Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Воскресенье, 27 Сентября 2020 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Про зміну професії, жіночі помилки і як не посваритися з чоловіком вдома під час карантину – Руслана Писанка у ексклюзивному інтерв’ю «Кременчуцькій газеті»

16 сентября 2020

Відома українська актриса театру та кіно, телеведуча, учасниця реаліті-шоу «Танці з зірками», «Зважені і щасливі» і просто українська красуня із пишними формами Руслана Писанка приїздила 15 вересня до Кременчука із прем’єрним показом вистави «Любов і голуби» у складі Українського сучасного театру. Через карантинні обмеження виставу перенесли із серпня на вересень. Однак люблячі глядачів уже перед початком спектаклю зустрічали актрису з квітами та теплими усмішками. Про нову виставу, чи доводилося актрисі у житті приміряти на себе роль своєї героїні та про найближчі плани – далі у нашому інтерв’ю.

- До Кременчука ви вперше привозите виставу «Любов і голуби». Наскільки ця роль нова для вас?

- Це ще прем’єрні покази. Виставу ставимо десь в 10-ий раз.

- А фільм цей любите?

- Фільм до речі, дуже класний. І я думаю, що він актуальний до цих пір, не дивлячись на те, що він радянського періоду. На жаль, багатьох акторів уже немає, як і Людмили Гурченко, так і Ніни Дорошиної. Але їх справу продовжуємо ми.

- Всі знають вас як сильну, колоритну жінку із вольовим характером. Самій коли-небудь доводилося не грати, а переживати якусь із ролей головних героїнь фільму «Любов і голуби» у реальному житті?

- На жаль, чи на щастя, мені не доводилося бути ані в ролі Наді, ні Раїси Захарівни. Але, думаю, багато жінок були у цих ролях і саме для них ми граємо цю виставу. Щоб вони подивилися на себе збоку і зробили певні висновки. Може, щоб щось згадали, поплакали, посміялися. Тому, що життя минає і ми отримуємо якийсь життєвий досвід. І жінка у 20 уже не та, що в 40, а уже з досвідом! Хоча і в 40 жінки роблять певні помилки. Хотілося б нашою виставою їм довести, що все ж таки краще обійти цю біду стороною. Мені здається, що ця п’єса дуже мудра. І коли нам кажуть: «Що ви за радянську п’єсу граєте..» - то відповідаю: ми граємо не радянську п’єсу – а граємо про життя і відносини… Тому, що у кожного бували історії, коли чоловік поїхав на відпочинок, а додому вже не повернувся. І як сім’я, діти і жінка переживають це, як вони знаходять вихід із такої ситуації.

- Вам ця роль далася легко?

- Мені здається, я ще над нею досі працюю. Не можу сказати, що я вже її завершила. Адже вистава ще у нас прем’єрна і поки вистава живе – актор має шукати: якісь нюанси, імпровізації, які згодом ми закріплюємо і згодом це стає частиною вистави.

- Щось вносили своє?

- Безумовно, кожен сюди додавав свій досвід. І мені б не хотілося, аби люди безпосередньо порівнювали її з фільмом, хоча фільм і вистава поставлені по одній п’єсі. Тому, що я граю свою героїню. І думаю, що в театрах, де йде вистава «Любов і голуби», актори грають свою Надю. 

- У вас зараз навіть сережки у формі голубів. Це ви самі вибирали чи художній керівник?

- Сережки – мої, купувала їх років 5 тому. Вони виглядають як наші слов’янські прикраси, але це точно форма птаха, точно голуби. Тож у цій виставі виходжу саме з ними на сцену.

- Це ваш оберіг у даній постанові?

- Взагалі-то я не забобонна. У мене немає амулетів, оберегів і я не молюся перед виходом на сцену. Так, я налаштовуюся і не люблю, коли хтось багато розмовляє перед виходом на сцену. Люблю, коли тихо. І тоді я налаштовую свої внутрішні настройки, як то кажуть. І головне, щоб я вийшла на сцену «на нерві».

- Які для вас найулюбленіші ваші ролі: і в фільмах, і в театрі?

- У кіно – роль відьми Горпини у польському фільмі Єжи Гофмана «Вогнем та мечем». Для мене це тоді була відправна точка, щоб йти далі. Хоча мені було досить страшно грати цю роль, грала уже через цей страх. У театрі ж багато ролей і мені завжди хочеться, щоб не було повторів. Наприклад, роль Проні Прокопівни уже стільки разів грала, що починаю її ненавидіти. А от із Володимиром Горянським граємо у спектаклі «Витівки ангелів» - історію про те, як чоловік та жінка помінялися тілами. Там інша героїня. Також я граю сваху у виставі «Женихи». Там жінка у обшарпаному одязі, стає ледь не безхатьком, а мені досить цікаво її грати.  І є багато ролей, у яких я шукаю родзинки для того, щоб вона не була схожою на ту, яку я уже грала.

- Ви раніше брали участь у реаліті-шоу. У найближчий час плануєте участь у чомусь подібному?

- На реаліті-шоу більше не піду. Одна із найважливіших для мене спроб – це у «Зважені та щасливі». Але скажу, що люди зі слабкою психікою вийшли з проекту, змінилися. І до речі, дві пари там розлучилися – і це ті, які виграли проект. Це така собі перевірка телебаченням. Слава Богу, що ми з чоловіком лише підтвердили, що можемо бути разом. І що будь-які перешкоди у вигляді реаліті нам не завадили залишитися парою. Щодо планів - я збираюся продовжувати грати у серіалі «Філін», де граю патологоанатома…така роль…весела. Але зараз ситуація, що ніхто не знає, чи буде завтра якась вистава, чи будуть зйомки, шоу і так далі. «Танці з зірками» зараз дивлюся, вболіваю за Надю Мейхер. І я дуже хочу, щоб вона виграла, адже вона цікава особистість, класно танцює, має життєвий досвід і свою душу вивертає для глядача. А це важливо для перемоги. І ще вона старанно працює, вона трудоголік.

- Як і ви?

- Я теж трудоголік, але на «Танці з зірками» я не збираюся. А от якби мене покликали на «Танці..» - я би подумала, але після пропозиції. Якщо я зрозумію, що я можу (а це важка праця – показувати результат на паркеті) – тоді буду думати.

- Ситуація останнього періоду, коли у театрах невеликі продажі квитків – це пов’язане зі страхом містян перед коронавірусом чи ощадливістю і страхом перед майбутнім? Як гадаєте?

- Незважаючи на все, люди скучили за театром, адже все одно приходять. І тим паче, підходять після вистав, несуть нам якісь пироги, пляшки, висловлюють слова вдячності. І для артиста це головне: коли тобі кажуть, що тебе люблять, що ти бажаний гість на їхній сцені. Люди витрачають гроші, щоб прийти на виставу. І вони не так бояться витратитись, аніж захворіти. Вистави все одно переносять. Слава Богу, ми змогли приїхати сьогодні до вас і вийти до глядачів, які сприймають, які люблять театр і отримають задоволення від вистави.

- На фінансовий стан вашої родини карантин вплинув суттєво?

- Фінансово ми нічим не відрізняємося від людей, які не з театрального чи шоу-бізнесу. І, звісно, зараз усі отримують не ті гроші, які були і зараз усі мало заробляють. Тож так само тримаємося на докарантинних ресурсах. Десь щось економимо, і це нормально. І я думаю, Захід давно цим займався. Це ж ми так: «гуляти – так гуляти!», купуємо дорогі речі. А зараз карантин взагалі показав, що речі нам не потрібні, і того, що ми купували восени – вистачить ще й до весни. Тож якщо скоро усе закриють – я працюю над тим, щоб опановувати професію, яку можна виконувати вдома. Треба підготуватися. Я за фахом режисер, тож буду вдома монтувати. Свого часу я багато монтувала на телебаченні: і кліпи, і рекламу, і сюжети. Зараз увесь монтаж перейшов у комп’ютер. І я потроху розробляю свої стратегії і вчуся правильно так сказати, натискати на кнопочки. Як кажуть, криза – це нові можливості, тож я це відчуваю.

- А почати записувати свій блог, наприклад. Не думали над таким?

- Я зустрічаюся з людьми і мені пропонують видавати якусь корисну інформацію, як для студентів на тренінгах. Може я це і зроблю. Але на цьому карантині мені записувати не хотілося. Ми тільки зробили невеличкий серіалі «Чатнуті», у якому, до речі, знімалися поважні артисти і ми грали ситуації на карантині, знімаючи усе на телефон. Далі присилали це режисеру, а він уже монтував. Це був як експеримент, але ж так теж можна робити кіно. Я можу й сама записати такий серіал.

- Про сімейні справи і карантин. У цей час ви ділили помешкання з чоловіком. Поділіться секретом, як за цей період не розсваритися?

- Знаходячись близько і постійно поруч, варто разом втілювати у життя цікаві речі. І якщо він щось надумав (чоловік - ред.) – треба його підтримувати. І я не кажу «Ну нафіга тобі це треба?» Ні. Я кажу: «Супер! Ти геній!»

- Що він створив із останнього?

- Я йому подарувала невеликий зварювальний апарат. От нещодавно, доки я була на гастролях – він зладнав такий апарат – підставку і туди прикріпив три лампи спеціального освітлення. І можна нею підвести туди, куди тобі треба. По вайберу мені прислав і я кажу: «Геній!» Хоч може вона нам і не знадобиться, але не можу рубати крила своєму чоловікові. Оце і є секрет міцного подружнього життя.

- Ви часто даєте поради щодо правильного харчування і здорового способу життя. Чи дотримувалися їх на карантині?

- На карантині було важко відірватися від ліжка. Майже місяць я їла і спала. І дуже важко щось робити. Але розумієш, що якщо не рухатися – можна трішки набрати. Я особливо не хвилююсь, адже я швидко як набираю, так і скидаю вагу. Але у той період я час від часу ми ретельно прибирали помешкання, наводили порядки у шухлядах, відмивати плафони і люстри. Тим більше, коли живеш гастрольним життям – на це майже ніколи не вистачає часу. І якщо знову буде карантин – я знаю, що робити і як рухатися.

До речі, у мене є спеціальний годинник, який показує, скільки рухів ти зробив. І я приїду з гатсролів, заряджу його і знаю, що якщо за день не пройшла 10 тис кроків  - я ввечері доходжуватиму.

- На завершення, оскільки українці люблять слухати прогнози погоди у вашому виконанні, розкажіть, якою буде погода у жовтні, наприклад?

- Я вела погоду, але передбачати досі особливо не вмію. Останнім часом у нас істотно помінявся клімат, і я не думала, що буде у вересні ще аж так жарко. А це ж ще не бабине літо. Мені здається, що в жовтні ще довго триматиметься тепло, а в листопаді може і сніг випасти. Але в грудні знову буде тепло. Ну набрехала так набрехала! (сміється - авт.)

- і коронна ваша фраза...

- «Життя прекрасне!» Я навіть коли вітаю людину із днем народження – їй нічого не бажаю, а нагадую, що життя – прекрасне!

Нагадаємо, «Кохалися», «помирали» і «літали» зі сцени у Баку: у Кременчуці відіграли «Любов і голуби» з Писанкою в головній ролі

Також: вчора у Кременчуці пройшла вистава «Любов і голуби».

 

 

Ліна Романченко

Фото, відео Кирило Воронцов

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться