Він завжди прагнув навчатися.
Сьогодні у Кременчуці прощаються ще з одним Захисником нашої Батьківщини.
1 червня 2024 року героїчно загинув, захищаючи територіальну цілісність України під час агресії військ російської федерації в районі населеного пункту Мала Токмачка, Запорізької області, вірний син, люблячий чоловік та батько Володимир Володимирович Борщ.
У полеглого воїна лишилися батьки, дружина та донька.
Володимир Борщ був відомою людиною у нашому місті, адже він був керівником фірми "Будівельний дім", але залишив роботу, родину і пішов добровольцем на війну росії проти України.
На прощання із загиблим у Міському палаці культури зібралися друзі, однокласники, колеги по роботі і просто містяни, які знали Володимира як добру і позитивну людину. Але сьогодні сльози від втрати напускались на очі навіть кремезним чоловікам, які пройшли всі кола пекла цієї війни.
Вони служили у одному взводі. Були поруч у складних ситуаціях. "Локкі" і "Інженер"...
Локкі (Володимир Борщ) загинув, а "Інженер" розповідає про побратима:
"Ми в 2022 році в один день поїхали записалися добровольцями, поїхали послужити. Це дуже серйозний був чоловік. Дуже вмотивований, рідко посміхався. Дуже серйозно ставився до своєї справи. Він герой. Загинув як чоловік. Став на захист Батьківщини і зробив те, що було потрібно", - говорить "Інженер".
Військовослужбовцю із позивним "Мун" дуже важко підібрати слова, душать сльози. Адже був з Володимиром із перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну. Тоді вони прийшли добровольцями у батальйон тероборони, який формувався у Кременчуці.
"Була дуже велика черга, проблеми з документами, не могли ніяк туди потрапити, тож організували гуртки навчання війсчькової підготовки по типу ДФТГ. Я трохи знав певну тактику і були навики. А хлопці поприходили і навчали з нуля, як ото елементарним навичкам володіння зброєю, азам тактики. Тоді була незрозуміла ситуація, та що ось-ось чекали рашистів у місті, тому готувались до всього. Вова прийшов одним з перших і зразу завзято взявся до навчання. Він нічого не вмів, але вже тиждень впевнено навчився всього. Далі так сталося, що до ТРО він не потрапив, а пішов в підрозділ ССО (це підрозділ, аналогів якому не було в історії сучасної України. Спецпризначенців навчають бути розвідником, брати участь у рейдах у тил ворога, - авт.) і там теж гарно навчався. Потім вони відпрацьовували в різних регіонах бойових дій. Дуже якісно нищили ворога. А там навчався за кордоном, вчився на оператора-навідника. Потім, бувало, вже перевівся до першої штурмової "Вовків да Вінчі". А ще навчився на FPV-оператора. Їх підрозділ нещадно нищивв ворога", - чоловік не може говорити, плаче.
"Це справжній герой, справжній! Гарна людина", - підсумував "Мун".
Він був професіоналом своєї справи. Про це нагадує військовослужбовець із позивним "Лиман".
"Висловлюємо щирі співчуття з приводу загибелі Захисника України, молодшого сержанта Володимира Володимировича Борща, 1986 року народження. Він народився і жив у Кременчуці, одружений, мав доньку. Навчався в Кременчуцькій загальноосвітній школі № 3. Закінчив вище професійне училище №7. Працював директором фірми "Будівельний двір" призваний на військову службу під час мобілізації 1 червня 2022 року. Був професіоналом своєї справи, нещадно знищував ворогів України в бою. Мав неабиякий авторитет у своєму підрозділі. Загинув 1 червня цього року, виконуючи бойове завдання по захисту України в районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області", - говорить "Лиман".
"Я начальник відділення банку, а Володимир Борщ - був нашим клієнтом. Він був директором і керівником. Був доброю, відповідальною особою. Ми за ним не помічали, щоб він з кимось вступав в якісь суперечки. Коли до нього не звернешся, завжди нам допомагав. Те, що йому було потрібно від нас, ми також йому допомагали. Ми з цим підприємством були в добрих відношеннях, і коли ми знали, що він пішов на війну воювати, ми переписувалися з ним. Казали, щоб тримався. Коли дізнався, що Володимир загнув, я був у відпустці. Але відразу вирішили - підемо прощатися", - говорить Віктор Петрусь, начальник відділення МТБ- банку.
Відспівували Героя у Свято-Миколаївському соборі.
А вічний спокій Володимир Борщ знайшов у меморіальному секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України, що на Свіштовському кладовищі.
Світлана Павленко
Фото Микити Ліцкевича
