Кременчуцька газета
Четверг, 29 Лютого 2024
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube threads telegram

Ви є тут

У Кременчуці помітно збільшується число хворих на серцеві недуги, а деякі з цих хвороб молодшають

23 листопада 2023 09:50

Вік хвороби серцево-судинної системи молодшає. Ми дізнавалися, чому це так та що роботи, аби не опинитися в статистиці хворих з таким діагнозом.

Після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну на Полтавщині зросла кількість пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Таку статистику нещодавно озвучили обласні лікарі і пов’язують це насамперед з хронічним стресом, який щодня переживають усі українці. Друга причина - в області за рахунок вимушено переміщених осіб збільшилася кількість населення. На жаль, лікарі констатують: змінився і вік серцево-судинних захворювань. Помолодшали інфаркти та інсульти. Також, за словами кременчуцьких кардіологів, збільшується кількість хворих на гіпертонічну хворобу та хворих із недостатністю кровообігу.

Аналізуючи статистику хворих із гострим інфарктом міокарда, які поступили у серцево-судинний центр лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька» (раніше це було кардіологічне відділення), спостерігаємо збільшення хворих.

Так, за 9 місяців 2021 року до тоді ще кардіологічного відділення ЛІЛ «Кременчуцька» поступило 1 тис 232 пацієнта, у 2022 – 1 тис 298 громадян, у 2023 – вже 1 тис 427 осіб.

З гострим інфарктом міокарда: у 2021 – 134 пацієнта, у 2022 – 202, у 2023 – 265.

Щодо смертності, то 2 роки тому фіксували 86 випадків, пов’язаних з серцево-судинними хворобами, торік – 71, у 2023 – 74.

Ми поспілкувалися з кременчуцькими медиками та дізналися, як протидіяти серцевим недугам, і як в умовах війни підтримувати серце та судинну систему людини.

Без періодичних оглядів не обійтися

Лікарка-кардіолог вищої категорії Алла Полівара у кардіологічному відділенні лікарні «Кременчуцька» працює з 1987 року. Починала свою трудову діяльність в кардіореанімації. Тож із хворобами серця, методами та практикою лікування зіштовхується щодня упродовж багатьох років.

 

- Як ви пояснюєте ситуацію із зростанням кількістю хворих? Назвіть п’ятірку найпоширеніших хвороб у нашому регіону.

- По ризиках розвитку серцево-судинних захворювань пострадянські країни вже стоять у «червоній» зоні, тобто, високого ризику. А Україна, як і той самий Казахстан чи росія - країни, які у ньому перебували. Тому, звичайно, інсульти, інфаркти, порушення серцевого ритму, серцева недостатність та гіпертонічна хвороба – звичні для цих країн.

Якщо ми говоримо про серцеву недостатність, то однією із причин є перенесення інфекційних хвороб: грип та COVID-19. Фіксували і постковідні міокардити, тобто, запалення серцевого м’яза.

- Це міф чи правда, що після ковіду у людини періодично простежуються побічні захворювання?

- Дивіться, перш за все, ковід вносить людині певні зміни і у психічне здоров’я. І тому з’являються певні страхи, що відображається на інших аспектах здоров’я, у тому числі, і на серці. Перш за все, нас навчали, що треба лікувати не хворобу, а пацієнта. Тобто, необхідний комплексний підхід. Коли до тебе приходить людина, ти дивишся на неї всю, і дізнаєшся шляхом анамнезу про усі інші супутні хвороби. Це потрібно для того, щоб і призначення були доцільними, і щоб ми все це зважували. Обов’язково аналізуємо емоційний стан пацієнта. Бо психосоматику ніхто не відміняв. Адже ті зміни, які пов’язані з перенесенням ковіду, потрібно певний час лікувати. Як і після грипу, до якого ми звикли. Задання допомоги в стаціонарі – обрати метод лікування, тактику та спрямувати її на подальшу взаємодію пацієнта із сімейним лікарем, який продовжуватиме коригувати лікування і профілактику.

- Яка ситуація із оплатою за стаціонарні послуги та медикаменти, що дають хворому у цей час?

- Людині, яка поступає із порушенням серцевого ритму чи кровообігом, з інфарктом чи гострою серцевою недостатністю у стаціонарі надається безкоштовна допомога у повному обсязі. Як і будь-яка інша термінова допомога (наприклад, при інфаркті чи інсульті). Але бувають випадки, коли деякі ліки на стаціонарі відсутні. Або пацієнт хоче отримати препарати іншого виробника. Тоді шукають замінник: найчастіше – зарубіжного виробництва. Проте українське - не значить другосортне. Наші ліки досить гарні і я це можу сказати із спостережень у своїй роботі. А от, ліки, які лежать на тумбочці, не діють - їх треба приймати.

У той же час, для усіх громадян діє урядова програма «Доступні ліки». До речі, ціни на препарати, навіть тих, які не входять до переліку на відшкодування, в реімбурсацію, в Україні значно нижчі, аніж у Європі. Багато медикаментів надаються як гуманітарна допомога. Пацієнт отримує їх для прийому, підбирається доза. Але, на жаль, багатьох із них немає в переліку «Доступні ліки». Проте вихід завжди є - препарати можна раціонально замінити.

Людина повинна дотримуватись рекомендацій, які отримала. Якщо рекомендовано приймати ці ліки певний термін, це робити необхідно. Адже у іншому випадку, звісно, результату не буде. Або буде негативний, або взагалі, який шкодить. Буває таке, що, припинивши вживати рекомендований препарат, стан людини веде до різкої декомпенсації та погіршення. І буває таке, що кинули пити антикоагулянти (речовини, що перешкоджають зсіданню крові або уповільнюють його, ред.). То якщо було одне лихо, то згодом пацієнт поступає уже з іншими судинними ускладненнями.

Серцево-судинні хвороби є хронічними, тобто людина набула їх на все життя. Тому потребує постійної підтримки, корекції, лікування. Тож оцей ланцюжок стаціонар–поліклініка повинен чітко діяти. Тому що людина повинна безперервно отримувати медикаментозну підтримку, всупереч традиції «прокапатися» 2 рази на рік.

- Наскільки часто в таких випадках ви радите обстежуватися?

- Залежно від патології. Якщо, наприклад, людина, яка лікувалася з серцевою недостатністю, виписалася, то ми просимо пацієнта протягом перших 7-10 днів зробити візит до сімейного лікаря. Це важливо, тому що там можлива корекція дози препарату. Якщо це хворий з інфарктом міокарда, то призначаються зустрічі зразу в гострому періоді. А гострий інфаркт – це 28 днів, далі уже йде період постінфарктного кардіосклерозу. Там перший місяць кожні 10 днів зустрічаються. А далі все залежить від стану пацієнта.

Якщо хворий із серцевою недостатністю, то залежно від тяжкості пацієнта.

- Чи обов’язкові подальші, повторні огляди?

- Усе залежить від погіршення стану пацієнта. Це може відбувати через те, що хворі мають не одну ішемічну хворобу. Багато у кого супутня патологія, наприклад, цукровий діабет, ниркова недостатність. Ці хвороби погіршують перебіг основного захворювання. Тобто, якщо людина має таку тяжку супутню патологію, звісно, вона повинна частіше оглядатись. І треба, щоб пацієнт постійно приймав адекватні дози препаратів, щоб зменшити кількість госпіталізацій.

На коронаграфію чи операцію приїжджають пацієнти з району

Під час збору інформації для цього матеріалу ми опинилися у кабінеті коронаграфії. Сюди на ургентне (термінове) дослідження потрапляють хворі з гострим коронарним синдромом, які мають ангінозні (різкі) болі. Для обстеження пацієнту через прокол у артерії подається спеціальна речовина, після цього проводиться серія рентгенівських знімків, що дозволяє одразу виявити можливі пошкодження артерій (стенози – звуження або повне закриття коронарних артерій).

За підсумками дослідження визначається, який метод лікування обрати пацієнту. Бувають  випадки, коли артерії зовсім не пошкоджені і хворий не потребує втручання. Якщо виявляються пошкодження (бляшки на артеріях), то проводиться стентування. Про це нам розповіла інтервенційний кардіолог Надія Холодій.

«Бувають моменти, що ми маємо багатосудинне ураження. Тоді одразу проводиться стентування інфаркт-залежної артерії. А далі, через певний час, хворому проводиться аорто-коронарне шунтування або можливе стентування інших артерій. Проте відкритих операції на серці у Кременчуці не було.

Стан артерій виводиться на стаціонарний ангіограф. Коли стається інфаркт, у людини закривається одна з артерій серця. Тоді її треба взяти та відкрити. Зробили дослідження, за підсумками якого, всовується або ставиться (як хочете назвіть) оцей стент. Його ще називають «хвора пружинка», яка не дозволяє спадатися артерії. Така термінова допомога також надається пацієнту безкоштовно (у разі ургентного потрапляння в лікарню, ред.) та покривається коштом Національної служби здоров’я України.

Усі ургентні процедури повинні бути безкоштовні. Чому? Бо це спасіння життя. І тому це, як по програмі Stand for Life, має бути безкоштовно», - підсумовує Холодій.

У серцево-судинному центрі коронаграфію чи операцію при інфаркті у терміновому порядку можуть зробити пацієнтам, які проживають в населених пунктах в радіусі 100 км від Кременчука.

Стентування, що розкупорює артерії

Стентування – це відносно новий метод, який полягає у тому, що в місці звуження артерії артеросклеротичною бляшкою чи тромбом пропускають спеціальний стент (тонесенький медичний провід), який розширює артерію і не дає можливості їй спадатися.

Раніше таке втручання робили кардіологи. Зараз цим займаються інтервенційні кардіологи. Таким спеціалістом з 2014 року є Надія Холодій, яка раніше працювала і в Києві, і в Черкасах, а зараз в ЛІЛ «Кременчуцька». За її словами, зазвичай одна така процедура триває від 20 хвилин до 1 години. Але бувають випадки, коли навіть молодій людині необхідні зробити декілька операцій.

Якщо таке хірургічне втручання планове (не ургентне), то попереднє дослідження коштуватиме пацієнту 5 тис 700 грн, а стентування - 33 тис грн.

Профілактика та лікування

Профілактика серцево-судинної системи необхідна. Втім є обставини, які ми змінити не можемо: вік, стать, спадковість. Проте є фактори ризику, на які ми можемо вплинути. Це лікування не тільки основної хвороби (ішемічної, гіпертонічної), а й супутніх (цукрового діабету, нирок, ендокринної системи). Окрім цього, звичайно, необхідно дотримуватися дієти, займатися спортом, оскільки малорухливий спосіб життя призводить до розвитку майже всіх хвороб.

Полівара додає, що варто свідомо слідкувати за власним здоров'ям, прислухатися до перших «дзвіночків»: перепадів тиску, задишки, незвичного для організму болю.

«Але якщо людина захворіла, то необхідне акуратне лікування. Тобто, щоденне. Не правда, що ліки занадто дорогі. На сьогодні є чимало препаратів українського виробника, які можуть замінити дорожчі закордонні. Клопідогрелі (ліки для профілактики атеротромбозів, при інфаркті міокарда, ішемічному інсульті, тромбозі периферичних артерій) покриваються коштом Національної служби здоров’я України. Тобто, їх завжди можна знайти в безкоштовному Нацпереліку або замінити аналогом», - розповіла лікарка.

Нагадаємо, на Полтавщині збільшилася кількість пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

Полтавщина лідирує за показником надання допомоги шляхом стентування пацієнтам з інфарктом міокарду.

У рамках «Стоп-інфаркт» у Кременчуці безоплатно проведено 598 коронарографій та 406 стентувань.

 

 

Ліна Романченко

Фото Микити Ліцкевича


"Кременчуцька газета" в соціальних мережах!
Будьте нашими підписниками... і одними з перших дізнавайтесь, що відбувається в Кременчуці та на Полтавщині, а також про резонансні події в Україні.
Не втрачайте шанс читати «гарячі» і цікаві новини першими!
Підписуйтесь на нас:  
Facebook: https://www.facebook.com/kremenchuckagazeta/
Instagram: https://www.instagram.com/kg.ua/
Telegram: https://t.me/kgua_news


Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live threads
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

Інші новини

Афиша Кременчуга
Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.

Ми в Telegram

Підписатися