Пряма мова.
Сьогодні у Кременчуці, у головному відділенні «Укрпошти», відбулося погашення конвертів. Всі з них присвячені нашим землякам - захисникам України.
Три з присвячені Героям України, випускникам Кременчуцького військового ліцею різних років. А один - українському політичному та військовому діячу, генералу-майору Сергію Кривоносу. До речі, він сам був присутній на погашенні конверта. При цьому зізнався, що вперше потрапив на такий процес у рідному місті.
Після погашення кременчуцькі журналісти поспілкувались з Сергієм Кривоносом.
Як Ви оцінюєте наше місто?
– Як можна оцінювати свою батьківщину? Тільки позитивно, з масою позитивних емоцій.
Щось можете розказати про своє дитинство?
– Народився на Щемилівці, виріс на Молодіжному, навчався в 8 школі, в 31 школі, потім вчився в 19 ПТУ, працював на нафтопереробному заводі, пішов в армію. І практично з 1988 року тільки приїжджаю сюди у відпустки.
Під час приїздів Ви бачите, як змінюється Кременчук? Що найбільше вражає?
– Із асфальтом в місті завжди проблеми. Оце мене найбільше вражає.
Тоді назвіть місця нашому меру, де йому варто звернути увагу?
– Хай пішком пройдеться, і все буде добре. Або посадіть його в машину без нормальної «сідушки», він зрозуміє сам. Не стільки він, скільки його п'ята точка.
Що скажете про сьогоднішнє свято – День захисників і захисниць України?
– Так, сьогодні свято, але безпосередньо з урахуванням того, що зараз війна, то це свято, знаєте, таке, достатньо скромне. Хотілося б, щоб просто громадяни, просто привітали воїнів. І це було б, мабуть, значно краще. Бо ті, хто захищають Україну, хочуть, щоб Україна захищала їх тут, в тилу. Є дуже багато питань... Сьогоднішній приклад, коли День Збройних Сил, а де наш президент? В Америці. От співвідношення цінності, які ми маємо.
Тобто питання є у військових саме до представників влади, а не до самого населення?
– Населення безпосередньо підтримує (ЗСУ, авт.) достатньо активно. Я вдячний вчорашньому святу, був саме День волонтера. Свято тих, хто реально ще з 13-го року підтримують. Турбуються, піклуються про військовиків. Інколи навіть на рівні, як рідні сестри та рідні брати.
Скажіть, будь ласка, як змінилася війна, яка була 24 лютого і війна, яка зараз?
– 24 лютого якого року?
– Давайте повномасштабне вторгнення росії візьмемо до уваги.
– Війна не може бути, скажімо так, позитивною. Війна завжди кривава, з втратами, з мільйоном людських трагедій. І я не скажу, що вона змінилася на краще. Вона погіршилася, і в нас ще попереду не один і не два місяці цієї війни. Тому завдання суспільства – об'єднуватись і готуватися до затяжної війни з москалями.
Теж може таке не на часі запитання, але я поставлю. Зараз точаться скрізь дискусії щодо новорічних ялинок. Як не дивно, в Україні війна, але точаться дискусії, чи потрібні масові заходи, чи потрібно встановлювати ялинки.
– Я проти. Ті гроші, які витрачаються на ялинку, краще витратити на ті ж самі дрони, і це збереже життя тих, хто на фронті, наблизить нашу перемогу. Вибирайте. Ви хочете, щоб ваші діти зараз порадіти (хоча вони можуть порадіти просто вдома), а потім сюди прийдуть окупанти, бо ми своєчасно в потрібній кількості не надали FPV дронів для наших вояків. Що ви виберете, дрони чи ялинку?
У мене своя думка, я просто поцікавилася.
– А я ж вас питаю.
Я, звісно, виберу дрони.
– Дякую вам за ваш вибір.
Та і нашого катка я б не встановлювала, якщо ви були перед ним?
– Ще не встиг, я тільки заїхав в місто.
Та у нас вже ялинку поставили.
– Ну, мабуть, у вашого мера зовсім інші цінності.
Скажіть, будь ласка, щодо військовополонених: як ви вважаєте, наскільки ефективно працюють у цьому напрямку?
– Поки що з урахування величезної кількості наших військовиків, які знаходяться в полоні, то ця робота, на жаль, не дуже позитивна. Є багато обставин, і вони не виносяться на загал, але, між тим, хотілося б, щоб ця робота покращилась.
– Цю неділю у нас у Кременчуці пройде акція матерів, сини і дочки яких захищали Азовсталь і потрапили в полон. Виходить, що зараз, ці люди кинуті напризволяще?
– Вони не кинуті напризволяще. Вони спочатку були введені в оману (так, якщо культурно сказати), а так просто їм збрехали. Вони ж не в полоні, ви пам'ятаєте, як було сказано: що вони евакуйовані. А потім якось так от, де та межа, коли евакуація переросла в полон? Влада збрехала, влада зманіпулювала, влада показала свою сутність. Тому робіть висновки самі.
– Зараз починаються розмови про вибори.
– Я не хочу на цю тему говорити, бо під час війни треба займатися війною.
Світлана Павленко
Відео Микити Ліцкевича
