у 2 зміни. У садочках було 211 вільних місць. 5 червня запрацював садок і гімназії №16. Тут передбачено 80 місць (по 40 на зміну).
В багатьох інших громадах району школи та дитсадки працюють офлайн.
Батьки кременчуцьких дітлахів, частина депутатів міської та обласної рад, журналісти неодноразово заявляли про неспроможність міської влади налагодити очний процес в навчальних закладах комунальної власності.
Більше того, батьки кілька разів виходили на мітинги під стіни будівлі Кременчуцького міськвиконкому. Городяни вказували, що у нашому місті працюють лише приватні школи і навчальні центри, хоча в більшості міст України, які не перебувають у безпосередній близькості із зоною воєнних дій, діти мають змогу навчатися очно чи в змішаному режимі. Як приклад, наводили сусідні міста Горішні Плавні, Кропивницький, Полтаву тощо. На всі звернення містян щодо скасування «дистанційки» у чиновників була традиційною лише одна (напрацьована) відмовка: навчальні заклади комунальної власності Кременчука не обладнанні найпростішими укриттями. Людей це дуже дивувало, адже з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну минуло більше року. За цей час багато що можна було зробити.
Як все починалось
Саме наполегливість батьків разом з частиною депутатів та журналістів змусила владу діяти. Зокрема, репортери «Кременчуцької газети» ретельно перевірили слова мера міста Віталія Малецького, бо інколи вони не відповідали справжньому стану речей. Для цього ми направили інформаційні запити в різні інстанції: від влади міста та області до правоохоронних органів, від директора Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Геннадія Москалика до Державної служби надзвичайних ситуацій та в інші структури.
Титанічна паперова робота із запитами тривала майже 2 місяці. За цей час на бюрократичну переписку з чиновниками редакція витратила не одну пачку паперу. Серед іншого, ми просили повідомити, в яких навчальних закладах міста (дитсадки, школи, гімназії, ліцеї) підвали можна переробити під укриття; де тривають ремонти з облаштування споруд цивільного захисту і в які терміни їх мають завершити. Ми просили надати інформацію стосовно результатів роботи комісії, яку створили минулоріч, її члени мала дати оцінку стану укриттів закладів освіти Кременчуцької міської територіальної громади. Також ми намагалися дізнатися, які будівельні організації виконують ці ремонти та на які суми. У правоохоронців ми цікавились, кількістю кримінальних справ, які розслідують поліціянти міста щодо можливого порушення закону під час виконання робіт із облаштування укриттів… Ми багато чого просили.
Правоохоронці Кременчука та керівництво прокуратури надали чітку відповідь про відсутність кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактами можливого порушення закону під час виконання ремонтних робіт чи облаштування найпростіших укриттів у школах і дитсадках Кременчуцької міської тергромади.
Проте перші відповіді із Департаменту освіти були схожі на відписки, в яких зазначалося, що, згідно із рішенням Кременчуцької міської ради, з метою збереження учасників освітнього процесу визначено дистанційну форму навчання із 1 вересня 2022 року на час воєнного стану. Після наполегливого спілкування з чиновниками, редакція таки почала отримувати бодай якусь офіційну і вкрай необхідну інформацію. Зокрема, ми першими повідомили читачам про суми, які спрямовуються із Стабілізаційного фонду міської тергромади на проведення капітальних ремонтів із облаштування найпростіших укриттів в закладах середньої та дошкільної освіти. Зокрема, Департамент освіти повідомив нам, що зазначені роботи розпочалися у 2022 році та продовжуються цьогоріч. Торік відповідні роботи в закладах освіти виконані на 2 млн 430 тис грн. У 2023 році на продовження (початок) таких капремонів виділено понад 14 млн грн.
Чиновники відправили далі
Зауважимо, що більшість наших запитів влада міста переадресовувала до Департаменту освіти, ті – на заклади освіти комунального підпорядкування, які є юридичними особами. Таким чином представники влади не поспішали надавати потрібну нам інформацію, яка б допомогла журналістам розібратися у темі укриттів.
Втім зі шкіл ми також почали отримувати листи, написані наче під копірку. Окрім цього, керівництво не в повному обсязі відповідали на наші запитання.
Ми розуміли, що провини директорів закладів освіти тут немає. Адже, скоріш за все, юристи, які за бюджетні кошти обслуговують школи та дитсадки, підказали, яку відповідь можна надати. Також припускаємо, що саме вони писали ці листи, якими підставляли під удар директорів шкіл та дитсадків.
Тож, отримавши неповні відповіді (а інколи взагалі відписки), «Кременчуцька газета» продовжувала листування та постійно нагадувала керівництву шкіл і дитсадків, що Законом України «Про доступ до публічної інформації» передбачено право запитувача інформації на оскарження рішень дій чи бездіяльності розпорядників інформації, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства.
Коли ситуація заходила у глухий кут (відповіді в черговий раз надавалися частково), редакція у своїх зверненнях зазначала, що питання створення укриттів має великий суспільний резонанс і стосується багатьох кременчужан, тому ми залишаємо за собою право звертатися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Таке попередження не подобається чиновники, бо такі кроки можуть зіпсувати їхню кар’єру.
Тому лише після цього «Кременчуцька газета» почала отримувати відповіді, які містили повну інформацію про укладені договори на капітальні ремонти, надавалися копії актів обстеження приміщень під облаштування найпростіших укриттів.
Інформацію, яку редакція отримувала у відповідях, оприлюднювали у новинах на нашому сайті та у спеціалізованих вайбер-групах, Телеграм-каналах, де підіймалося питання облаштування укриттів у Кременчуці (зокрема з назвою «Відкриття закладів освіти»).
Підсумки кропіткої роботи
Майже півтора місяці паперової переписки, численних перемовин з батьками школярів, пікетів, на яких мешканці тиснули на можновладців, переконань депутатів, журналістів та громаду чиновники почули. Одним з тих, хто здивувався і наполягав на відкритті шкіл, створивши в них безпечні умови, став Президент України Володимир Зеленський. Він, як і голова Кременчуцької районної військової адміністрації Олег Лєднік, є прихильниками безпечного (за наявності облаштованого укриття) навчального процесу в закладах освіти.
Вже після того, як гарант держави висловив невдоволення роботою влади Кременчука на чолі з Віталієм Малецьким у питанні створення укриттів, місцеві чиновники активно заворушилися.
«Зараз Кременчук ворушиться. Кожного разу під час відвідування міста мене запитували журналісти і той же Олег Булашев (редактор «Кременчуцької газети», авт.) про створення укриттів. Малецького я теж розумію, бо він не хоче брати на себе відповідальність, адже боїться за дітей. Але слід дати вибір батькам – водити дітей до школи чи вони навчатимуться вдома. Тож тепер це питання почалося вирішуватися», - заявив 24 травня під час брифінгу начальник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін.
А ще він розкритикував представників влади, які приховують від журналістів будь-яку інформацію, крім військової.
Станом на кінець травня наша редакція має офіційні, систематизовані дані щодо укриттів у закладах освіти комунальної власності. Відомо, що серед 32 міських шкіл, ліцеїв, гімназій проєкти на виконання капітальних ремонтів із облаштування найпростіших укриттів готові у 6–ти (гімназії №№1, 7, 31, ліцей №№5, 25, початкова школа №15), ремонти тривають у 10-ти (ліцеї №№4, 6, 17, 30, гімназії №№12, 16, 23, 26, 27, 29). Є відповіді, у яких йдеться, що у навчальних закладах середньої освіти неможливо облаштувати укриття. Серед таких: гімназії №№8, 18, 22, ліцей №11.
Щодо ситуації із облаштуванням сховищ в закладах дошкільної освіти, то переважна більшість відповідей однотипна. Зазначалося, що на підставі обстеження приміщень комісією (про яку згадували вище, авт.), складено акти оцінки об’єктів і зроблено висновок, що підвальні приміщення переважної більшості кременчуцьких дитсадків не рекомендовані для укриття вихованців під час освітнього процесу.
Тут варто акцентувати увагу, що редакцією систематизовано інформацію лише тих навчальних закладів, які її надали.
Насамкінець нагадаємо, що під час літніх канікул питання облаштування укриттів у Кременчуці для учнів і дитсадківців не повинно відійти на задній план. Малецький розповідав, що у школах з укриттями влітку зможуть працювати дитсадки, але після відповідного рішення Кременчуцької міськради і лише на підставі актів оцінки об’єкта щодо його використання в якості найпростішого укриття.
Олена Ліпошко
Публікація підготовлена в рамках проєкту «Посилення громадянської журналістики в Україні», який впроваджується ГО «Платформа прав людини» за фінансової підтримки United Nations Democracy Fund (UNDEF).
Фото з відкритих джерел і Кременчуцької газети
