Пряма мова.
У самому центрі міста - на вулиці Миколи Залудяка знаходиться двоповерховий будинок, в якому раніше розташовувалося кременчуцьке спеціалізоване управління №17, а зараз це офісна будівля, де у тому числі знаходиться Філія класичного приватного університету у Кременчуці.
Про її історію нам розповідає відомий кременчуцький краєзнавець Євген Бергер.
За його словами, теперішня вулиця Миколи Залудяка раніше мала назви – Тупа Піщана (що пояснювало і місцезнаходження, і характер благоустрою території), Преображенська (адже тут до 1930 року стояв Спасо-Преображенський собор), Червоноармійська та Квартальна. Колись це була одна з найперших вулиць Кременчука, яку заклали ще у 1774 році.
У 1795 році в Кременчуці утворилася перша колонія євреїв кількістю 336 чоловік, а через 55 років вона вже включала більше 6000 чоловік. Звичайно вони мали свою синагогу. Тоді вона знаходилася на місці нинішнього шкільного стадіону (школа №20).
У війну євреї були розстріляні на Піщаній горі, а вулиця була зруйнована. Дивом уцілів лише будинок, у якому проживав рабин синагоги і про який ми розповідаємо сьогодні.
«Коли євреїв загнали у гетто, равин ховався в підвалі синагоги протягом місяця. Але, зрештою есесівці його знайшли і він був розстріляний»,- каже Є.Бергер.
Він продовжує, що на місці теперішнього книжкового магазину «Роксолана», знаходилося ремесляне училище, де готували спеціалістів будівельних спеціальностей.
«Тож після війни на першому поверсі будинку розташовувалася їдальня того училища. На другому поверсі жили дівчата-вихованки училища. Потім тут були різні будівельні установи. У тому числі кременчуцьке спеціалізоване управління №17»,- сказав краєзнавець.
Він також розповів про долю єврейської громади в місті, яка також пов’язана з історією будинку, про який ми сьогодні розповідаємо.
«В кінці 30-х років єврейська нація нараховувала 47% населення. Кременчук був четвертим у цьому плані після міста Броди, Одеси і Бердичева.
Десь 6-8 тисяч євреїв були розстріляні у війну на Піщаній горі. Інші евакуювалися. Переважна більшість повернулися.
Звичайно, після війни була атеїстична пропаганда. Євреї збиралися у приватному будинку на вулиці Шевченка,59… Під час перебудови єврейський центр розташовувався на вулиці майора Борищака, де зараз знаходиться художній фонд.
Потім у цьому будинку був єврейський центр, де керували Петровецький та Шепетовський, який виїхав у Ізраїль.
Поруч з ним тепер збудована синагога»,- сказав Є.Бергер.
Олег Булашев
Відео Ігоря Борисевича
