Деталі.
Представники Полтавського рибоохоронного патруля взяли участь у Всеукраїнському семінарі на тему: "Хвороби риб та гідробіонтів". Про це повідомляє у Фейсбуці Полтавський рибоохоронний патруль
За їх даними, 6 червня в м. Полтава, Полтавська область, вул. Європейська 7, було проведено Всеукраїнський науково-практичний семінар на тему: "Хвороби риб та гідробіонтів".
Учасники семінару:
Начальники відділів організації протиепізоотичної роботи та спеціалісти відповідальні за проведення протиепізоотичних заходів головних управлінь Держпродспоживслужби в областях України та в м.Києві, фахівці державних лабораторій Держпродспоживслужби, які проводять дослідження риби та інших гідробіонтів, представники наукових та науково-педагогічних установ та виробничих підприємств,
Управління Держрибагентства у Полтавській області.
Основною метою участі у даному заході було поглиблення співпраці з представниками Держпродспоживслужби в частині фіксації порушень, виявлених під час незаконної торгівлі ВБР, отримання актуальної та повної інформації щодо епізоотолологічного стану водосховищ та інших водних об'єктів, налагодження співпраці, зокрема в частині забезпечення матеріалами для аналізу, із спеціалізованими установами.
Відкрив семінар і звернувся з вітальним словом до учасників Перший заступник голови Держпродспоживслужби Олег Осіян.
Начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Яніна Аранчій.
Кандидат ветнаук, в.о. директора ДНДІЛДВСЕ Олександр Піщанський.
Начальник Управління Державного агентства з розвитку меліорації рибного господарства та продовольчих програм у Полтавській області Оксана Кулинич.
Основними рибогосподарськими водними об'єктами в зоні діяльності (контролю) Полтавського рибоохоронного патруля є Кременчуцьке та Кам’янське водосховище, тому в контексті базової характеристики епізоотолологічної ситуації, на семінарі Оксаною Кулинич було представлено загальну інформацію щодо структурних показників іхтіофауни цих водосховищ, як основи для оцінки наслідків та прогнозування ризиків поширення епізоотій. Промислові іхтіокомплекси Кременчуцького та Кам’янського водосховищ включають біля 20 видів (загалом у складі відмічено до 60 видів). Найбільші кількісні показники розрахункового промислового запасу на 2024 р. характерні для придонних бентофагів: на Кременчуцькому водосховищі - карась сріблястий (27,9 кг/га), лящ (23,3 кг/га), плітка (19,9 кг/га). Серед хижих видів найбільш чисельним був судак - відповідно 3,3 та 5,4 %. Зоопланктофаги представлені в основному тюлькою , синцем - біомаса якого в останні роки суттєво збільшилась (Синець (Ballerus) — рід коропових риб, який містить два види, поширені в прісних водах Євразії) та вселеними рослиноїдними рибами, на частку яких припадає 5-10 % загального промислового запасу. За даними локальних досліджень Інституту рибного господарства НААН України у представників іхтіофауни Кременчуцького та Кам’янського водосховищ відмічались наступні хвороби: аеромоноз та псевдомоноз коропових, іхтіофтіріоз, триходиніоз, дактилогіроз, гіродактильоз (в основному коропові), кариофілтоз, кавіоз (частіше коропові), ботріоцефальоз (коропові та хижаки), лігульоз (коропові), диплостомоз, постодиплостомоз (коропові), еустронгілятоз (окунь, судак, сом, бички), філометроідоз (короп, карась), лернеоз (коропові), аргульоз. Особливо негативний вплив на умови рибогосподарського використання водосховищ спричиняє еустронгілятоз.
Полтавським рибоохоронним патрулем у Дніпрі вилучено більше 1,5 км сіток, 15 раколовок та 2 ятері
Браконьєр з Полтавщини завдав шкоди рибним запасам
Клим Соколов
