Реалії сьогодення.
Вже майже рік ми живемо в режимі воєнного часу. І хоч Кременчук тилове місто, але відголоски війни нас тривожать постійно. Ті ж регулярні повітряні тривоги, новини, які навалюються на людей, гнітючий настрій. Про те, як тримати психоемоційне здоров’я в нормі, «Кременчуцька газета» писала раніше. Цього разу ми розбирались, чи варто зараз відмовлятися від якихось миттєвих задоволень, отримання позитивних емоціях. А то просо витрачати гроші на себе: на то й же похід в фітнес зал, басейн, кінозал. Чи треба себе картати, що не все віддано на допомогу Збройним силам України. І головне, як не відчувати провини після цього. Тож ми пропонуємо дізнатися про особливості воєнного дозвілля в Кременчуці (яке таки добряче змінилось у порівнянні із довоєнним), а також, що радить фахівчиня щодо цієї теми.
У театри та на концерти тепер ходимо раніше і без антрактів
Із кінця минулого року у Кременчуці відновилось гастрольне життя. У рамках своїх турів артисти влаштовують виступи у нашому місті, театри привозять спектаклі. Що ж треба взяти до уваги, якщо хочете культурно провести вечір? Час спектаклів і концертів змістився. Якщо раніше початок був о 19.00 чи 20.00, то зараз на годину-дві-три раніше. У Міському палаці культури деякі спектаклі (як збирається не багато глядачів) переносяться з великої зали в малу. Саме на неї розрахований генератор у разі вимкнення світла. До речі, деякі артисти їздять із своїми. Так було під час спектаклю «Декамерон», де роль головної героїні виконувала Народна артистка України Ольга Сумська.
Вона розповіла, що у воєнний час артисти вимушені грати без антракту, щоб пощастило не втрапити на повітряні тривоги. Розповіла кременчуцьким журналістам і про те, якщо під час вистави лунає сирена, то виступ припиняється – глядачам пропонують пройти до сховища. І якщо повітряна тривога триває до години – далі продовжують спектакль. Якщо понад – переносять на іншу дату. У Кременчуці, на щастя, цього дня сирена лунала вже по завершенню спектаклю. Так було і днем раніше, коли на сцені Міського палац культури виступав Народний артист України Іво Бобул. Представниця Українського телебачення онлайн SWEET.TV, яке є організатором концертів цього артиста, Марина Русак, вказала, що кошти, виручені за концерт, який проходить в рамках туру «З піснями до Перемоги!», спрямують на потреби ЗСУ.
«Важливо, щоб люди і відпочивали, і підтримували ЗСУ. Ми вдячні хлопцям і дівчатам із ЗСУ. Україна є, була і буде», - її слова.
(Про те, що люди буваючи на концертах і спектаклях, окрім відпочинку і насолоди, ще донатять на оборону нашої країни, читайте у наших наступних номерах).
Заплив в темряві
Торкнемось трішки теми спорту і здоров’я. А саме плавання. Зараз у Кременчуці всі працюючі басейни розміщені на Молодіжному, два - у спорткомплексах, один в медичному центрі. Разове відвідування коштує 100-150 грн. Але вигідніше брати абонемент. Наприклад, 8 занять коштує 750 грн (менше 100 грн за одне). Є комплексні абонементи: відвідування не лише басейну, а й спортзалу. Тут вже вартість дорожча, ніж однієї послуги, але в комплексі дешевше, ніж купувати кожну окремо.
Як тут впливає воєнний час?
Так, є басейн, який не працює під час відключення світла. Тож треба завчасно дізнатися, на якій черзі графіку відключень він знаходиться, і підгадувати час. А є басейни, які не залежать від подачі електроенергії, бо в них є генератори. Тут єдина незручність – кількахвилинна темрява під час переключення живлення від генератора. У разі повітряних тривог відвідувачів попереджають про небезпеку, але не примушують покинути приміщення.
І ще одне, басейн Кременчуцького національного університету ім. М.Остроградського «Нептун», який знаходиться в центрі, не працює ще з карантинних часів, пов’язаних з коронавірусом. Про перспективи відкриття не йдеться.
Кіно і відключення світла
Воєнний час вніс корективи у походи в кінотеатри в Кременчуці. Як і у випадку з басейнами, деякі із них не мають автономного електроживлення. Тож підлаштовуватися доводиться під графік відключення світла. І добре, якщо діє вимкнення в режимі -2/+4 (по одній черзі), а якщо +2/-4 (дві черги одночасно)? Як приміром, подивитися той же касовий фільм «Аватар», який триває понад три години. Є тут іще підводні камені. А саме: на деякі сеанси не збирається певна кількість глядачів (переважно 4-5 осіб), щоб була підстава транслювати фільм. Ось ви приїхали у кіно, а його не буде, бо ви лише вдвох.
Щодо повітряних тривог, то переважно трансляцію фільму припиняють і глядачам пропонують піти в бомбосховище. Далі два варіанти: або ви чекаєте завершення тривоги і продовжуєте перегляд, або ж по цих квитках йдете на наступний кіносеанс.
Коментар
Людмила Верменич, клінічний психолог, спеціаліст з питань психологічної допомоги в кризових станах та надзвичайних ситуаціях. Або, якщо прив’язка потрібна до закладу, то клінічний психолог КНМП «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня».
«Розваги можуть бути ресурсні, або навпаки виснажливі, соціально корисні і соціально небезпечні. Можна переглядати фільми та відвідувати театр, подорожувати та спілкуватися, бавитися з дітьми та насолоджуватися роботою, а можуть бути сварки і конфлікти, пияцтво та бійки. Деякі розваги сприяють особистісному зростанню, самовдосконаленню, відновленню. А інший їх вид руйнує не тільки особистість, а й суспільство в цілому.
Отже, той же самий фільм для однієї людини може бути формуючим, конструктивним, пізнавальним, а для когось навпаки – виснажливим, важким або навіть руйнівним. Це все я так детально розглядаю, щоб було зрозуміло, що все в нашому житті відносно. Ми зараз усі знаходимось у стані довготривалої тривоги. Так чи інакше загальне напруження та дистанційна тривога відображається навіть на тих, хто живе в тилу і не чує вибухів, не бачить страждань людей. Тобто, загальний рівень виснаження українців існує. А у тих людей, що безпосередньо перенесли трагедію, біль, втрату – рівень виснаження нервової системи дуже великий.
Відновлення потребує не тільки часу, а й певних заходів, реабілітації, наповнення ресурсами. І це важливе завдання для кожного з нас. Перемога – це не значить, що ми всі зразу почнемо жити, як раніше. Тай й «як раніше» вже ніколи не буде. Ми можемо зробити наше майбутнє краще, ніж було. Але для цього нам потрібні ресурси, активність, натхнення.
Для того, щоб допомогти всій країні відновитися, в першу чергу, потрібно відновитися особисто. Це схоже на правило «маску спочатку надягайте на себе, а потім уже на дитину». Суть у тому, що ви не зможете допомогти комусь за відсутності внутрішнього ресурсу, який до речі, не є невичерпним. Відновити ресурси можливо лише через відчуття радості життя, а не через його тяжкість та біль.
Розважальні заходи сприяють не тільки психоемоційному розвантаженню, а й наповнюють людину певними ресурсами. Наприклад, знаннями, формують певні навички, заставляють аналізувати щось у своєму житті і робити висновки.
Регулярні заняття спортом стимулюють вироблення та активацію так званих «гормонів щастя». Але, знову ж таки, все відносно: заняття спортом не повинно бути виснажливим і навантаження потрібно підбирати для кожного окремо.
Отже, як бачимо, і спорт, і здорові розваги сприяють тому, щоб наше суспільство зберігалося в тому ресурсі, який допомагає нам тримати міцний тил, зберігати економіку, накопичувати сили для відновлення країни після перемоги».
Світлана Павленко
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
