Дослідники вказують на більш скептичний настрій мешканців країни. Посилюється він і нерадісними відключеннями світла.
На третьому році війни українці починають більш скептично дивитись на події, які відбуваються в країні. Приміром, лише 3% громадян оцінюють економічну ситуацію як позитивну. Більше того, 34% вважають, що економічне становище країни найближчим часом погіршиться. Такі дані щодо настрою українців влітку 2024 року наводяться у пресрелізі Центру громадського моніторингу та контролю.
Справи в державі — в хибному напрямку?
Упродовж першого року війни більшість українців були переконані, що справи в країні рухаються у правильному напрямку. У вересні-жовтні 2022 року так вважали 51%, а у лютому-березні 2023 року — 61%. Проте після піку оптимізму, який випав на той час, українці стали більш скептичними.
За даними Центру Разумкова, наразі відсоток громадян, які вважають, що справи в країні рухаються у хибному напрямку, — переважає (47,4% проти 32,9%). 74,9% українців вважають, що Україна здатна подолати проблеми та труднощі протягом найближчих років або у більш віддаленій перспективі, і це майже на 10% менше, ніж було наприкінці 2022 року.
Економічні труднощі — у більшості українців
Ситуацію в економіці більшість громадян України оцінює негативно. Опитування Центру Разумкова свідчить, що лише 3% вважають її доброю або дуже доброю, 30% вважають, що ситуація не погана і не добра, а 64% — погана або дуже погана. Ці показники різняться від показників річної давнини: у лютому-березні 2023 року 55% громадян оцінювали економічну ситуацію, як погану або дуже погану, 37% — як не погану, але й не добру та 4% як добру або дуже добру.
Водночас, 14% громадян оцінюють рівень добробуту власної родини, як добрий або дуже добрий, 47% — як не поганий, але й не добрий, а 37% — як поганий або дуже поганий.
Станом на червень 2024 року 13% громадян відповідають, що ледве зводять кінці з кінцями, 37,6% стверджують, що грошей вистачає тільки на харчування та придбання недорогих речей, а 38,5% — що грошей в цілому вистачає, але придбання речей на кшталт телевізора чи холодильника викликає труднощі. 7,8% українців вважають, що живуть забезпечено, але не можуть робити покупки на кшталт квартири чи автомобіля, і лише 0,6% громадян можуть собі дозволити придбати практично все.
При цьому, 34,4% громадян вважають, що економічне становище країни в найближчі місяці зміниться на гірше, а 27,8% очікують такої ж динаміки рівня добробуту власної родини.
ЗСУ, волонтери та Зеленський: кому довіряють?
Традиційно після початку війни найбільшу довіру серед громадян мають Збройні сили України. За даними Центру Разумкова, їм довіряють 90% громадян. 81% українців довіряє волонтерським організаціям, 79,6% — добровольчим загонам. Рівень довіри до державних органів влади є вкрай неоднорідним.
Позитивний баланс довіри має Президент України (довіряють 49,6%, не довіряють — 42,7%), Державна прикордонна служба (70,6% проти 24,9%), Служба безпеки України (60,7% проти 29,4%), рятувальники (78,9% проти 15,8%), Національна поліція (49,1% проти 43,2%). Негативний баланс — у Верховної Ради (довіряють — 19,3%, не довіряють — 76,2%), Кабінету міністрів (21,6% проти 72,8%), чиновників (15,7% проти 78,5%).
Серед політиків найбільшою довірою користується Володимир Зеленський, якому довіряють 53,8% українців, а не довіряють — 37,8%. Також в лідерах — голова Миколаївської ОВА Віталій Кім (довіряють 45,8%, не довіряють — 32,5%), Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба (42,8% проти 35,5%), голова СБУ Василь Малюк (37,9% проти 24,6%).
Найбільше не довіряють українці Олексію Арестовичу (10,5% проти 79,8%), Юрію Бойку (9,1% проти 76,9%), Мар’яні Безуглій (9% проти 68,1%), Юлії Тимошенко (12,9% проти 80%).
Чи вистачить Україні електроенергії взимку?
Разом з настроями українців, Центр громадського моніторингу та контролю з’ясовував, чи будемо ми із світлом зимою, що наближається. Дослідники вказують на те, що прогнози стають все похмурішими. Адже росія продовжує планомірно знищувати українську інфраструктуру. Наша енергосистема отримала ураження, від яких будь-яка інша — вже б сколапсувала. Але ми досі тримаємося та готуємося до дуже непростого сезону холодів.
Втрати — еквівалентні споживанню Нідерландів
Бурштинська теплоелектростанція на Івано-Франківщині, яку росіяни атакували аж 12 разів, більше не підлягає відновленню. Повністю знищено і Трипільську ТЕС на Київщині, яку окупанти поцілили ще у квітні. До того у березні росіяни зруйнували Зміївську ТЕС у Харківській області.
Також у березні росія поцілила ДніпроГЕС у Запоріжжі. Загалом, впродовж весни та початку літа цього року Україна втратила половину потужності наших електростанцій — більш як 9 ГВт.
За словами очільника «Укренерго» Володимира Кудрицького, це обсяг електроенергії, який у пікові години при спекотній температурі споживають Нідерланди або ж Словаччина та країни Балтії разом узяті. «Треба розуміти, що за такого масштабу ураження абсолютно будь-яка інша енергосистема Європи вже б давно сколапсувала», — заявив Кудрицький в інтерв’ю «Hromadske».
Імпорту — замало
Щоб перекрити дефіцит, Україна імпортує електроенергію усіх чотирьох країн Євросоюзу, з якими у нас є кордон: Словаччини, Румунії, Угорщини та Польщі. Частково електроенергію транспортують в Україну з Румунії мережами Молдови. Але максимальна технічно можлива потужність імпорту нині — 1,7 ГВт на годину — менше четвертини від втрачених 9 ГВт.
«Імпорт з ЄС дозволяє стабілізувати ситуацію в енергосистемі та дещо пом’якшити навантаження щодо відключень електрики. Без нього в українців проміжки без електроенергії були б значно триваліші», — пояснив Кудрицький.
Він також спростував чутки про нібито експорт української електрики за кордон під час блекаутів.
«Я з великим подивом читаю дописи в соцмережах, в яких показують фізичні перетоки електроенергії з України, відображені на сайті ENTSO-E, і стверджують, що нібито це експорт. Насправді це транзитні фізичні перетоки.
Наприклад, Румунія може транспортувати електроенергію через Україну до Угорщини через слабкі зв’язки у своїй енергосистемі. Це означає, що електроенергія заходить в Україну і виходить, не залишаючись у нас. Україна нічого не експортує і нічого не втрачає», — зазначив очільник «Укренерго».
Лише 6 годин світла на добу
Майбутня зима, на думку Кудрицького буде дуже непростою. «Реальна ситуація залежатиме від багатьох чинників, основний із яких — обстріли. Неможливо зараз передбачити їхній характер, масованість і влучність», — заявив Кудрицький.
За оцінками генерального директора YASNO Сергія Коваленка, цієї зими дефіцит електроенергії становитиме до 35%. «Якщо потім відняти критичну інфраструктуру, якщо потім все зробити, то ми можемо дійсно сидіти 6-7 годин зі світлом. Але це треба вже в серпні обговорювати, тому що буде зрозуміло, які в нас можливості по імпорту і скільки ми встигнемо, відновити генерації», — пояснив Коваленко.
А на думку директора Центру дослідження енергетики Олександра Харченка, стан енергетичної системи України наразі — 3 з 12. І для відновлення потужностей Україні знадобиться не менше 2 років. «Тобто дві зими у нас обмеження будуть практично гарантовано. На другу зиму 2025-2026 вони будуть мінімізовані, але, цілком ймовірно, що будуть», — вважає експерт.
За матеріалами Центру громадського моніторингу та контролю
