Коли об'єднує спільне прагнення!
Кременчужани зараз активно плетуть маскувальні сітки. Люди збираються в школах і дитсадках, бібліотеках і спортзалах задля спільної справи.
Кременчуцька газета побувала в одному із таких місць – офісі громадської організації «Координаційний центр об’єднань ветеранів АТО», де волонтерська група «Кременчук» займається такою необхідною зараз справою, як плетіння сіток.
«Та ми вже і не група. Ми вже військове підприємство. Подивіться – це ж уже майже цехи. З одного боку - нарізка, підготовка до роботи - у процесі плетіння одразу п'яти сіток. А закінчується набивкою подушок», - показує «виробництво» одна із засновниць волонтерської групи «Кременчук» Тетяна Сапко.
Говорить, що зараз спільними зусиллями видають у день по 5 сіток, а це до 60 квадраних метрів.
Вони дуже потрібні – ними укривають захисні споруди, які будують із мішків із піском.
До речі, маскувальні сітки, що виготовляють у волонтерській групі «Кременчук» - вирізняються від інших. Так званий «свій почерк» присутній.
Адже Тетяна Сапко займається ними ще з 2014 року. Починала плести на ринку «Ново-Іванівський», а згодом на базі офісу ГО «Координаційний центр об’єднань ветеранів АТО». Спеціально вивчала технологію плетіння. Тож коли готують маскувальну сітку для конкретної позиції, то просять фотографію, щоб підібрати кольори під місцевість. Починають працювати після 14-ої, адже Тетяна ще працює.
«Кілометри стрічок ми нарізаємо на сітки. І найголовніший інструмент у цій справі - ножиці. Від хорошого інструменту залежить кількість нарізаного та безпека пальців. Домашні ножиці для цього не пригодні. Вже декілька років нам допомагає фірма «Принцип» (директор Семен Лещинський», - говорить Т. Сапко.
Зараз до коременчужан долучився і харків'янин - чоловік із сумним обличчям та червоними від безсонних ночей очима. Плете сітки з 14 року. І найперше, що зробив по приїзді в Кременчук - знайшов волонтерів.
Тут же займається важливою справою і маленька кременчужанка.
Доки мама плете сітки, Ангелінка займається важливою справою: набиває подушки для бійців. Дівчинка серйозна, до роботи ставиться відповідально. На питання щось сказати про події - відповідає "Слава Україні!".
Їх передають у сховища, переселенцям за потребою.
«А нас сьогодні більше сорока. І ще п'ятеро дома нарізають. І всі знайшли собі діло. А телефон розривається», - розповіла Тетяна.
Говорить, що прагнення в усіх одне: якнайшвидша перемога України над російським окупантом.
Світлана Павленко
Фото автора
