Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Четверг, 26 Листопада 2020
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

На гачку! Невигадані історії від відомих кременчужан-рибалок

12 липня 2020

Журналістка редакція спілкувалася з тим, для кого рибалка стала улюбленим хобі.

Традиційно у другу неділю липня в Україні відзначають День рибалки. Цьогоріч свято припадає на 12 число. Якщо для вас риболовля – хобі, привабливий процес, захоплення або просто приємний час, проведений на водоймі, то це ваше професійне свято. Бувалі ж кажуть: «опинившись раз на гачку», залишаєшся там назавжди. Шкода, що часу не вистачає!

«У мене досі є вудка, з якою ходив на риболовлю 30 років тому», – мер Кременчука Віталій Малецький

Друзі і колеги стверджують, що Віталій може зловити рибу у будь-якій водоймі. Сам же міський голова говорить, що через постійну зайнятість не завжди може викроїти час для улюбленого зайняття.

«Я виріс у Новій Знам’янці, річка була в городі, тому дитинство пройшло на кладці. Це такий місточок в очереті, коли робляться просіки, де ловили з хлопцями рибу. Ми в дитинстві ловили карасиків за водопадом, що і досі є на Сухому Кагамлику – по 150-200 штук за один раз. Бабуся казала не раз: «Навіщо ти їх припер?». Тож доводилося випускати. Вони виростали, і через 4-5 років можна було ловити велику рибу. Зараз на Дніпрі не дуже часто вдається порибалити. Але останній раз запам’ятався тим, що мої колеги дали «дубову» вудочку (рибалки точно знають, яка саме вона), посадили посередині човна і говорять: «Ми будемо кидати з хвоста і з носу, а ти посередині». Рибалки теж знають, хто там сидить, то в того сектор улову звужений. Тож вони тягали плітку, а у мене довго нічого не клювало (бо та ж котушка на вудочці була не дуже гарною). А в результаті витягнув судака кілограма на півтори. Так вийшло, що ми ловили дрібнішу рибу. Ось вона підходить до гачка, судак її хапає і сам там опиняється. Тоді в мене був найбільший вилов з усієї компанії.

А найбільшим уловом на спінінг була щука вагою 7 кг 500 г – вона човен «Казанка» тягала річкою хвилин 40. На вудку – 2 кг 500 г, то це короп. Теж був улов у Новій Знам’янці. Мало хто вірить, що там такі коропи.
Взагалі ж риболовля – це хобі, на яке не вистачає часу, хоч є і вудки, і спінінг. У мене друзі дитинства постійно удосконалюються в рибалці, купуючи різні снасті. У мене є вудка, з якою ходив на риболовлю 30 років тому. Я беру її, і іноді з дружиною виходимо на кладку половити рибу. До речі, у неї теж непогано виходить. Але все ж на гачок приманку доводиться наживляти мені. Бо з черв’яками і тістом не дуже вона дружить».

«Найбільший сом був 86 кг вагою, а сазан – 28 кг», – директор з продажів ПрАТ «АвтоКраз» Мирослав Лесневський

Років із шести-семи ходив на риболовлю з дідусем, пригадує Мирослав. Спостерігав за процесом, стало цікаво, а зараз це улюблене хобі. І попри зайнятість, рази три-чотири на місяць намагається вириватися на риболовлю.

«Не так давно я перейшов на хижака, а до цього ловив лише коропових. Нещодавно ми з товаришем на Пслі спіймали сома 12 кг 700 г (1 м 58 см завдовжки), не доїжджаючи до мосту на Горішні Плавні. І це не найбільший улов. Найбільший сом у мене був 86 кг вагою і зловлений в Сулі, а сазан – 28 кг. Такі трофеї важко уявити, адже довжина сома була 2 м 40 см! В основному ловлю на спінінги.

Якось у Крюкові на набережній, навпроти пожежної частини на Дніпрі, теж ловили сома. Там є яма, тож ми поїхали саме туди. У дві години ночі почалась покльовка, шалено смикався один спінінг. Утримати його було неможливо. Довелось надути човна і попливти за рибою зі спінінгом у руках: кілометр вгору за течією, потім стільки ж вниз повертався. Далі зірвалася рибина разом зі снастями – і завершилась моя пригода. Але руками відчув, що це була риба вагою десь у пів центнера.

Зараз риболовля – недешеве задоволення. На того ж коропа як їхати, можна однієї прикормки тисяч на десять купити. До речі, син Максим, якому зараз 7 років, також намагається зі мною їздити на риболовлю. Минулого року сам спіймав щуку на 1 кг 300 г. Перший його улов був у 5 років – короп вагою 3 кг 600 г чи 3 кг 800 г. Я сам рибу не чищу, тому додому її не беру. Коли дружина просить, то приводжу. Мені простіше поїхати на ринок, попросити, щоб там почистили, порізали і поклали в пакет. Бо чистити рибу – два тижні прибирати квартиру. А так рибу вимірюю, фотографую і відпускаю назад».

 

«Він мочить телефон, документи, але впольовує коропа вагою 7 кг», – депутат Полтавської облради, голова профкому «Укртатнафти» Василь Хоменко

З першого разу, як закинув вудочку, Василь одразу витягнув рибу. Це було після уроків у першому класі. Вудочка була з ліщини, а поплавок – із кукурудзяного качана. У нього чимало історій з риболовлі, і він ними охоче ділиться.

«Останнім часом ловлю риби, коли їжджу на дачу – на залив Псла. Там в основному карась, а раніше були улюблені місця на Дніпрі (в Успенці, Куцеволівці). Якось із товаришем на риболовлі закинули вудочки та граємо в шахи. І тут він побачив, як його вудка стрімко понеслась по воді. Не роздумуючи, стрибає у воду, мочить телефон, документи, але впольовує коропа вагою 7 кг. Такий азарт був. Схожа ситуація була з моїм похресником. Він тримав вудочку, а короп вагою 3 кг так клюнув, що хлопець пірнув у воду. Довелося витягувати.

Та одна моя риболовля запам’ятається на все життя. 1 липня 1983 року сиджу з братом з вудками на човні поблизу острову «Фантазія». Тут прибігає тесть і кричить з набережної: «Світлану (дружина Василя – ред.) повезли в пологовий будинок!». Я на весла – і на берег. А вже 2 липня у мене народилася донька.

Щодо найбільшого улову, то були коропи і соми до 10 кг. Коли раніше жив на набережній Дніпра, то регулярно ловив рибу. Траплялося, що маленьку ми зовсім не брали – випускали. Того ж ляща брали собі лише мінімум 3 кг вагою. Взагалі ж я жодного разу в житті не браконьєрив, не ставив сітку та інші заборонені знаряддя лову. Спіймав одну-дві рибини – і досить. Для мене рибалка – це, скоріш, відпочинок».

«Якось пірнаю, потрапляю у зграю лящів, бачу – дивляться на мене очі з голови, яка розміром із мою!» – голова громадської організації «Координаційний центр об’єднань ветеранів АТО», екс-начальник Кременчуцького військового ліцею Володимир Поляков

Наш співрозмовник пригадує, що скільки себе пам’ятає, займається риболовлею. Бо виріс буквально на Дніпрі.

«Наш будинок – крайній на Набережній. Тоді була вулиця Красіна, зараз Троїцька, 4. Ми хлопчаками бігали з вудками ловити рибу. Це були 60-ті роки. Хто «крутий», той мав бамбукову, а в основному – з дерева. Але волосінь (леска – ред.) була у всіх.

А ось коли їздив в село на літо до бабусі, то привозив і гачки, і волосінь. З усіма ділився, бо у сільських хлопчаків були гачки зі звичайних шпильок, а замість волосіні – капронова нитка. Ми ловили верховодку, тараньку, бичків.

Найцікавіше було вночі, коли ходили на лящів, які збиралися у ямах біля каміння, що наприкінці Набережної. Робили саморобні піки з міцного дроту чи арматури. Брали ліхтарик, купували виріб №2 (презерватив), одягали на нього, бо водонепроникних тоді не було – ось так підготувавшись, витягували таких лящів, у яких луска була з 5-ти копієчні монети. Отак майже щоночі одягали на голову маску, в одну руку піку, в іншу – ліхтарик у презервативі – і пірнали бити цих лящів. Якось пірнаю і потрапляю у зграю лящів, що сплять. А через маску зображення дещо збільшене, тож бачу – дивляться на мене очі з голови, яка розміром із мою! Страшенно перелякавшись, летів з тієї ями, як скажений. Зараз же для мене риболовля – можливість виїхати подалі з дому і переключитися лише на це зайняття. При цьому який це релакс: вода, небо, сонце! Що ще потрібно для повного релаксу?

Взагалі ж навіть цінність улову залежить від віку. Хлопчаком (у 7-8 років) наловити верховодки два-три десятка – найбільший улов. Дорослим витягти карася кіло з гаком – теж крутий улов. Але я ніколи не тягнувся за вагою чи розміром риби. Мені подобався сам процес. Адже отримуєш задоволення незалежно від того, що ти витягуєш: чи то малу, чи здоровенну рибу. Щоправда, ще декілька десятків років тому риболовля була іншою: на дамбі, про яку згадував раніше, мужики «білу» рибу ловили: судаків, щук. Тоді Дніпро не цвів, був річкою. Зараз перетворюється на болото, і як результат – ловлять карасів».

 

Олена Ліпошко

Фото з уловом надано співрозмовниками

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися