За – 267 депутатів.
Законопроект №8371 про заборону релігійних організацій, пов'язаних із рф прийнято у першому читанні. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
За – 267 депутатів.
По фракціях:
- Слуга народу – 175;
- Європейська солідарність – 26;
- Батьківщина – 17;
- Платформа за життя та мир – 1;
- За майбутнє – 8;
- Голос – 18;
- Довіра – 12;
- Відновлення України – 0.
Доповнено.
До другого читання документ теоретично можуть змінити і зробити жорсткішим, проте голосів для цього може не виявитись.
В УПЦ називають такі кроки парламенту порушенням прав людини і переслідуванням церкви. Там наполягають, що ще з травня 2022 року є незалежною від Москви церквою і обіцяють оскаржити закон у разі його повного ухвалення.
Деякі єпископи УПЦ МП перед голосуванням навіть закликали депутатів "подумати про свою душу" після смерті, а також опосередковано погрожували "Божою карою". Схожі повідомлення колегам розсилали і захисники УПЦ у фракції "Слуга народу".
В УПЦ пообіцяли ВВС Україна дати детальну офіційну реакцію щодо законопроєкту згодом.
Пояснюємо, що може означати ухвалення цього закону, чи можуть заборонити УПЦ та чому парламент попри заяви президента так довго його не розглядав.
Що проголосували
Рада проголосувала за основу урядовий проєкт 8371. Його називають найм'якшим з-поміж інших ініціатив заборони УПЦ МП. Ще у грудні документ попросив розробити та направити у Верховну Раду президент Володимир Зеленський.
До прикладу, альтернативний документ від "Європейської Солідарності" (8221) передбачав негайну заборону УПЦ МП, а пропозиції групи депутатів від різних фракцій (8262) - швидке позбавлення майна УПЦ та полегшення переходів громад до автокефальної Православної церкви України.
Натомість урядовий документ запускає непростий і тривалий механізм руху до заборони.
Він виглядає так: державна служба з етнополітики та свободи совісті спочатку має встановити, що певна релігійна організація має свій центр у Росії. Після цього служба видає припис церкві, щоб виправити цю ситуацію.
А якщо цього не стається, то ДЕСС подає на цю конкретну юридичну особу позов до суду, який вже і має ухвалити рішення про заборону.
Чому це складно
По-перше, судовий процес може тривати довго, а до реальної заборони від моменту ухвалення закону можуть пройти роки.
По-друге, УПЦ МП як юридичної особи не існує, а є окремі одиниці, проти яких треба позиватись: Київська митрополія (головна), єпархії (понад пів сотні) та окремі парафії (тисячі). І таких юридичних осіб загалом близько 9 тисяч.
Ще у грудні 2022 року спеціальна експертна комісія ДЕСС офіційно встановила зв'язок УПЦ з Московським патріархатом. Сама УПЦ з цим не погоджується і заявляє про свою незалежність від Москви, хоча й визнає, що повної автокефалії так і не проголосила.
У будь-якому разі, підстави для позову до суду ДЕСС має, а от скільки часу можуть тривати судові процеси, і чи взагалі можна собі уявити тисячі судових позовів - ці питання досі лишаються відкритими.
Проте, як вказують співрозмовники ВВС у церковних колах, саме такий судовий шлях є найбільш легітимним і не викличе різкого засудження на Заході щодо порушення релігійної свободи та прав людини. Адже, за європейською традицією, тільки суд має право ухвалювати рішення про заборону тих чи інших релігійних організацій.
Голова держслужби Віктор Єленський неодноразово зустрічався з іноземними послами і пояснював їм ситуацію із законопроєктом.
"Голова ДЕСС докладно зупинився на ретельно розробленій і добре фінансованій кампанії з імплантації у соціальну тканину України ідей російського шовінізму і антивестернізму, а також насадження вогнищ антиукраїнськості, яка здійснювалася російською державною машиною під прикриттям релігії від початків путінського правління", - повідомляли у відомстві.
Саме тому уряд у співпраці з ДЕСС і виписав такий механізм, щоб викликати якомога менше критики з боку західних партнерів.
Віктор Єленський пояснював іноземним послам ситуацію з УПЦ МП та відповідав на питання щодо проєкту закону
Багато прихильників активнішої боротьби з УПЦ МП у владі та опозиції дійсно сподіваються, що до другого читання до проєкту можуть додати норми з альтернативних документів і зробити його жорсткішим. Проте шансів на це, як виглядає зараз, небагато.
Так само оцінюють і перспективу, що до закону у другому читанні внесуть "пропозиції Малюка", щоб суд отримав право забороняти діяльність релігійних організацій, уповноважені особи яких засуджені за злочини проти нацбезпеки. Спецслужба веде такі справи проти 65 представників УПЦ, 16 з яких - єпископи.
З іншого боку, як кажуть співрозмовники у владі, навіть у разі ухвалення м'якої редакції ДЕСС може подавати до суду на найголовніші юрособи - Київську митрополію і єпархії, тобто іти згори до низу. Це, за задумом, може створити суттєвий тиск на церкву і не паралізувати суди та саму ДЕСС тисячами позовів.
