Кременчугская газета
Среда, 14 Ноября 2018 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Знести чи реконструювати: перспективи «застарілого» житла

 

10 сентября 2018 08:00

Кременчуцький житловий фонд потребує тотального оновлення. Тож тема знесення старих, зведення на їхньому місці нових будинків або принаймні проведення капітальних ремонтів у багаторічних будівлях є актуальною, як ніколи. 

Закон у 2018 році, покращення – за 2-3 роки 

У Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства розробили законопроект (зараз він на стадії обговорення) про реконструкцію застарілого житлового фонду в Україні. За словами заступника міністра Лева Парцхаладзе, цей документ дозволить значно покращити якість життя людей, які мешкають у старих будинках. Прийняття нового законодавства у сфері ЖКГ на часі, адже 50% житла в країні вже застаріле і потребує реконструкції. Однак новий документ, якщо його приймуть в 2018-му, запрацює лише через 2-3 роки.

Зараз в Україні діє закон «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду». У ньому регламентується: для відселення жителів будинку,  які підлягають знесенню або реконструкції, потрібно отримати згоду всіх мешканців. У новому законопроекті передбачається, що буде достатньо погодження 75%.

Крім того, новий документ передбачає зміни будівельних норм при будівництві або реконструкції житла. Наприклад, заборонять забудову парків чи рекреаційних зон (зараз такої заборони немає). Також пропонується дозволити розміщення парків за межами території житлового комплексу (а не на території, як зараз).

Торкнуться новації й самих житлових будинків: в містах з населенням до 100 тисяч осіб будинки мають бути не вище 9 поверхів, з населенням до 50 тисяч – до трьох поверхів.

За словами Парцхаладзе, старт проектів реконструкції відбуватиметься за рішенням місцевих рад. На його думку, органи місцевої влади також повинні виступати замовником даних проектів. Інвестори можуть виступати підрядниками проектів реконструкції.

Однак насправді не все так райдужно, як того хочуть державні мужі. Вже з’явилися коментарі щодо деякого утопізму нового проекту. Адже через рік-два зміниться Уряд, і у його нових представників може бути інше бачення реконструкції старого житла.

У департаменті ЖКК Кременчука пояснюють, чому потенційні інвестори не поспішають розбирати ділянки для забудови під ветхими будинками. Бо у таких багатоповерхівках, частіш за все, у квартирах прописані десятки людей. Приміром, живе один пенсіонер, а на його житловій площі зареєстровані його діти та онуки. І часом не самі, а цілими родинами.

І це не єдиний підводний камінь. Деякі питання залишаються відкритими. Зокрема, Мінрегіон ще остаточно не визначив, який відсоток жителів застарілих будинків має погодитися на відселення для проведення реконструкції.

У Кременчуці застаріла майже половина житлового фонду

Середній фізичний знос житлового фонду у Кременчуці становить 40-60%. За даними департаменту ЖКГ, у місті немає аварійних будинків, а ось ветхих – 28. 

Такі дані закладені в основу міської програми капітальних ремонтів, реконструкції та переоснащення житлового фонду на 2018 рік. 

І це ще не все: зараз у Кременчуці понад 900 будинків потребує комплексного капітального ремонту та реконструкції, оскільки експлуатуються понад 30 років.

Фінансування програми передбачається на рівні 25 млн 700 тис грн. За ці бюджетні кошти планується:

• капітально відремонтувати житловий фонд (9 млн 105 тис грн.),

• реконструювати та технічно переоснастити житловий фонд (13 млн 650 тис грн),

• провести поточний ремонт житлового фонду (3 млн 007 тис грн).

Як видно, тотального оновлення кременчуцького житлового фонду за бюджетні гроші не слід чекати. У програмі не вказано адреси конкретних будинків, на ремонт яких планують витратити бюджетні гроші. 

У документі місцевого рівня не йдеться і про знесення старих і зведення на їхньому місці нових будинків. Також немає інформації про капітальний ремонт усіх інженерних мереж у житловому фонді.

Дослідження ж показують, що «хрущовки», яким 50-60 років (таких у Кременчуці – левова доля – авт.), проживуть ще стільки ж лише за умови правильного технічного обслуговування або капітального ремонту як самого приміщення, так і інженерних мереж.

Тут варто нагадати, що, коли їх зводили, керувалися принципом «як найшвидше всіх розселити». А якість? Яка там якість, коли був річний і п’ятирічні плани! 

Тепер маємо, що маємо. В Україні фактично кожний четвертий міський житель мешкає у житлових приміщеннях, які мають незадовільний технічний стан, низькі експлуатаційні якості та вичерпали свій експлуатаційний ресурс.

Зазначимо, що у Кременчуці 360 будинків експлуатуються понад 50 років, 758 – менше 50 років.

Україні є де переймати досвід

До речі, питання реновації житла (процес покращення, реконструкція – авт.) актуальні і в інших країнах. Наприклад, у сусідній Польщі теж половина наявного житла будувалася за панельною технологією і вимагала термомодернізації. Відповідний закон влада прийняла у 1998 році. Зараз, за даними експертів, модернізовано до 50% жилого фонду країни.

У Німеччині також існувала проблема зі збереженням тепла в будинках – масова реконструкція та модернізація будинків там стартувала на початку 1990-х років. При цьому однією із умов реновації передбачалося проведення робіт без відселення жителів. У цій країні функціонувала загальнодержавна програма фінансової підтримки у проведенні будівельно-відновлювальних заходів із терміном повернення кредитів до 25 років і частковою сплатою боргів перед державою за умови виконання певних умов.

У Латвії програма «Поліпшення теплостійкості багатоквартирних житлових будинків» почала діяти 2008 року. Збільшення теплофізики вимагало 70% житла, побудованого з 1945 по 1990 роки.

В Україні тема реновації житла теж не нова. Років зо 5 тому в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства називали цифру в 40 млрд євро, яка потрібна, аби відремонтувати житловий фонд України.

Зараз, за словами Лева Парцхаладзе, в Україні розглядають 2 варіанти розвитку подій: знесення старих будинків із будівництвом нових та проведення реконструкції існуючих. У більшості випадків треба повністю замінювати всі комунікації мікрорайону: інженерію, каналізацію, водопостачання, електрику, реконструювати інфраструктуру. Але не всюди можна і необхідно зносити будинки, тому має бути передбачена реконструкція існуючих. 

«Хрущовки» мали зносити ще рік тому

«Хрущовки» зводили в 1957-85-х роках як тимчасове житло – через 25 років будинки планували знести, а замість них побудувати більш довговічну нерухомість. Такі багатоповерхівки в Радянському Союзі вважалися «соціальним житлом», яке роздавали безкоштовно. Самі будинки зводили в стилі функціоналізму (коробки без архітектурних надмірностей). Поступово термін експлуатації «хрущовок» продовжили до 60 років. Виходить, що споруди, які потрапили в першу чергу будівництва, пора було зносити ще рік тому (у 2017 році – авт.). А якщо за цей час будівлю жодного разу не ремонтували, її мали знести ще 10 років тому.

Взагалі архітектори розробили 6 серій «хрущовок». Всі вони – з невисокими стелями (2,55-2,6 м) і з поганою тепло- та звукоізоляцією. Крім того, є безліч модифікацій, розроблених різними проектними інститутами. Тож майже кожна третя багатоповерхівка в Україні – одна з серій «хрущовок». Але є й інші будинки: довоєнні і повоєнні «сталінки»; багатоповерхівки, побудовані в пізній період СРСР; новобудови. За словами експерта Інституту суспільно-економічних досліджень Всеволода Ніколаєва, «сталінки» розраховані на 125-150 років експлуатації, тож такі будинки можуть прослужити до 2050-2100-х років.

 

Фото Кирило Воронцов

Инфографіка: «Слово та діло», kg.ua

Світлана Павленко

Подпишись на нас

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

 

Другие новости

Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться