Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Воскресенье, 8 Декабря 2019 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Вибори: історичні паралелі через століття

 

5 августа 2019 08:30

Фейкові кандидати, двійники, виборчі «сітки» і не завжди чесні перегони – такими кременчужани запам’ятали останні вибори до парламенту України. Вони були позачерговими і проходили влітку. Так само влітку 1917 року в нашому місті теж проходили вибори, які вкарбувались в історію іншим фактом: тоді дозволили голосувати жінкам, а ще це було останнє політичне волевиявлення городян перед тривалим періодом «радянщини».

2019 рік, певно, запам’ятається кременчужанам як рік виборів. Спочатку президентські, потім парламентські. Є перспектива, що восени проведуть і місцеві вибори.

Кременчуцька газета зазирнула в історію нашого міста – трохи менше, ніж на 100 років назад – і помітила певну циклічність подій.

100 років тому на виборах можна було непогано заробити. А зараз?

Історичні дані свідчать, що після Лютневої революції, з травня 1917 року, у Кременчуці паралельно з міською думою діяла Рада робітничих і солдатських депутатів. Тобто перша фактично підпорядковувалася другій.

Цього року, а саме в серпні 1917-го,  пройшли вибори до міської думи Кременчука.

У міському краєзнавчому музеї небагато експонатів тих часів. Директорка закладу Алла Гайшинська демонструє два з них. Перший – виборча карточка, яку отримала кременчужанка Гончаревська Агрипина Іванівна. Її запросили на дільницю №1. Гайшинська відзначає, що цей експонат свідчить про те, що у цих виборах вже брали участь жінки. Раніше до участі у голосуванні допускали не всіх. Виборець мав бути чоловіком віком не молодше 25 років, з річним доходом не менше 50 рублів асигнаціями.

Щодо другого експонату, то це запрошення стати членом волосної виборчої комісії. Документ цікавий тим, що в ньому навіть вказано розцінки за участь у виборчій кампанії. Так заявлено, що голові комісії платили 5 рублів на добу, а членам комісії – по 3 рублі. У разі згоди, після отримання цього запрошення, людина мала з’явитися у міську думу, аби підтвердити участь.

Кременчуцька газета пропонує не лише ознайомитися із запрошеннями зразка 1917 року, а й порівняти їх з нинішніми. А також проаналізувати, чи вигідно було працювати у волосній виборчій комісії.

Згідно з даними Вікіпедії, на початку ХХ століття у російській імперії заробітна плата працівників, які були зайняті на промислових підприємствах, складала в середньому 20-25 рублів на місяць. Приміром, чоботи коштували 20 рублів, 10 кг борошна – 1 руб 50 коп, тушку курки можна було купити за 70 коп.

Для порівняння: на минулих виборах до парламенту у 2019 році члени окружної виборчої комісії і дільничних комісій отримували або мінімальну заробітну плату (приблизно 4 тис 200 грн), або середню заробітну плату за місцем роботи. Тим, хто працював, не полишаючи основного місця роботи, держава виплачувала 216 грн на день.

Працювати довелося не дуже довго

У результаті серпневих виборів 1917 року до складу міської думи обрали 71 особу. Місця розподілились наступним чином: блок РСДРП (Російська соціал-демократична робітнича партія), БУНДу (Єврейський робітничий союз у Литві, Польщі та Росії – одна з найстаріших політичних партій у Російській імперії) і польської групи «Єднання» – 26; блок, до якого входили соціалістичні партії есерів та єврейських об’єднаних соціалістичних партій «Поалей Ціон» – 24; українські соціал-демократи і українські есери – 14; представники єврейського національного демократичного союзу – 7.

У цьому складі міської думи були представники спілки інженерів, торгово-промислових кіл, ремісників, біженців, домовласників, мешканців передмістя Крюкова та інших верств населення.

«Як бачимо, соціалісти міцно опанували кременчуцький політикум, але жодна з соціалістичних партій не мала незаперечної переваги, а відтак справа була або за демократичним компромісом, або за диктатурою-узурпацією. На жаль, зовнішні чинники підштовхнули до другого варіанту», – описав тогочасну політичну ситуацію Дмитро Вирський у книзі «Кременчук 1917-1920: провінційні образи революції».

Далі, після жовтневого перевороту в Петрограді, під час визвольних змагань в Україні (1917-1921 роки), влада у Кременчуці багато разів змінювалася.

До речі, на засіданні 30 жовтня 1917 року після гострої дискусії Кременчуцька дума засудила Жовтневий переворот у Петрограді. У відповідь більшовики оголосили думцям постанову ради робітничих і селянських депутатів про перехід влади у Кременчуці до її рук.

Де засідали і які рішення затверджували

Будівлю міської думи (міської управи), яка вважалася кращою у Полтавській губернії, звели у Кременчуці в 1803 році, на місці нинішнього будинку торгівлі. Кошторис проекту, автором якого, ймовірно, був чернігівський губернський архітектор Антон Карташевський, на той час складав 39 млн 985 рублів. До речі, ця будівля стала головним елементом ансамблю Торгової площі. Симетрично від неї звели два одноповерхових дерев’яних готельних комплекси з арковими галереями. Також на площі працювали дерев’яні і кам’яні лавки (невеличкі крамниці).

Коли в місті встановилася радянська влада, у будівлю думи переїхав окружний виконком, окружний комітет партії міської ради робітничих і червоноармійських депутатів.

А під час Другої світової війни будівлю міської думи підірвали німецькі окупаційні війська.

 

Олена Ліпошко

Подпишись на нас

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

Другие новости

Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться