Вечір 4 грудня минулого року на залізничному вокзалі Кременчука запам'ятався багатьом його відвідувачам – нетверезий чоловік влаштував справжню виставу, вигукуючи нецензурну лайку, чіпляючись до людей і навіть намагаючись пошкодити майно станції. Однак, попри зафіксовані факти та докази з бодікамер поліцейських, суд так і не зміг покарати правопорушника.
Крюківський районний суд розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з БПП у м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності чоловіка.
За даними правоохоронців, приблизно о 20:00 він у стані алкогольного сп’яніння з'явився на вокзалі та почав порушувати громадський порядок. За словами свідків, він вигукував образливі фрази, чіплявся до перехожих і з агресією ставився до майна залізничного вокзалу – бив руками і ногами по дверях. Поліцейські оперативно затримали бешкетника, склали протокол за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство) та передали справу до суду.
Перше судове засідання у справі відбулося ще 26 грудня 2024 року. Проте сам фігурант у суд не з’явився. Через це 29 січня 2025 року була винесена постанова про його примусовий привід, яку мали виконати патрульні. Однак виконати рішення не вдалося – з’ясувалося, що чоловік фактично проживає у місті Знам’янка, що виходить за межі юрисдикції кременчуцьких правоохоронців.
Наступні засідання також пройшли без участі обвинуваченого – повістки або поверталися з позначкою «адресат відсутній», або ж ігнорувалися самим фігурантом.
Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за подібні дії передбачено штраф або адміністративний арешт. Проте є одна важлива юридична деталь: якщо рішення не прийнято протягом трьох місяців з моменту вчинення правопорушення, то справу слід закрити.
Саме це і сталося. Шостого березня 2025 року суддя Крюківського районного суду м. Кременчука оголосила постанову про припинення провадження через закінчення строку накладення адміністративного стягнення. І хоча суд визнав провину бешкетника доведеною, через затягування процесу він уникнув будь-якої відповідальності.
Марина Соловей
