Інтерв’ю фронтмера гурту, про який знають далеко за межами України.
Нещодавно, 16 жовтня, у Кременчуці відбувся концерт відомого українського гурту «Антитіла», що тримав глядача понад 1,5 години. Насичений виступ дозволив фанатам гурту не лише насолодитися потужною музикою, а й спостерігати відео з вмонтованих на сцені екранів, грою світла та інших цікавих спецефектів. До речі, гурт подарував слухачам останні нові пісні, а «Т.Д.М.Є.» виконав двічі – знявши кременчуцьких шанувальників і у своє відео.
Перед виступом «Кременчуцькій газеті» вдалося поспілкуватися з фронтменом гурту Тарасом Тополею та дізнатися, яким чином за своє 14-річне існування гурт встиг створити так багато якісної музики і не стати маріонетками у сфері шоу-бізнесу.
- По-перше, вітаємо тебе у Кременчуці. Давненько тебе не було тут.
- Так, уже, адже момент неприємний через постійні карантини.
- У вас зараз продовжується активний тур «Hallo», який розтягнувся, певно, на роки через карантин.
- Уже за пів сотні виступів ми перевалили, тому у вашому місті це уже 56 чи 57 концерт. І є ще й позитивний момент – якби, наприклад, два роки тому ми приїхали б сюди з цим альбомом – то слухачі б не почули пісні «Маскарад» і «Кіно».
- Перед цим ви грали у Сєвєродонецьку. Як там пройшов захід?
- - Прекрасно! Закінчився концерт тим, що половина залу танцювали. Там взагалі сталися чотири переноси концерту, але люди його все одно чекали. З «Маскарадом» у нас вийшла цікава приємна історія – ми вийшли співати цю пісню акапельно, і нам підспівував весь зал.
- Які пісні найчастіше підспівують на концертах?
- Їх декілька. Це «Вірила», «Т.Д.М.Є.» і «Кіно».
- Ви активно відвідуєте окрім українських міст і уже дали безліч концертів за кордоном. Які плани на майбутнє?
- Цікаве питання. Знаємо, що нас чекають в Австралії, Бразилії – там багато українців. Також треба однозначно по гастролювати у Європі. У нас були заплановані виступи в Парижі, Польщі, Чехії. Проте вони не сталися через карантин. Загалом же наші гастрольні тури Америкою чи Канадою, як правило, розраховані великою мірою на українців. Звичайно вони приводять з собою американців які не розуміють українську, але слухають пісні, а незабаром у нас вийде і нова пісня, яку виконуватимемо і українською, і англійською. Незабаром у новому альбомі, який ми представимо у січні-лютому, де буде нова пісня про борщ. Адже у нас є досить амбітна мета – відвоювати наш український борщ у росіян.
- У вас уже був рекорд по кількості виконаних концертів у рамках одного туру. Як би ви, хотіли б його повторити?
- Звісно б, хотіли. А так у нас з цим карантином виходить якийсь біг з перешкодами. Ми давали і мали б давати багато концертів, адже це дуже важливо для музиканта, щоб його чули наживо. Проте планувати зараз у даних умовах – це зовсім не обачно.
- До речі, у вас більшість пісень бунтарські. У школі також порушували поведінку? Часто за це карали?
- Ні, не був розбишакою. Хоча досить часто прогулював уроки у старшому віці- класах 9,10,11,тому, що уже тоді починав займатися музикою. Але в мене не було такого, що я для когось був загрозою і мене хтось не любив, я з усіма вчителями був у нормальних відносинах.
- Наскільки зараз ви близькі до оркестрових концертів? Адже ти досить часто говориш про них у інтерв’ю.
- Ну я думаю, десь 50%. Я думаю, це цікаво і нам, і глядачам. Процес іде. Але для цього має наступити певний момент. Я вважаю, що ми уже вийшли на той рівень, коли заробляємо стільки, щоб достатньо розвиватися. Тобто, ми абсолютно чітко розуміємо, що для того, щоб мати хороший контент, у нього треба інвестувати: а це час, сили і звичайно, гроші. І я вважаю, що це помилка артистів, коли роблять який-небудь посередній контент, а гроші витрачають на якісь власні потреби. А я вважаю, що якщо ростуть гонорари, має рости і вартість виготовленого матеріалу.
- І останнє, можеш своїми словами пояснити про ваше звернення до депутатів підтримати Законопроект № 5572, що заторкує тему захистом авторських прав.
- Ну дивіться, якщо ви до своєї дитини хочете знайти спеціаліста, який має диплом про вищу освіту. Тобто, ви користуєтесь певними критеріями. І так само, коли держава визначає організацію, яка має розподіляти авторські гроші, тобто, роялті, є найосновніша вимога – репрезентативна. Це значить, що ця організація має через міжнародні договори, через різні міжнародні акти представляти максимально більшу кількість – не лише всередині країни, а й у всьому світі. І та організація, яку я представляю, ми представляємо через мільйонні договори декілька мільйонів пісень. Адже у нас є такі самі авторські договори з представниками з Америки, Європи, Австралії. Більше того, лише наша організація має доступ до цифрової бази, через яку можна ідентифікувати авторва і таким чином розподіляти кошти. І ще багато-багато чого має наша організація і чого не має інша. Тобто, зараз держава обрала замість вчителя англійської мови фізрука. Це при тому, що ми зараз говоримо лише про сферу авторських прав, адже є ще сфера суміжних прав. Тож непрофесіоналам не потрібно лізти у ту сферу, де є свої професіонали з присіданнями і стометрівками. І тут є трохи конфлікт держави зі здоровим глуздом.І ми за це ще поборемося!
Нагадаємо, Дозу драйву і позитиву отримав Кременчук разом з Антитілами
Ліна Романченко
Фото Кирило Воронцов
