В Україні дозволили друге бустерне щеплення від COVID-19 усім охочим. Раніше таку дозу отримати вдруге могли лише українці, які входять до груп ризику.
Нещодавно кременчужанка Яна відвідала одну із поліклінік міста, аби отримати бустерну дозу вакцини від COVID-19 (доза, яку вводять, щоб посилити ефективність вакцини, яка з часом знижується). Від дати попереднього щеплення пройшло вже близько року. «Вирішила вакцинуватися, поки не почалося загострення епідемії коронавірусу, аби убезпечитися від тяжкого перебігу хвороби та не наражати на небезпеку рідних», – говорить жінка. Зазначимо, Міністерство охорони здоров’я України дозволило бустерну дозу вакцини від COVID-19 усім охочим і наполегливо радить обов’язково отримати її людям з хронічними недугами і тим, кому 60+, аби вберегтися від важкого перебігу хвороби і смертельних випадків. У законі йдеться про обов’язок кожного вакцинуватись і проходити медогляди. Та чи справді цей закон такий страшний, як його малюють?
Відповідальність за вибір
Днями Президент України підписав Закон «Про систему громадського здоров’я». З приводу прийняття вказаного закону було дуже багато дискусій, які не втихають і досі. Головне питання, чи передбачають прийняті норми обов’язкову вакцинацію для громадян України і яка відповідальність за відмову від вакцинації? Детальніше у цьому розібратися нам допоміг адвокат Ігор Близнюк.
«Законом визначено, що профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на інфекційні хвороби проводяться відповідно до календаря профілактичних щеплень, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Профілактичне щеплення – введення в організм людини медичного імунобіологічного препарату для створення специфічної несприйнятливості до інфекційних хвороб.
Календар профілактичних щеплень — це документ, що містить перелік обов’язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення.
Передбачається, що до 10 інфекцій, які є в календарі, додається ще один антиген – пневмококова інфекція.
При цьому, жодним нормативно-правовим актом зараз не передбачена відповідальність за відмову робити вакцинацію», – розповів юрист.
Близнюк наголошує, що головний меседж прийнятого закону – невакциновані не повинні наражати на небезпеку вакцинованих громадян. За його поясненням, людина може не робити щеплення, однак повинна тоді бути готовою до того, що це може у подальшому призвести до позбавлення певних благ, якими користуються вакциновані люди.
«Наприклад, якщо за аналогією звернутися до ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. Тобто через відсутність у дитини обов’язкових профілактичних щеплень, її можуть відсторонити від занять у навчальному закладі», – слова адвоката.
Він наводить показову судову справу з цього питання: «Позивачка звернулася до суду з позовом до Академічного ліцею про визнання недійсним та скасування наказів про відсторонення від занять учнів, які не щеплені за віком. Дочку Позивачки відсторонили від навчання у закладі через відсутність обов’язкових профілактичних щеплень. Верховний суд у справі №331/5291/19 від 10 березня 2021 року зробив висновок, що індивідуальне право матері відмовитися від щеплення неповнолітньої при збереженні обсягу прав дівчини на здобуття освіти, зокрема у шкільних закладах освіти, протиставляється загальному праву (інтересу) суспільства, інших батьків та їхніх дітей, які у встановленому державою порядку вакцинувалися, зокрема перед направленням до навчального закладу».
Близнюк розповідає, що у результаті, суд вирішив, що право доньки Позивачки на освіту у шкільному навчальному закладі було правомірно тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки мати не дотрималась календаря обов’язкових щеплень і відмовилась від щеплення дитині. Тобто, за словами адвоката, політика держави йде по тому принципу, що право громадян на безпечне середовище, важливіше, ніж право окремого громадянина.
Кому і для чого
Дбати про власне здоров’я та здоров’я оточуючих тепер не право, а обов’язок кожного українця. Нині до переліку обов’язкових профілактичних щеплень на ряду із дифтерією, кашлюком, кором, поліомелітом, правцем та туберкульозом внесли і вакцинацію від COVID-19.
Як нам розповіла заступниця директора з експертизи тимчасової непрацездатності, лікарка загальної практики-сімейна лікарка Ольга Гордієнко, дуже важливо не плутати першу і другу бустерну дозу. Вакцинація від коронавірусу має виглядати так:
- дорослі від 18 років повинні отримати базовий курс щеплень проти COVID-19 однією дозою вакцини Janssen або двома дозами вакцин CoronaVac чи Pfizer;
- через 5 місяців (раніше було через 6 місяців) після первинного курсу слід зробити першу ревакцінацію;
- через 4 місяці після першого бустерного щеплення дорослі повинні зробити друге бустерне щеплення. Особливо його радять зробити людям з супутніми захворюваннями і кому 60+.
«Загальний імунітет важливий, тому що тільки завдяки вакцинації, яка створює цей імунітет, ми можемо викоренити, або до одиничних випадків знизити захворюваність на певні захворювання. Дуже прості приклади: туберкульоз, від якого раніше помирали, адже не знали, як лікувати; правець теж був смертельним, доки не винайшли вакцину. І таких прикладів безліч. Те ж саме можна сказати і про ковід. Моя думка, як лікаря, що вакцинуватися важливо. Колективний імунітет – це захист усієї нації, а отже відповідальність і обов’язок держави та лікарів. Ті люди, які не хочуть цього робити, або не розуміють, не мають достатньо інформації; або їх хтось заплутує», – говорить Гордієнко.
Вона розповідає, що зараз менший відсоток людей хворіє і набагато легше переносять COVID-19. Тобто симптоми легші і перебіг легший та коротший.
«Коли не було вакцинації, були перший та другий спалахи захворювання, то ми бачили повально, сотнями люди хворіли, тяжкі перебіги, люди із пневмоніями по три тижня у реанімації лежали. Звичайно і вірус мутує – змінюється, але ніколи не буде змінюватися у слабшу сторону, має ставати сильнішим, тому що пристосовується до особливостей нашого організму, до клімату. Імунітет виробився частково у тих людей, які перехворіли», – говорить лікарка.
Якими вакцинами та де робити бустер?
В Україні затвердили нові схеми вакцинації. Тепер вакцину CoronaVac можна використовувати для бустерного щеплення після застосування інших вакцин. У Кременчуці, як повідомляють на сайті мерії, у пунктах вакцинації проводять щеплення вакцинами Pfizer, CoronaVac та Janssen. Про наявність бажаної вакцини варто поцікавитися у сімейного лікаря.
Щеплення від COVID-19 в будні дні можна зробити у приміщенні колишньої поліклініки №4 за адресою: пр. Л. Українки, 80 (з 9.00 до 17.00), а також у інших пунктах вакцинації за адресами: вул. Павлова, 2; вул. Київська, 14; квартал 278, буд. 13Б; вул. Володимира Великого, 62; пр. Л. Українки, 15/8; вул. Олексія Древаля, 101; вул. Генерала Манагарова, 9; вул. Івана Мазепи, 26 (з 8.00 до 17.00).
На вихідні працюють не всі заклади та за іншим графіком.
Нагадаємо, щодня кременчужани вакцинуються від коронавірусу.
Тетяна Красельникова
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
