Вірші, які надихають до перемоги.
Кременчуцька газета знову пропонує ознайомитися із віршами, які написала директорка ДНЗ №58 Лариса Костюк.
Сама кременчужанка розповідає, що почала писати вірші зовсім нещодавно, під час війни. До цього проба пера була в юності.
О, Діве Марія, Христова матуся,
До тебе, Пречиста, всім серцем молюся!
Благаю тебе - збережи Україну,
Підтримай ти нас в лиху, тяжку годину.
Закрий ворогам очі, вуха та рот,
Залиш їх без зброї, а нас - без турбот!
Дай силу, відвагу захисникам,
Рішучість та зір - кулиметникам,
Безстрашнії крила - пілотам відважним,
Маневреність, швидкість - машинам вантажним!
Закрий покровом від ворожих снарядів,
Вогонь загаси, прибери отих гадів!
Прошу я тебе, до землі уклонюся,
Спаси, збережи, сто разів помолюся!!!
05.03.2022
Як добре, мамо, що не знаєш
Чого на серці туга і журба,
Які розмови та думки літають,
А по щоці біжить сльоза...
Ти не могла напевно знати,
Що прийде день, а разом з ним війна!
Війна не з заходу чи сходу,
Війна від братнього російського народу!
Чи страшно нам? Чи боємося ми?
Чи ми чекали сонця та весни?
Чекали, що посадимо городи,
Що діти ходять до садочка й школи,
Відпустки планували та свята.
Але це все понищила війна!
І вивчили бандерівці урок-
Як бачиш москаля, то тисни на курок!
Як добре, мамо, що не знаєш
І весь цей біль не відчуваєш!
06.03.2022
Дитя! Народжене в війні,
Тобі бажаю кращої я долі!
Щоб припинилися жахіття ці страшні
І повернулися батьки додому!
Щоб ви не чули гуркіту гармат,
І небо було чисте та блакитне,
Не треба було бігти в укриття,
А ворог згинув підлий, ненаситний.
Всі сили мужньої, відважної країни
Ми кинули на захист малюків,
Щоб зберегти майбутнє України
І дочекатись мирних, світлих днів.
Щоби повстала з попелу рідненька,
Відбудувалась, підвелась, зросла!
Щоб не ковтала сльози твоя ненька,
Щоб ти, дитино, вільною була!
06.03.2022
Жінки України, вставайте! Єднайтесь!
До порятунку землі долучайтесь!
В молитвах підтримайте воїнів-світла,
Надати їм сили, розправити крила.
Щоб кулі минали, не брала їх втома,
І знали, що завжди чекають їх вдома!
Не можеш молитись - печи пироги,
Закручуй тушонку, канапки роби.
Годуй оборону смачними борщами
І забезпечуй теплими речами.
Не можеш варити - сітку плети,
Ти ж українка! Просто так не сиди!
На плечі жіночі звалився тягар,
Та нам це не страшно, в нас є байрактар!
Не вмієш? Навчишся стріляти прицільно,
І влучиш прямісінько в гадське створіння!
А як безпілотник до дому летить -
Хапай швидко банку, збивай його вмить!
Тримайтесь! Єднайтесь! Нам вистачить сили!
Бо ми є жінки - ми жінки України!
08.03.2022
Полтавщина! Рідна земля!
Твої безкрайнії поля розкинулися навкруги
Від Ворскли до Дніпра, Сули!
Твої гаї шумлять, гудуть,
Тут коропи в ставках живуть.
Які тут люди - справжні, милі,
Привітні, лагідні, сміливі.
Готові всіх зігріть, прийнять
Та галушками частувать!
Пампушки, борщ із карасями,
Картопелька смачна на салі,
Гречана каша та гриби,
Рум'яні, пишні пироги!
Все це для вас, хто прийде в гості,
Кому потрібні дах та постіль!
Тут знайдуть прихисток усі,
Ті, хто тікають від війни!
Ми вас підтримаєм завжди-
Та ти нас, Боже, бережи!
Бо Полтавщина - та земля,
Що є на вік любов моя!
12.03.2022
Світлана Павленко
