Вчимося жити в умовах реальності, яка не існує.
За останні роки штучний інтелект потужно увійшов в життя. Комусь допомагає створювати тексти, іншим - обробляти великі пласти інформації, а хтось розважається – створюючи відео, кліпи тощо. Однак вже зрозуміло, що ШІ є не лише носієм змін в суспільство, а й джерелом серйозних викликів. У цій статті торкнемось останніх досліджень у сфері ШІ, приклад успішного застосування освітянами та негативного його використання.
Коли фото бреше
«Мені сьогодні День народження, а ніхто не привітав», «Яка гарна дівчинка, а не збере лайків» - ці фото мало не щодня можуть бачити кременчуцькі користувачі Фейсбуку. І це лише мала частина такого контенту, створеного ШІ. Кількість фейків у соцмережах, згенерованих штучним інтелектом, останнім часом суттєво зросла, тож переважають отакі картинки. Про це в коментарі виданню «Укрінформ» сказав редактор інформаційної кампанії з протидії дезінформації «По той бік новин» Сергій Одаренко. За словами фактчекера (факт-чекінг — це один з напрямків журналістського контролю), ШІ значно спрощує роботу фейкоробам, здешевлює та прискорює процеси, дозволяє створювати комплексні фейки (відео, аудіо, тексти). ШІ-модель замінює цілу команду.
«Одна з найбільших ШІ-загроз – засилля контенту, створеного нейромережами, це ставить під сумнів справжні та важливі новини, світлини. Вже сьогодні це розмиває реальність та створює сприятливий ґрунт для маніпуляцій, і в майбутньому ця проблема загостриться», - попереджає Одаренко, підкреслюючи, що завдання російських фейкоробів полягає саме у постійному вкиданні контенту, що виводить українців з рівноваги.
На його думку, це робить фейки особливо небезпечним інструментом дезінформації, однак не слід піддаватися емоціям та реагувати на них.
Крім того, дослідження Інституту масової інформації показало, що 40% новин у 10 найпопулярніших українських онлайн-виданнях беруть свої витоки із соціальних мереж, що підкреслює зростаючий вплив соцмереж на формування новинного контенту. Ці дослідження та публікації підкреслюють важливість критичного ставлення до інформації, отриманої з соціальних мереж, та необхідність перевірки контенту на предмет його достовірності.
Як викрити неправду на фото
Найперше факчекери радять звертати увагу на ненатуральні деталі: дивні пропорції рук, спотворені вуха, нерівномірна текстура шкіри. На фото в людини може бути шість пальців чи різна довжина рук!
Розмиття або спотворення фону теж присутні, адже ШІ часто «плутається» у складних елементах, наприклад, у фонах чи деталях натовпу. Є й аномалії в очах: неприродне відбиття світла або незвичайна форма зіниць. Важливо, що у згенерованих зображень зазвичай немає інформації про камеру або місце зйомки у файлі. Тому обов’язково перевіряйте світлини через зворотний пошук Google Images або спеціальні сервіси, які здатні аналізувати контент на наявність ознак штучного походження.
Фейкороби вже у Кременчуці
Як не печально, але тема неправдивої інформації, згенерованої ШІ, торкнулась нашого видання. Так, днями головний редактор «Кременчуцької газети» Олег Булашев написав до поліції заяву після того, як невідомі на Фейсбук-сторінці «Регіональні новини» розмістили згенероване штучним інтелектом відео за його участю. Булашев просить правоохоронців посприяти блокуванню цієї сторінки. На фейковому відео головред нібито коментує заклики кременчуцького депутата Богдана Лазоренка про вступ українців до Збройних сил України. Про це журналіст розповів у коментарі полтавській представниці Інституту масової інформації Надії Кучер. Тут найцікавіше, що активність на вищезгаданій сторінці розпочалась у березні 2025 року. Тоді ж з'явилося перше відео – про депутата Кременчуцької міськради Богдана Лазоренка, який спростував, що на відео він. Ось і приклад, коли ШІ використовують для брудних політичних технологій.
Не сперечаються, а впроваджують – досвід освітян
Однак у нашому місті є й позитивні приклади використання нейромережі. Не так давно на базі Кременчуцької гуманітарно-технологічної академії (це нова назва педколеджу) пройшов круглий стіл «Використання штучного інтелекту в освіті». На захід запросили керівників всіх навчальних міських закладів обласного підпорядкування. Адже фахівці академії ділились корисним досвідом.
«Сьогодні штучний інтелект — одна з найобговорюваніших тем в освіті. Це не дивно, адже технології змінюються стрімко. Ми всі вже чули прогнози, тривоги, навіть побоювання: мовляв, скоро замість вчителя буде голограма, або діти перестануть самостійно працювати — за них усе виконуватиме штучний інтелект. Освіта, нібито, стане надто технологічною й утратить людську сутність. Ми ж вирішили діяти інакше — не хвилюватися й не сперечатися з технологіями, а відповідально та системно їх упроваджувати. І вже маємо результати. Наразі 7 викладачів академії з різних спеціальностей (не лише інформатики) обрали роботу зі ШІ як тему своїх методичних досліджень: проводять майстер-класи, пишуть статті, тези, науково-дослідні роботи самостійно та з учнями. Усі педагоги ліцею «Політ» мають доступ до генерації конспектів і матеріалів у середовищі «Єдина школа» за допомогою інструментів ШІ, що полегшує роботу та економить час. Здобутим досвідом залюбки ділимося на внутрішніх і зовнішніх івентах», — розповіла директорка Кременчуцької гуманітарно-технологічної академії Леся Крупіна.
Її колега, викладачка цього закладу, голова методичної комісії викладачів інформатики Юлія Брусник показала на практиці, як ШІ допомагає не лише вирахувати середній бал оцінок учнів в групі, а й створити рейтинг навчання. На те, що педагоги раніше витрачали купу часу, зараз йде лічені хвилини.
«Ми можемо також попросити спрогнозувати, хто може бути відмінником на кінець навчального року, враховуючи оцінки за перший семестр тощо», - її слова. Але викладачка вказала на захист конференційної інформації. Зокрема, як працювати в онлайн-режимі, персональні дані треба завантажувати в інтернет. «Але є моделі, які ми можемо вивантажити собі на комп'ютер, відключити інтернет і опрацьовувати безпосередньо у себе», - вказала вона.
Зокрема, Брусник акцентувала, що будь-якому користувачу інтернету, який має пошту Gmail, доступна версія ChatGPT. Так, це найпростіша, яка має обмежену кількість проб користування, але доступна.
ШІ чи СТО? Чи те й інше?
Учні Наукового ліцею «Політ» вже досліджують нейромережу у своїх наукових роботах. Так переможець ІІ конкурсу–захисту Малої академії наук Костянтин Гречка розробив проєкт, який дозволяє за допомоги ШІ отримати рекомендації щодо ремонту автомобіля.
«Я не боюсь втратити роботу через поширення штучного інтелекту. Якщо знаєш про певну загрозу, від неї легко захиститись. У штучного інтелекту є деякі недоліки. Не зважаючи на те, що він може стати незамінним помічником в розумовій діяльності, він не зможе замінити людину в технічних аспектах», - зазначив хлопець.
Костянтин вказує, що його розробки можуть бути корисними як для звичайних користувачів у повсякденному житті, так і для військових, яким доводиться лагодити свої автомобілі в екстремальних умовах.
«У нас є можлива проблема, можливе рішення і додаткові примітки: якщо зараз не спрацювали, якщо самостійні дії не дали результату, краще звернутися до професіоналів», - вважає хлопець.
Тож виходить, що попри допомогу ШІ, можливо, без втручання людини не обійтися.
Які професії зміняться через ШІ
На думку експертів, швидкий розвиток ШІ та подальша автоматизація робочих процесів призведуть до витіснення людини з багатьох рутинних видів діяльності, які можна доручити комп'ютеру або роботу, пише видання «УНІАН». Зокрема, слідом за сажотрусами та телефоністками в історію можуть піти професії касира, бухгалтера, контролера, секретаря, працівника пошти, диспетчера та оператора кол-центру. Навпаки, зросте попит на кваліфікованих фахівців у сфері інформаційних технологій, включно з фінтех-інженерами, аналітиками кібербезпеки тощо. На думку аналітиків, поки безробіття не загрожує будівельникам, водіям, продавцям (не касирам), працівникам сфери логістики, агрономам, ветеринарам тощо. Не очікується також зникнення й так званих соціальних професій - вчителів, тренерів, медиків, соцпрацівників тощо.
Нагадаємо, ШІ оживив Кота в чоботях.
Олена Ліпошко
