Віртуальні_мандрівки_Полтавщиною. Мандруй_Україною.
Псел, село Приліпка, мальовнича місцина Шар-гора Говтва, відома колись як Голтов. Ви знали, що тут можна знайти не лише сліди давнього міста, а й місце величної битви? Центр охорони та досліджень пам'яток археології розповідає фрагмент із славетної історії даного краю на Полтавщині у Фейсбук.
Тут, на Шар-Горі колись розкидалося стародавнє місто, коріння якого сягають ще ХІ ст. Воно — найбільше і єдине відоме літописне місто того часу на Пслі. У козацьку добу на рівні з Гадячем воно було головним псільським форпостом.
Простіше назвати чого тут немає з точки зору історії, археології, природи, ніж перерахувати все, що є. Псел робить величезну петлю, оминаючи гору. Гора, сформована з моренних відкладів, укрита багатовіковою ковилою. Феноменальне геологічне та ландшафтне місце притягувало кочівників ще з доби міді. Вони зводили тут численні кургани.
Уперше зустрічаємо назву міста «Голтав» у Повчанні Мономаха, при описі подій 1095 р. Тоді останній убив половецьких ханів Ітлара та Кітана. Вони порушили васальний кодекс і прийшли до Переяславля вимагати данину. Мономах зі Святополком після цього напали на них і полонили вежі, розміщені за Голтавом.
Вже тоді це місто чи місце було важливим військово-стратегічним пунктом, де проходили збори дружинних військ. Ще біля Голтава відкрито курганний могильник кочівників-конфедератів, що перебували на службі в Русі.
Нове життя міста, опісля Батиєвої навали, розпочинається в 1610-х роках.
Упродовж усього ХVІІ ст. це був головний міський центр у Нижньому Попсіллі, що часто ставав ареною баталій у різноманітних військових сутичках: у 1618 р. — у війні з Москвою, в кампанії 1658-1659 рр. — в баталіях «виговців» з тією ж Москвою (у 1659 р., в рік Конотопської битви, під Говтвою козаки також дуже вдало розбили корпус московських військ).
Головну славу Голтві (а саме так у ХVІІ ст. називався в українських документах цей пункт) принесла військова баталія у травні 1638 р.
Це одна з найбільших битв епохи до Хмельниччини. Козацькі війська на чолі з Яковом Острянином засіли в укріпленому місті й дали відсіч коронному польському війську. Завдяки поляку Симону Окольському, що перебував у польському таборі на Шар-горі, зберігся дуже детальний опис цієї місцевості, укріплень, та власне ходу подій Говтвянської битви.
Проведені тут археологічні розвідки дали змогу віднайти та достовірно зіставити всі топографічні орієнтири, описані польським хроністом: від табору в с. Буняківці до окремих курганів, що використовувалися козаками як місця для артилерійської батареї.
Така деталізація опису — найкраща для усіх баталій ХVІ-ХVІІ ст. Полтавщини і одна з кращих на теренах України. Учені навіть відтворили її хід графічно. Польські війська, хоч і переважали в кількості, хоч і оточили повсталих, хоч і були краще озброєні, були вщент розбиті повстанцями.
Успіх козаків деякі дослідники пов’язують із вдалими тактичними рішеннями. Наприклад, додатковий вал, артилерійський редут, винищення табору найманців, захід з тилу тощо.
Можливо, це стало реальним завдяки тому, що їхній провідник Яків Острянин був родом з навколишніх осад. А ще він був тісно пов’язаний з Полтавою. Він займав там адміністративні посади у 1630-х рр., а також дав світу полтавських полковників роду Іскор. Не дарма в легендах закрався переказ, що Полтаву заснували вихідці з Говтви... Але це вже зовсім інша історія
Поки ж відчути атмосферу перемоги можна в рамках авторського туристичного Маршруту №3: «Місцями древніх битв». Проект впроваджується за фінансової підтримки Український культурний фонд.
Ліна Романченко
За матеріалами джерела
