Співчуття рідним і близьким!
Останні дні 2024 року сколихнули Глобинську громаду чорною звісткою про смерть Захисника України, глобинця Миколи Григоровича Савченка. Клята війна продовжує збирати свої криваві жнива, відбираючи життя українських воїнів.
Сьогодні Герой повернулося додому на щиті. Зустріти земляка «живим коридором» та провести його в останню, найтяжчу, дорогу зібралися рідні, друзі, побратими, колеги, жителі міста. Сльози на очах жінок і чоловіків… Розпач і намагання усвідомити, що скінчився життєвий шлях людини, яку знали, любили, з якою працювали, воювали, товаришували, відпочивали… Букети з траурними стрічками… Тужлива «Кача»… Велике горе об’єднало всіх…
Микола Григорович Савченко народився 14 травня 1977 року в місті Глобине. Тут промайнуло дитинство, садочок, навчання у школі № 3. По закінченні якої навчався у місцевому професійно-технічному училищі, де отримав водійське посвідчення на право керування трактором.
Потім була строкова військова служба, повернення до цивільного життя, праця у будівельній бригаді. Також у трудовій біографії Миколи Григоровича - робота у комбінаті комунальних підприємств, у м’ясокомбінаті, на свинокомплексі. Останнє місце роботи - Глобинський переробний завод, тут Микола Григорович працював на посаді оператора лінії у виробництві харчової продукції.
З першого дня повномасштабного вторгнення Микола Савченко долучився до лав територіальної оборони та був призваний на військову службу Кременчуцьким РТЦК та СП до лав Збройних Сил України. Микола Григорович швидко зарекомендував себе серед побратимів як надійний друг і лідер. Його рішучість, незламний дух і патріотизм, непохитна віра в перемогу надихала всіх навколо. Завдяки своєму вмінню підтримувати моральний дух і ефективно організовувати роботу, він став командиром кулеметного відділення. Військовослужбовця відзначали за професіоналізм і людяність, а також за видатні досягнення на полі бою. У складних умовах війни Микола Григорович залишався прикладом незламності. Кожен його крок був присвячений захисту своєї землі та людей. Він вірив, що сила єдності та справедливість зрештою приведуть до перемоги.
Поза службою Микола Григорович залишався людиною з великим серцем. Він мріяв про мир, свободу та щасливе майбутнє для своєї країни і той день, коли зможе повернутися до спокійного життя, обійняти родину та знову насолодитися літньою риболовлею. Найбільше сумував за маленьким онуком Матвійчиком, який народився у 2023 році.
Молодший сержант Микола Савченко помер 29 грудня 2024 року у клінічній лікарні № 16 м. Дніпра, віддавши своє життя заради свободи та незалежності України, ставши прикладом мужності, самопожертви та віри в краще майбутнє. Його ім’я навіки залишиться в пам’яті тих, хто знав його особисто, і тих, хто буде вічно вдячний за його подвиг. Світлі спогади про Героя - сильніші за смерть. Доземний уклін Захиснику України Миколі Савченку! Царство Боже його стомленій душі…
За повідомленням Глобинської міської територіальної громади
