Війна зламала чимало життів та вибила із звичайного ритму багатьох з нас. Саме через численні обстріли російських загарбників Харківщини до нашого міста переїхали ескулапи з понад 30-річним досвідом роботи. Тепер вони приймають пацієнтів у лікарні «Придніпровська», а малечу – у дитячій. Для цього лише треба направлення від сімейного лікаря.
Про складнощі лор-операцій та чому б не завадила третя рука
Олександр Грушевський приїхав у Кременчук з Харкова на початку березня 2022 року. Там наш співрозмовник - лікар-отоларинголог вищої категорії, хірург працював у різних клініках: міській, обласній, також була практика у приватних. Загалом його стаж роботи – 32 роки.
«Клініки, де я працював, розбомбили майже одразу. Сенсу залишатися у Харкові, чекати, коли прилетіть бомба, не було. А як ще й додати, що у той час в мене була поламана нога, то взагалі дуже складно було пересуватися», - пригадує Олександр.
Перше, що здивувало Грушевського у нашому місті, це те, що пацієнти чомусь віддають перевагу оперуванню у Полтаві, хоча у Кременчуці також є можливість зробити майже усе необхідне і для цього взагалі не потрібно їхати в інше місто!
А ще здивувало, що лор-служба у Кременчуці децентралізована - тобто для дорослих є кілька койко-місць у різних лікарнях. З одного боку це добре, бо пацієнт може обрати найближчий до нього медзаклад. З іншого – погано, бо немає єдиного потужного відділення, в якому буде найсучасніша апаратура та працюватимуть фахівці», - вважає лікар.
За його словами, до лорів населення здебільшого звертається, коли потрібно видалити гланди, усунути проблеми носового дихання. А щоб не запустити хворобу, зокрема у дитини, на думку лікаря, допомагають дитячі/підліткові медичні огляди.
«Втім зібрати анамнез у дитини, якщо вона прийшла на прийом без батьків, дуже важко. В мене був випадок, коли хлопець був з мамою. На запитання, чи є жалоби, почув у відповідь, що ні. Однак при огляді в одному вусі побачив гній. Явно хронічний гнійний середній отит. Але мати цього не помічала. Окрім іншого лікар зазвичай перевіряє слух, кажучи щось пошепки. У тихому місці людина чує шепіт на відстані 5-6 м. На це вухо хлопець майже не чув. Такі випадки бувають дуже рідко, але мають місце. То що казати, коли дитина приходить на медогляд без дорослих», - пригадує свою практику фахівець.
Тому просить батьків, які бачать якісь проблеми у стані дитини, не затримуватися з візитом до лікаря і йти разом з нею.
А ось батькам маленьких пацієнтів, які під час чи після застуди хропуть, не слід панікувати. Скоріш за все, це запалення аденоїдної тканини. Тож варто вилікувати застуду, тоді дитина перестане хропіти. Якщо ні – є привід звернутися до лор-лікаря.
«Якщо дитина під час сну сопе носом, регулярно спостерігається храп, а ще гірше, коли через якийсь час зовсім перестає дихати носом, а починає ротом, то це вже, скоріш за все, хірургічна проблема», - розповів Грушевський.
Допомога алергікам
Наприкінці літа та початку осені до лора пацієнти частіше звертаються з ознаками алергії, які частково схожі з симптомами збільшення аденоїда. Поставити остаточний діагноз може лише фахівець.
«Я дивлюся, у Кременчуці амброзії дуже велика кількість. Тут варто звернутися до відповідальних організацій, аби чиновники боролися з нею. У Харкові цю небезпечну рослинність регулярно косять», - дивується наш співрозмовник.
Тож лор надасть рекомендації відносно симптомів алергії, а далі варто консультуватися у алерголога, щоб отримати більш системне лікування.
Особливості Полтавщини
А ще Грушевський розповів, що так історично склалося, що Полтавщина дуже професійно займається хворобами, що пов’язані з лікуванням носа та його придаткових пазух, зокрема сучасними ендоскопічними операціями. А ось напрямок лікування хвороб, пов’язаних з вухами та гортанню, менш розвинений.
«Наскільки мені відомо, у Кременчуцькому районі з населенням у понад 399 тисяч людей, зараз немає мікроскопа для оперування середнього вуха та гортані. Це дуже прикро, бо до мене зверталися пацієнти, яким необхідно робити операцію, але без належного обладнання її не можна провести», - зі спостережень харківського медика.
Він розповів, що у лор-лікарів роботи додається взимку, коли настає час застудних захворювань. Однак влітку також є обставини, які призводять до запалень, зокрема, вода Дніпра, який у липні-серпні дуже рясно цвіте.
«Брудна вода, а саме інфекції у неї, можуть стати причиною зовнішнього запалення вуха. 2-3 випадки мастоїдити (гнійне запалення соскоподібного відростка скроневої кістки, ред.) упродовж кожного місяця літа зазвичай виявляли у Харкові та області. У Кременчуці цього літа поки такого захворювання не реєстрували», - розповів Грушевський.
З досвіду хірурга
Щодо операційного втручання, то, на думку Грушевського, більш запам’ятовуються не важкі операції, а критичні, тобто коли людина переставала дихати і були лічені хвилини, аби повернути її до життя.
«На моїй практиці були випадки, коли анестезіологи не могли підключити людину до апарату штучного дихання. Так, одного разу довелося рятувати 13-річного хлопця, який перестав дихати. Я робив йому трахеотомію (розтин передньої стінки трахеї з подальшим введенням до неї спеціальної трубки, ред.). І коли я зробив отвір, дихання не відновлювалось. Тому робив штучне дихання ротом прямо у цей отвір, але розумів, що повітря виходить через ніс. Прийшлося закривати й ніс. Нарешті хлопець почав дихати, хоча ми всі вже втратили надію», - згадав Грушевський.
На його домку, лор-операції потребують особливих навичок, бо робота проводиться на вузьких ділянках, а часто і під мікроскопом. Операційне поле дуже маленьке, тому асистенти не можуть допомогти.
«Тож бувають ситуації, коли ти, наприклад, однією рукою тримаєш розширюючий інструмент, іншою – інструмент, що відсмоктує кров, а третьою тоді матимеш інструмент, яким треба оперувати. На жаль, третьої руки у людини немає. Тож треба бути дуже уважним, щоб не порушити чи то нерви, чи то око. Складнощі бувають різні. Але запам’ятовується не складність, а екстремальні випадки», - розповів Грушевський.
Загальна помилка
Вушними паличками, за словами лікаря, не варто чистити вуха. Ніякої користі від цього немає, а ось травми бувають.
«Сірка сама має виходити під час нашої розмови, або коли жуємо, тобто рухаємо нижньою щелепою. Ми маємо лише змивати її. А своїми рухами паличкою в усі ми лише заштовхуємо її назад», - порада лікаря вищої категорії.
Вертебролог, який запроваджує нововведення
Доктор медичних наук, лікар ортопед-травматолог вищої категорії Андрій Мезенцев працював в клініці Харківського Національного медичного університету. Саме університетські клініки у всьому світі вважаються державними та високого рівня. Понад 34 роки свого життя Мезенцев присвятив травматології. Його знають багато кременчужан, які їздили лікуватися до нього у Харків. Тож не дивно, що після переїзду до нашого міста у лютому 2022 року, багато людей віталися з ним навіть на вулицях.
«Основна моя спеціалізація – деформація хребта у дітей, підлітків, дорослих. Сколіози, кіфози, різні горби. Саме з цими проблемами зверталися до мене люді, яких я оперував», - є чим похизуватися лікарю.
Наш співрозмовник зазначає, що спеціалізована допомога пацієнтам з хворобами та проблемами на хребті – це прерогатива висококваліфікованих фахівців у таких закладах, як науково-дослідні центри, університетські клініки. Концентрується ця допомога, як правило, у великих містах.
Тож історично склалося, що у Кременчуці є прогалина саме у хірургічному напрямку цієї галузі. Однак здебільшого така ситуація спостерігається майже по всій Україні, бо дуже мало центрів, які спеціалізуються на лікування хребта.
Дитяча патологія
Велику увагу Мезенцев приділяє саме сколіозам – викривленням хребта, які здебільшого супроводжуються деформацією грудної клітини та формуванням реберного горба.
«Усі великі сколіози, які ми оперуємо, починаються з маленьких. Тому, якщо їх вчасно діагностувати та правильно лікувати, то у 93-94% пацієнтів можна вилікувати консервативно. Однак у нас складається ситуація, коли приблизно 80% пацієнтів вперше звертаються до кваліфікованого спеціаліста, коли деформація хребта перебільшує 40 градусів, а тоді вже треба думати про операцію. Тож проблема маленьких міст у тому, що пацієнт не завжди знає, куди треба звертатися, а лікар - як лікувати», - розповів Мезенцев.
І додає, що ходять плітки, нібито корсет вбиває м’язи. Однак не треба придумувати велосипед. В нашій країні все же придумано і доступно. Тож варто лише вчасно встановити діагноз та правильно лікуватися.
Звернення дорослих
Дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта – це сукупність хронічних захворювань, які супроводжуються різними змінами у тканинах частини скелету. Це те, з чим найчастіше звертається доросле населення до ортопедів-травматологів. Половина з них скаржиться на біль у спині, особливо у поперековому відділі.
«Це наша розплата за те, що ми ходимо на задніх лапах. Тому що поперековий відділ не пристосувався досі до вертикального навантаження», - посміхається лікар.
Цей біль буває гострий, і виникає зокрема через грижі межхребцевих дисків. Інколи, аби вирішити цю проблему, необхідно хірургічне втручання.
«Однак не усі грижі оперуються. До 70% з них можуть регресувати самостійно при правильному консервативному лікуванні», - розповідає лікар вищої кваліфікації.
Інколи біль виникає через зношування хребців, остеопороз, бувають також пухлини хребта тощо.
Тож у дорослих це широка гама проблем, з якими звертаються до вертебрологів (лікар, який займається комплексним лікуванням опорно-рухового апарату). Однак їх варто відрізняти від нейрохірургів. Ці хірурги здебільшого працюють з пухлинами, новоутвореннями, ситуаціями, що стосуються вирішення проблем саме у спинному мозку. Вертебрологі ж стабілізують, встановлюють спеціальні конструкції, випрямляють хребет.
«До мене звертаються хворі з різноманітною патологією, зокрема з захворюваннями суглобів. Ендопротезування це також мій профіль. Тут я можу розказати, чи потрібно воно, а далі - спрямувати до необхідного фахівця», - розповідає Мезенцев щодо консультацій з цієї проблеми.
Про операції у Кременчуці
Першою пацієнткою переселенця з Харкова у нашому місті була 71-річна жінка зі стенозом хребетного каналу. Через це бабуся майже не могла ходити. До усіх негараздів додався ще й цукровий діабет. Пацієнтку прооперували, хоча це було не дуже просто. Однак ще за час перебування у лікарні, бабуся вже без палиці 4 рази збігала до укриття. Це свідчить про результат операції.
«У лікарні «Придніпровська» є всі умови для проведення високотехнологічних операцій, зокрема електронно-оптичних. Йдеться і про обладнання, і про інструменти, і про прилади. Для великого Кременчука – це дуже гарне обладнання», - оцінка лікаря з Харкова.
Однак це не означає, що у медзакладі можна робити будь-які операції.
«Сколіози ми тут навряд чи потягнемо. Для цього потрібна спеціалізована реанімація, досвідчені анестезіологи», - вважає Мезенцев.
Недитячі проблеми у дитячій лікарні
Найменшим пацієнтом нашого співрозмовника у Кременчуці став 4-річний хлопчик. В нього діагностували доброякісне утворення на кістці.
Днями Мезенцев оперував перелом передпліччя в дитині. А ще він допоміг місцевим лікарям запровадити у Кременчуці операції щодо вставлення титанових стержнів (тени) в кістки при переломах.
Так, наприклад, нещодавно оперували 6-річного хлопчика, який зламав обидві руки, стрибаючи з турніка. Як би йому наклали гіпс, то він півтора місяця не зміг би рухати руками. Але завдяки спеціальним фіксаторам, які встановили у кістки, через тиждень дитина вже буде без гіпсу.
«Однак я був дуже здивований, що у міській дитячій лікарні, де працює цілодобовий травмпункт, куди привозять пацієнтів з сусідніх міст, немає електронно-оптичного перетворювача (ЕОП). Завдяки цьому пристрою можна бачити на моніторі розміщення кісток. Це як пересувний рентген. Але він не шкідливий», - висловив свої враження від побаченого у дитячій лікарні Мезенцев.
І додає, що зараз у травматологічному відділенні немає вільних місць. Тож наявність такого приладу, як ЕОП, дозволила би в рази скоротити час оперативних втручань, запровадити сучасні малоінвазивні технології лікування (оперативне втручання з мінімальною травмою) переломів кісток у дітей та значно покращити їх якість.
Поради ортопеда-травматолога
День болить, два болить у спині. Чи варто одразу бігти до лікаря? За словами нашого співрозмовника, спочатку кілька днів можна скористатися мазями, що допоможуть зняти біль. Але якщо, спина дає про себе знати упродовж місяця, тоді варто звернутися до фахівця.
Перед тим, як йти до нього, ні в якому разу не треба робити МРТ чи будь-які інші рентген-знімки. Лише після огляду вертебролог порадить, яке саме обстеження необхідно зробити.
Олена Сінтюріна
Фото автора
