Судова справа.
Днями суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Діана Зоріна у відкритому судовому засіданні розглянула кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 , уродженця м. Комсомольськ Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше 4 рази судимого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 121 "Умисне тяжке тілесне ушкодження" Кримінального кодексу України.
Як сказано у вироку, 11.01.2018 року ОСОБА_2 перебував у своїй квартирі разом зі своїм братом ОСОБА_3 .
Знаходячись у вищезазначеній квартирі, близько 02 години 30 хвилин 12.01.2018 року, після спільного розпиття алкогольних напоїв між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла сварка, яка переросла у штовханину.
Саме під час сварки ОСОБА_2 наніс декілька ударів кулаками обох рук в область голови ОСОБА_3 , від яких останній впав на підлогу.
Продовжуючи свої умисні дії, ОСОБА_2 наніс щонайменше шістнадцять ударів руками стиснутими в кулак і ногами по голові та обличчю ОСОБА_3 , після чого, ухопивши його своїми руками за шию, провів однократне здавлення шиї потерпілого.
Продовжуючи свої дії ОСОБА_2 наніс близько п`яти ударів ногами в область тулубу потерпілого, тим самим спричинивши ОСОБА_3 значні тілесні ушкодження.
Від нанесених обвинуваченим тілесних ушкоджень ОСОБА_3 помер в квартирі.
Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 121 КК України не визнав, категорично заперечуючи свою причетність до заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, що потягли смерть останнього.
З приводу пред`явленого обвинувачення ОСОБА_2 надав суду покази наступного змісту: обвинувачений у визначений обвинувальним актом період часу, а саме січень 2018 року разом зі своїм рідним братом ОСОБА_3 мешкав у вказаному вище приміщенні.
11.01.2018 брата обвинуваченого, викликали до відділку поліції і коли той близько обідньої пори повернувся додому то відразу ж запропонував обвинуваченому вжити алкогольні напої, які приніс з собою, на що обвинувачений погодився.
Як зазначив обвинувачений, під час спільного вживання із братом алкогольних напоїв до них протягом дня заходили різні люди які разом із братами вживали алкогольні напої, однак близько 21.00 год. коли усі розійшлися і алкогольні напої закінчилися, ОСОБА_2 залишивши брата у кімнаті, якій знаходився в сильному стані алкогольного сп`яніння, вийшов на вулицю і випадково познайомившись з двома хлопцями, які запропонували останньому вжити алкогольні напої, залишився з ними відпочивати.
Додому обвинувачений повернувся приблизно через дві години, зайшовши до кімнати він побачив двох незнайомих чоловіків які сиділи біля столика, зазначивши при цьому, що ОСОБА_5 в цей час відпочивав на кріслі, повернувшись обличчям до стіни. При цьому обвинувачений звернув увагу на безлад, що був в кімнаті і якій за описом останнього полягав у залишках продуктів на столі та розкиданих на підлозі крихтах від їжі.
На прохання обвинуваченого покинути приміщення, зазначені ним особи, що на момент його повернення знаходилися в кімнаті, почали збиратися і саме в той момент коли останні виходили з кімнати, до приміщення зайшли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які запропонували обвинуваченому вжити алкогольні напої, на що той погодився.
Як зазначає обвинувачений, через деякий час, ОСОБА_7 стало зле і ОСОБА_6 відвів її до своєї кімнати яка знаходилася на третьому поверсі того ж приміщення де і житло обвинуваченого, однак майже відразу ж свідок повернувся і вони продовжили разом із обвинуваченим вживати алкогольні напої.
Через деякий період часу, ОСОБА_6 знов пішов до себе в кімнату з метою перевірити як себе почуває ОСОБА_7 , тоді як обвинувачений вирішив відпочити та заснув. Як зазначає ОСОБА_2 , прокинувся він від незрозумілого шуму в кімнаті та звуку зачинившихся дверей, підвівшись з дивану він побачив ОСОБА_5 якій знаходився на підлозі, підійшов до нього і побачивши кров на губі та розсічену брову, став вчиняти дії направленні на те щоб привести його до тями, при цьому не заперечуючи що наніс останньому пару ляпасів по обличчю.
В цей момент обвинувачений почув стукіт у двері, відчинивши їх він побачив на порозі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , дозволивши їм війти до кімнати, обвинувачений повернувся до брата і схилився над ним, оскільки той так і знаходився без свідомості.
Однак раптово до нього підбіг ОСОБА_6 і вдарив обвинуваченого, на що ОСОБА_8 висловив на адресу свідка звинувачення з приводу заподіяння останнім тілесних ушкоджень його брату, після чого між ними почалася бійка під час якої обвинувачений впавши від удара ОСОБА_9 на маленький столик, втратив свідомість.
Прийшовши до тями, ОСОБА_8 побачив як ОСОБА_6 тягне ОСОБА_4 на крісло, при цьому обвинувачений звернув увагу що в нього порізаний палець на руці і тече кров, після того як ОСОБА_10 надала йому медичну допомогу і обробила рану, вони разом із ОСОБА_9 пішли, а обвинувачений ліг відпочивати.
Зі слів обвинуваченого він прокинувся вже коли було світло, підійшов до брата та почав його будити, однак майже відразу зрозумів що той мертвий, оскільки він був холодний, усвідомивши це обвинувачений зателефонував в поліцію і до приїзду останньої в кімнату вже не повертався, а знаходився в під`їзді будинку.
В судовому засіданні обвинувачений відповідаючи на запитання сторін кримінального провадження зазначив що приблизно за тиждень до подій що є предметом даного судового розгляду, його брата побили і він скаржився обвинуваченому що в нього болять ребра, при цьому обвинувачений зазначив що дійсно між ними були сварки, однак останні носили лише словесний характер і до бійки між ними ніколи не доходило, при цьому додавши що потерпілий був неконфліктною людиною, навіть після вживання алкогольних напоїв; обвинувачений прохав суд постановити по справі виправдувальний вирок оскільки він не причетний до заподіяння тілесних ушкоджень що потягли смерть ОСОБА_4 .
Розглянувши справу суддя ОСОБА_2 визнала винуватим за частиною 2 статті 121 КК України та призначила покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.
Вирок суду може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку суду.
Олег Булашев
