Опинившись у непередбачених обставинах взимку людина зможе не лише зігрітися, а й приготувати їжу.
Усі посадовці в один голос кажуть, що зима 2022-2023 років буде складною. Ризики передусім–воєнні. У Кременчуці російськими ракетами вже зруйновано ТЕЦ. Мешканцям обіцяють не залишити їх без опалення. Зробити це зможуть при частковому поновлені роботи ТЕЦ чи за допомоги ТЕЦ деяких підприємств. Однак ракетні удари росіян по інфраструктурі знову можуть повторитися, тоді можливо окремі райони залишаться без опалення.
Тому державна влада закликає людей утеплюватись, а для економії газу планує зменшити температурні режими у квартирах.
Днями відбулася онлайн-нарада Асоціації міст України, основне питання якої – підготовка міст до опалювального сезону. У неї приймав участь Міністр розвитку громад і територій України Олексій Чернишов. Чиновник поставив у приклад підготовку Львова до зими й інформування мешканців з цього приводу.
«Зараз перед кожним керівником міста є завдання якісно підготуватися до зимового періоду, до різних сценаріїв його проходження. Також важливо доносити цю інформацію до мешканців та закликати, щоб і вони готувалися. Маємо гарний приклад Львова. У своєму ролику про підготовку до опалювального сезону показано, що кожен має готуватися», – зазначив Чернишов.
Так ось, місцева влада Львова, на випадок аварійних ситуацій, готується облаштувати пункти обігріву. Зокрема, львівські об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, управляючі компанії та житло-будівельні кооперативи мають до 1 жовтня встановити буржуйки у житлових багатоповерхівках. Як повідомляє «Zaxid.net», загалом у будинках може запрацювати 10 тис 500 теплових пунктів. Таке рішення прийняв виконавчий комітет Львівської міської ради на виїзному засіданні 25 серпня.
І такі заходи плануються проводити в інших містах.
«Пункти обігріву для населення організовуємо в бібліотеках і підліткових клубах. Додатково для мешканців багатоповерхівок це можуть бути відповідно підготовлені підвальні приміщення», — йдеться в дописі мера Вінниці Сергія Моргунова.
Він зазначає, що зробити пункти тимчасового обігріву можна у підвалах більше, ніж у 1 тис 200 вінницьких багатоповерхівках. Але закупити обігрівачі та генератори для їх живлення мають самі жителі. Тому в цьому питанні надзвичайно важливо, аби мешканці будинку самоорганізувалися та влаштували тимчасові пункти обігріву із залученням власних коштів, а також на умовах співфінансування з місцевою владою.
А що у Кременчуці?
А у Кременчуці міська влада на чолі з Віталієм Малецьким, схоже, поки не думає, де в разі необхідності люди зможуть обігрітися. Принаймні даних про це влада публічно не оголошувала, як не знають про це у Кременчуцькій районній військовій адміністрації (КРВА).
Її керманич Олег Лєднік каже, що для сільських населених пунктів це питання не таке актуальне, як для Горішніх Плавнів та Кременчука, де діє централізоване опалення.
«У селах – своє опалення в будинках. У кого – газ, у кого – дрова, у кого – електрика, у кого – і те, і те. Майже така ж картина в Глобиному. А ось у Кременчуці та Горішніх Плавнях влада має продумувати альтернативні шляхи опалення», – каже Лєднік.
Він вважає, що очільники цих міст мають розробити програми по теплу в разі зникнення централізованого опалення, і не виключає, що потрібно брати приклад Львова чи Винниці.
В якості пунктів обігріву керівник КРВА бачить заклади освіти, але для цього в них також варто передбачити відповідне обладнання. Окрім іншого це можуть бути бібліотеки чи інші установи. Головне, щоб в них існувала електрика.
Не виключає Лєднік і можливості того, що громадяни самі можуть у підвалах багатоповерхівок обладнувати пункти обігріву, але при обов’язковій консультації з фахівцями Державної служби з надзвичайних ситуацій та іншими відповідними органами.
У Львові керівництво управління ДСНС розповіло журналістам, що правила пожежної безпеки забороняють встановлення тимчасових металевих печей, але, як виняток, допускається їх облаштування при дотриманні вимог безпеки праці.
«Металеву піч можна встановлювати на відстані від 0,7 до 1 м від горючих матеріалів. Буржуйку можна змонтувати на цеглу, закритою металом. Важливо, що на стіні має бути встановлений сповіщувач чадного газу. Відтак у приміщенні має бути прихід свіжого повітря, а дим, який буде утворюватися, має виходити через трубу назовні. Також піч не повинна стояти на шляху евакуації, її краще розмістити у якомусь кутку. Водночас у кожному підвалі має бути розміщений план підвалу і схема евакуації.
Наголошу, якщо піч буде горіти, то в цей час завжди має бути людина, яка буде за цим стежити», – пояснив рятувальник Володимир Дубасюк.
«Готувати сані слід влітку. Пункт обігріву в підвалі багатоповерхівки має бути тимчасовим і використовуватись за форс-мажорних обставин, поки екстрені служби не усунуть наслідки аварії та не відновлять тепло-, електро-, газопостачання.
Підкреслю, це не означає, що людям доведеться провести у підвалі тиждень, а мова йде про години. Бо завдання №1 влади міста–максимально оперативне усунення наслідків аварійних ситуацій. Якщо ситуація буде вкрай поганою, то завдяки буржуйкам можна буде не лише грітися, а й на них готувати їжу. Але це думки вголос і аж ніяк не нагнітання паніки»,– каже Лєднік.
Що саме має бути в пункті обігріву?
У пункті обігріву має бути належний санітарно-технічний стан приміщення, освітлення, і, звичайно, слід придбати прилади обігріву та джерело автономного енергопостачання, яке дозволило б отримати живлення.
Навіть, якщо ваш підвал не потребує ремонту, то на масляний обігрівач доведеться витратити від 4 до 20 тис грн, на електрогенератор, який працює на бензині чи дизелі–від 4 тис 600 грн до 21 тис грн. Такі ціни ми побачили на сайті prom.ua. Також треба мати й запас палива: середня вартість бензину у Кременчуці — 50 грн/л, дизелю — 53 грн/л.
Якщо ви хочете придбати буржуйку, то її ціна коливається від 4 тис 800 до 16 тис грн. А машина дров коштує від трьох тисяч гривень.
Також в підвал слід придбати свічі, сухий спирт, сірники, ліхтарики на батарейках та іншу амуніцію.
Зазначимо, що деякі кременчуцькі підприємці вже налагодили виготовлення буржуйок. Про це ми підготуємо окремий матеріал.
Не всі містяни підтримують цю ідею
Кременчуцька газета вийшла в люди і поспілкувалася з містянами, аби дізнатися їхню думку щодо того, чи готові вони зробити пункт обігріву у підвалі власним коштом.
Частина наших респондентів заявила, що з владою Віталія Малецького, як завжди, кременчужани мають дбати про себе самі, мовляв, порятунок людей, що тонуть — у руках самих потопельників.
Інші розкритикували ідею мерів Вінниці та Львова. Люди вважають, що краще було б будувати локальні котельні. Зокрема на такій вже кілька років лише париться Малецький. Йдеться про будівництво котельної на Раківці.
«Якби влада Малецького будувала локальні котельні на кілька будинків, то було б краще... Чим ті буржуйки опалювати? Вирубати парки та сквери, як це колись було у Грузії? Скільки пожеж може виникнути через опалення дровами у висотках? Це може призвести, як до виникнення пожеж, так і до масових отруєнь продуктами горіння», – зазначили наші респонденти.
Але так чи інакше, береженого Бог береже і кожен вже зараз має подбати про те, щоб взимку, в разі надзвичайної пригоди, не замерзнути, та й було на чому приготувати їжу.
А тим часом, схоже мер Кременчука Віталій Малецький вже підготував для себе та своїх наближених пункт обігріву і гарне укриття – в адмінбудівлі. Там передбачено усе необхідне: від води до генератора. Але цікаво, чи пускатиме туди мешканців навколишніх будинків для обігріву?
Нагадаємо, раніше ми розповідали, які обігрівачі обирають мешканці та скільки вони коштують.
А ще моніторили ціни на речі, які допоможуть зігрітися взимку. Зокрема згадували про флісову одежу та вироби з бавовни.
Олег Булашев
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
