Саме за поштовими картками можна простежити історію країни: як змінювалися люди, їхні цінності та ідеали.
До зустрічі одного з найбільш очікуваних і яскравих свят – Нового року, який із задоволенням і розмахом і досі відзначають в нашій країні, завжди починали готуватися завчасно. Заздалегідь не лише складали меню святкового столу і думали, яким вбранням здивувати гостей, а й підписували від руки і розсилали друзям, родичам, колегам новорічні листівки. Представники старших поколінь пам'ятають, як купували на пошті або в кіосках «Союздруку» цілі стосики душевних, теплих і по-домашньому добрих новорічних поштових карток.
Саме за листівками можна простежити історію країни: як змінювалися люди, їхні цінності та ідеали.
Як стверджують історики, традиція дарувати вітальні листівки на Новий рік і Різдво прийшла до нас із Англії. Вважається, що перша різдвяна листівка з'явилася в Англії 1843 року. На прохання державного чиновника сера Генрі Коула художник Джон Хорслі зобразив на ній сім'ю замовника за святковим столом. По обидва боки від сімейства живописець зобразив дві сцени милосердя, а в центрі написав: «Веселого Різдва і щасливого Нового року!»
Листівка стала настільки популярною, що з неї надрукували близько тисячі примірників. А через 20 років почався їх масовий випуск. Ілюстровані картки, що увійшли в моду за кордоном наприкінці XIX століття, набули моментальної популярності і в Російській імперії.
Незабаром у дореволюційній Росії вітальні листівки вже прирівнювали до творів мистецтва, їх не тільки розміщували у спеціальних альбомах, а й прикрашали ними інтер'єр.
За однією з версій, першу різдвяну листівку в Росії намалював знаменитий художник Микола Каразін у 1872 році. За іншою, вона вийшла в наборі з десяти листівок, виготовлених за акварельними малюнками відомих петербурзьких художників. Комплект випустив Петербурзький піклувальний комітет сестер Червоного Хреста (Община святої Євгенії) в якості благодійної акції для потреб лікарні.
Найпопулярнішими ілюстраціями поштових картинок стали засніжені ліси та сільські будиночки, золоті куполи церков та ангели, Дід Мороз зі Снігуронькою на трійках коней, а також сімейні сценки.
Випуск листівок повністю припинили після 1917 року, оскільки радянська влада вважала їх елементом побуту буржуазного суспільства. Але за 45 років звичай відправляти поздоровлення настільки прижився, що замість листівок стали використовувати будь-які інші ілюстрації.
А ось першу радянську новорічну листівку надрукували у видавництві «Ізогіз» 1939 року. На жаль, до широких мас вона не дійшла. Основним сюжетом довоєнних картинок були кремлівські зірки та куранти.
Під час Другої світової війни випуск листівок «З Новим роком!» не припинився, однак їхня роль змінилася: картинки стали засобом підтримки бійців і громадян, які залишилися в тилу.
Випускалися листівки з написами «Новорічний привіт героїчним захисникам Батьківщини!» або «З Новим роком! До нових перемог!». Ті, хто перебував у тилу, отримували картки «Новорічний привіт із фронту!» або «З новими виробничими перемогами! З Новим роком!».
Масове ж виробництво вітальних листівок у СРСР налагодили в 1950-х роках, а розквіт новорічних поштових картинок настав у 1960-х роках.
Тоді Дід Мороз вже не їхав на трійці, а летів на космічній ракеті. У роки освоєння північних територій на листівках з'являються пінгвіни на крижинах з червоним прапором, діти в національному одязі північних народностей. Часто зустрічається сюжет величезного будівництва: зводяться багатоквартирні висотки для «щасливих радянських сімей». В якості пропаганди здорового способу життя на листівках з'являється молодь у спортивному одязі на лижних прогулянках або під час відпочинку на природі. Можна побачити і дитячі ілюстрації з казковими персонажами: лісовими звірами, Дідом Морозом і Снігуронькою.
На рубежі 1960-х і 1970-х років на поштових картках вже можна побачити диво науково-технічного прогресу: телевізор, і як з його блакитного екрану в будинки радянських громадян крокує Дід Мороз. В середині 1970-х Мороз уже приїжджає на електропоїзді або прилітає на літаку. Чимало ілюстрацій присвячувалося темі космосу.
До Олімпіади 1980 року випустили листівку, де головним персонажем став олімпійський ведмедик.
У 1980-ті роки в моду входить фотолистівка. На фото – новорічні казкові сюжети з Дідом Морозом, лісовими тваринами, а також ялинові гілки з іграшками, серпантином і палаючими свічками, келихами шампанського.
В середині 1980-х років під час антиалкогольної кампанії з картинок зникають келихи з шампанським. На початку 1990-х років знову з'являються листівки «З Різдвом» і «З Різдвом і Новим роком», як створені сучасними художниками, так і передруковані зі старовинних картинок.
З появою сучасних засобів зв'язку століття паперової листівки, безумовно, почало йти в небуття.
Люди все менше стали підписувати та розсилати листівки, здебільшого шлють СМСки або електронні листи з новорічними картинками. Однак деякі підприємства зберегли старі традиції і випускають корпоративні листівки зі своєю символікою. До таких у Кременчуці відносяться «Кременчукм'ясо», «Укртатнафта» та інші.
І все ж, незважаючи на те, що зараз можна купити листівки на будь-який смак, старі новорічні листівки зберігають особливу чарівність і красу. Вони є часткою безповоротно минулої епохи, з якою у багатьох пов'язані приємні і добрі спогади.
Листівка як натхнення для майстрів
Раніше багато сімей збирали листівки. А якщо їх накопичувалося занадто багато, довгими зимовими вечорами майстрували з них вироби – оригінальні вазочки і шкатулки. Тепер старі листівки – всього лише зразки святкового радянського дизайну, що навівають багатьом спогади про юність та дитинство.
Марина Соловей