З особливою жорстокістю тортури застосовували до офіцерського складу ЗСУ та бійців "Азову".
Звільнені з полону рашистів українські військові розповіли про катування та жорстоке поводження російських окупантів.
Про це пише Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова у своєму Telegram-каналі.
Більшість з них взяли у полон під Маріуполем. Спочатку українських бійців утримували в підвалах та господарських спорудах, а потім етапували до гауптвахти, слідчого ізолятору в місті Донецьку та виправної колонії №120. Надалі військових перевели до СІЗО Таганрога і Воронежа.
Звільнені полонені розповіли, що під час етапування їм замотували очі скотчем, одягали на голову мішок та зв’язували руки мотузками. У полоні їм погрожували вбивством, били та принижували.
"З особливою жорстокістю тортури застосовувалися до офіцерського складу Збройних Сил України та бійців загону спеціального призначення "Азов". Під час допитів українських військовополонених ставили на коліна, били прикладом від автомата по пальцях ніг та відкритих ранах, застосовували плоскогубці, закидали зашморг на шию і душили. Крім того, катували електрострумом, били киянкою та ногами", - повідомила Денисова.
За словами військовослужбовців, рашисти вводили їм невідомі препарати на літеру "М", після чого вони непритомніли та втрачали пам'ять.
Також окупанти змушували їх вчити вірш "Простите нас, родные россияне", гімн РФ, історію створення герба та прапора РФ, інакше – застосовували тортури та катування.
Жінки-військовополонені, які утримувалися в Донецькому СІЗО, розповіли, що у камерах, розрахованих на 2-3 особи, їх перебувало щонайменше 17-20. Вони були позбавлені засобів гігієни та можливості помитися, а замість санвузла їм надали відро.
На їхніх очах жорстоко били українських полонених чоловіків, а самих полонянок примушували до статевих актів.
За словами Денисової, пораненим не надавали життєво необхідну медичну допомогу. Лікар оглянув їх лише перед переміщенням до табору військовополонених у Севастополі, де допомогу надавали представники МКЧХ.
Крім того, українцям не давали воду, лише 1,5 літра на 30-40 осіб та обмежували у харчуванні – денний раціон складався зі шматка хліба і сала. Інколи даючи м’ясо рашисти знущалися і казали, що воно "людське".
Також українських військових позбавили можливості зв’язатися з рідними. Картки з даними про особу військовополоненого для інформування своєї родини Центрального агентства розшуку МКЧХ, передбачені статтею 70 Женевської конвенції 1949 року, які повинні надсилатися одразу після взяття в полон, були заповнені лише безпосередньо перед обміном.
За матеріалами УНІАН
