Фоторепортаж з відкриття вистовок.
Двоє юних за художнім стажем митців презентували сьогодні у Кременчуцькій художній галереї свої наповнені життєвим сенсом та своєрідним баченням експозиції.
Перша виставка - роботи кременчужанки Ольги Горпинченко.
Художниця почала серйозно займатися малюванням уже усвідомлено, маючи декілька десятків років стажу у роботі, абсолютно не пов’язаної з мистецтвом. Однак, у цілому залі художньої галереї виставлено аж 43 картини майстрині. У них вона показала красу місць, які любить: італійський пейзаж, вигляд на Ейфелеву вежу у Парижі, вулички Чорногорії, казкове тридевяте королівство квітів, осінній пейзаж на полонині, багато квітів та пейзажів.
Дивлячись на картини, їх краса захоплює і дозволяє ледь не відчути на запах різні настрої майстрині, але переважно теплі та веселі. Позитив художниці не лише на картинах, а і в реальному житті, можна завжди відчути від неї при спілкуванні – ділилися її друзі та товариші-художники. А кременчуцький коваль Геннадій Сметанко, навіть, подарував пані Ользі викувану невеличку троянду, яка б лишилась їй спогадом про сьогоднішній день.
Далі відвідувачів запросили у інший зал галереї – де на них чекали більше 20 концептуальних картин художника та коллажиста Вадима Каторгина.
Його незвичайні образи дещо дивують на перший погляд, але якщо звертати увагу на символи у полотнах – то у кожній із них простежується відповідний контекст. Зокрема, зображені люди з іншої планети і душі звичайних людей, згустки енергії, цікаві чоловічки.
Усе це В.Каторгин назвав «Всі люди жирафи», розповідаючи історію про чоловіка, який вирішив, що він жираф: харчувався та поводився відповідно. Щоб його реабілітувати до звичайного життя, один із дікарів попрохав біолога опублікувати статтю, у якій припустити, що є вид жирафів, схожих на людей. І коли чоловік прочитав це, він почав соціалізовуватися та даптовуватися поміж звичайних людей.
Самого ж лікаря невдовзі зарахували до шахраїв і приговорили до смертної кари. Він не використав можливості сказати прощальне слово. Але у передсмертній записці пояснив, що досі вірить ефекту людини-жирафа зауважив, що як би не групував людей – у кожного з них настільки різне та особливе життя, що загалом кожен живе виключно у своєму світі. І що люди населяють планету, вірячи у своїх привидів.
«І у кожного вони свої. І доки ви в них вірите – вони існують, а доки ви перестанете з ними вести боротьбу – вони не небезпечні», - підсумував лікар.
Подібний філософський підтекст, як зрозуміли уважні відвідувачі галереї, намагався передати у своїх роботах і Вадим. Художник останні 4 роки мешкає в Україні, повернувшись після тривалого проживання в Росії. І якщо до цього багато виставлявся закордоном, то саме цих чоловічків він намалював за останні роки.
«Образи приходять самі. Це не критика когось і не восхвалянняя. Просто моє бачення, нехай кожен подумає – пофілософствує біля них разом зі мною»,- прокоментував він.
Серед цікавого – ви зможете там побачити «Душа Зеленського», змія біля телевізора і досить оригінальний автопортрет автора.
Тож, йдіть на виставку, буде поле для роздумів та вашої творчості у інтерпретації його робіт.
Ліна Романченко
Фото Кирило Воронцов
