Вічна пам'ять та Царство Небесне Герою!
Сьогодні навіть погода плакала разом з тими, хто проводжав загиблого на війні на Харківщині, старшого солдата з Кременчука Сергія Івановича Лозенка.
На церемонію прощання до кременчуцького Міського палацу культури прийшли знайомі та близькі Сергія. Були тут і секретар міськради Юрій Гриценко, віце-мер Дмитро Кравченко, керівниця департаменту соцзахисту Марина Доценко.
До ніг воїна клали квіти. Біля домовини ридала мама. Біля неї – племінниця загиблого, колишня дружина, інші рідні.
Народився Захисник 29 вересня 1967 року у Кременчуці. Навчався у школі №10.
Був небайдужим до питання цілісності та незалежності України з самого початку російського вторгнення – пішов воювати за Батьківщину з часів Антитерористичної операції. А 6 березня 2022 року його мобілізували Кременчуцьким РТЦК та СП до військової частини А-2573 третьої окремої танкової бригади.
«Там Сергій був стрільцем – помічником гранатометника піхотного батальйону», - розповів військовослужбовець із позивним «Зоряний».
Як словами вдови його побратима Наталі, яка пригадала розповіді свого чоловіка, до Сергія прислуховувалися побратими та поважали його.
«Вони познайомилися на навчанні, були побратимами з самого березня минулого року. Коли ти бачиш людину з одного району чи міста і виконуєш якісь завдання (а там усі завдання важкі), то впевненіше себе почуваєш. Тому вони завжди трималися один одного.
Він був спокійною, впевненою людиною, чоловіком честі, справжнім українцем, патріотом. За свої слова завжди відповідав вчинками», - прокоментувала вона.
На жаль, 6 квітня 2023 р у населеному пункті Різникове Чугуївського району на Харківщині військовий помер унаслідок вибухової травми.
Зі сльозами на очах згадує свого друга з дитинства кременчужанин Ігор. Вони виросли у центрі міста, на теперішній вулиці Ігоря Сердюка, разом проводили дозвілля, їздили на риболовлю. Далі разом навчалися у гірничому технікумі в Горішніх Плавнях. Товаришували і в дорослому віці – Сергій став хрещеним батьком Ігоревого сина.
«Він воював з перших днів АТО. І коли почалася повномасштабна війна, пішов на захист країни, не роздумуючи. Спершу був під Києвом, далі під Харковом. Буквально місяць тому приїздив у відпустку. Неймовірно складно усе це розповідати і ще складніше повірити, що його уже немає», - прокоментував він.
Коли домовину виносили з МПК, містяни, ставши на коліна, віддали шану Воїну.
Далі Захисника повезли у останню дорогу до Алеї Пам‘яті на Свіштовське кладовище.
Царство Небесне та наша подяка Захиснику.
Нагадаємо, Кременчужанин Сергій Лозенко не повернувся із війни: завтра відбудеться прощання
Ліна Романченко
фото Кирила Воронцова
