Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Понеділок, 18 Січня 2021
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

«Він існує!»: Відомі кременчужани, які побували в ролі Діда Мороза

1 січня 2021

«Діти! Давайте дружно покличемо Діда Мороза! Дід Мороз! Дід Мороз!..» – ця фраза з дитячих ранків знайома практично всім. Дітки хвилюються, кличуть, зустрічають доброго дідуся, читають йому вірші і отримують подарунки. Як воно – бути головним новорічним чарівником? Про це Кременчуцька газета розпитала не професійних акторів, а відомих кременчужан, які побували в цій ролі.

Андрій Мельник працював Дідом Морозом у Туркменії

Заступник директора «Інституту розвитку Кременчука» Андрій Мельник, якого в народі називають міністром закордонних справ міста – за тісні контакти з дипломатами і послами, не з чуток знає, що таке робота Діда Мороза. Він вважає, що для того, аби перетворитися на цього персонажа, потрібні не тільки борода, шуба, накладний живіт і посох. Справжній Дід Мороз знає, що робити, якщо забув слова; або як поводитися, якщо налякав маленьку дитину. І, звісно, він завжди повинен вміти підтримати розмову з дітьми.

Саме таким Дідом Морозом Андрій Мельник був кілька років поспіль на початку 90-х. Мешкав він тоді у Туркменії, де його «засудили» до цієї ролі на засіданні парткому.

«У ті часи все вирішувалося таким чином. Мені наполегливо запропонували бути Дідом Морозом на новорвчних ранках для дітей працівників міської адміністрації. Довелося вчити вірші, загадки. Наприклад, досі пам’ятаю таку загадку (російською):

В лесу мороз крепчает,
В полях метёт метель,
На праздник нас встречает
Сверкающая… (ель).

За правильні відповіді дарував діткам подарунки. У мене, як у символа Нового року, було кілька комплектів вбрання Діда Мороза», – з посмішкою згадує Андрій Васильович.

Щодо новорічних курйозів, то далі його розповідь перетворюється на суцільну гуморину.

«Дідом Морозом я був у Туркменії. Як не смішно це звучить. Мені було десь 25-28 років, а Снігуроньці – 37. Вона була маленька, худенька і погано говорила російською. От ми з нею, як Тарапунька і Штепсель, на двох мовах співали і загадки загадували... Ну, зате діткам подобалося», – зазначає Андрій Мельник.

За його словами, в ті роки йому за ранки платили. Але Мельник і сам щиро радів цьому, і люди говорили, що діткам подобалося – малеча вірила у справжнє диво.

Микола Литвиненко пропонував дорослим поринути в дитинство

Микола Литвиненко, директор Кременчуцького госпіталю для учасників та інвалідів війни – людина креативна. Крім медичної роботи, він завжди намагається підбадьорити колег творчістю. Колектив шпиталю то перемагає на конкурсі кращих творчих медпрацівників області, то готує папурі до Дня медика, то... то... то...

Тому не дивно, що Микола Миколайович не раз грав роль Діда Мороза, вітаючи дітей, а потім і колег, із новорічними святами.

«Я не відмовився, коли саме мені запропонували в ролі Діда Мороза поїхати привітати дітей наших медпрацівників із Новим роком. Мені дуже хотілося зробити людям приємно. Спеціально для цього ми пошили на мене костюм, я вивчив вірші, і ми їздили по місту. Потім, вже під час святкування у колективі, я теж грав роль новорічного чарівника», – говорить Литвиненко.

Він зазначає, що дорослі теж хочуть повірити в казку, і зазвичай дуже позитивно налаштовані та відкриті. З ними можна грати, як у дитячому садку.

«Я їм завжди говорив: «Необхідно вміти добре відпочивати, а не тільки добре працювати. Давайте зануримося у дитинство! Уявімо, що вам зараз не 50, 40, 25, а п’ять-десять років!» – і вони старалися, виконували все, що просив Дід Мороз. За це дідусь дарував їм подарунки», – згадує Микола Литвиненко і навіть показує номер шпитальної газети, де на фото на першій сторінці – він у вбранні Діда Мороза.

Олег Булашев грав Діда Мороза у дитсадку і виховній колонії

Не раз довелося грати роль Діда Мороза на новорічних ранках і нинішньому головному редактору Кременчуцької газети Олегу Булашеву. У студентські роки він працював сторожем у дитячому садку №8, і завідувачка закладу Ніна Петрівна Гальченко запропонувала йому зіграти головну роль на новорічному ранку.

«Тоді мені сказали, що до цього роль Діда Мороза грали жінки, але якщо у колективі є чоловік, то сам Бог велів йому стати Морозом. Мені дали сценарій, і я почав вчити вірші. А оскільки в різних групах тексти сценарію відрізнялися, то в пам’яті все могло переплутатися. Тоді я скористався технічним прогресом: записав всі вірші на диктофон і вклав його в рукавицю. Від диктофона простягнув шнур у вухо і під час свята, непомітно включаючи звук, розповідав вірші. Але не обійшлося без казусу. На одному з ранків я переплутав кнопку на диктофоні, і пішов прискорений запис, який збив мене з пантелику. Довелося викручуватися і говорити не віршами, а словами від себе», – згадує Олег Булашев.

Він також розповідає, що для того, аби його Дід Мороз не був надто худим, доводилося піддівати куртку під морозівське вбрання.

«Фізично це теж дуже складно: спробуй потанцюй годину безперервно в куртці та шубі. Три поти сходило з мене. Головне було, щоб грим не потік. Але все вдавалося, і дітки були задоволені», – згадує Булашев.
За його словами, робота з дітьми – дуже вдячна, вони завжди радіють приходу свого улюбленого персонажа. Більшість сприймає Діда Мороза як свого друга, можуть розповісти, наприклад, як живуть, як мама з татом сваряться, яка у них машина, яка несмачна каша та інше.

«Варто тільки раз приміряти на себе бороду і взяти в руки палицю, і вже стає важко від цього відмовитися. Тому, коли в середині 90-х мені в Молодіжному парламенті тодішній голова Денис Терещенко запропонував зіграти Діда Мороза в дитячій колонії, я не відмовився.

Але виявилося, що там «дітки» були невеселі. Вони давно не вірили в казку, скептично ставилися до мого персонажа. Дивилися на мене просто, як на переодягненого актора.

Пам’ятаю, як перші 10 хвилин на сцені просто ввели мене в ступор. Реакції від глядачів ніякої не було. Тоді довелося разом із працівниками Центру соцслужб для молоді на ходу міняти сценарій, і поступово глядача таки вдалося розворушити», – розповів Олег Булашев.

Василь Хоменко був вражений дитячими бажаннями

Зовсім недавно, у 2018 році, роль Діда Мороза зіграв і голова профкому «Укртатнафти», депутат Полтавської облради сьомого скликання Василь Хоменко. Він згадує, що Кременчуцький нафтопереробний завод встановив тоді ялинку біля Палацу культури «Нафтохімік». Там же з’явилася резиденція Діда Мороза, і він першим одягнув вбрання новорічного чарівника, який вислуховував дітей і дарував їм за добрі справи подарунки.

«Я тоді показував, що профактив заводу може сам впоратися з цією роллю, а не наймати професійних акторів. Ми мінялися в резиденції і були там щодня... Мене тоді вразили бажання дітей. Багато з них зачіпали соціальні проблеми. Одні хотіли, щоб тато і мама не лаялися, інші – щоб був мир, треті просили, щоб тато не їхав працювати в Польщу або Чехію», – розповідає Василь Петрович.

А ще згадує, що не тільки діти заходили в резиденцію до Діда Мороза.

«Прийшла якось одна панянка років 30. І каже, мовляв, ви не смійтеся, але хочу змінити життя. Розповіла, що у неї немає хлопця, і все таке. Я як Дід Мороз її заспокоїв, сказав, що з’явиться хлопець, і все буде добре. Вона повірила мені і дуже зраділа. Ви ж розумієте, що дорослі теж хочуть змінити життя на краще і вірять у дива. А вони трапляються!» – запевняє Василь Хоменко.

Руслана Проценка грати роль Діда Мороза зобов’язував зріст

Нинішній віце-мер Кременчука Руслан Проценко раніше упродовж кількох років також грав роль Діда Мороза. На питання Кременчуцької газети, коли і за яких обставин це було, він відповів, що «був Дідом Морозом і не раз: і в школі, і вдома, в сім’ї, з дітьми. Зріст зобов’язував».

 

Клим Соколов

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися