Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Суббота, 7 Декабря 2019 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Кожна новорічна іграшка має слід з Полтавщини, Або як народжується диво

 

25 декабря 2018 15:00

Українські новорічні іграшки користуються популярністю за кордоном. 

Для багатьох Новий рік асоціюється із ялинкою і іграшками, якими її прикрашають. Це в останні роки скляні кулі замінюють пластмасовими китайськими і іншою мішурою.

Та все ж скляні святкові кульки мають особливу магію. Бо роблять їх вручну. Не один майстер вкладає в виріб частинку душі.

В Україні не так багато таких фабрик. Дядько Гугл підказую, що їх 5,  і дві з них розташовані під Києвом.

Одна - в селі Луб'янка, де проживає не більше 1000  мешканців. Ця фабрика менша за розміром, ніж в селі Клавдієво. І відносно нова. Працює з 2007 року.

При цьому це  місце, де в пошані тільки ручна робота: машинної праці тут не визнають. На підприємстві виробляють понад 500 видів іграшок. Тутешні ялинкові прикраси цінують не лише в Україні, їх постачають до США, багатьох європейських країн.

Екскурсантам показують всі процеси. Та зараз «киплячої» роботи годі побачити. Фабрика працює цілий рік. І пік відвантаження готової продукції припадає на вересень–листопад. Звідси по світу роз’їжджаються не лише готові кульки, а напівфабрикати. Наприклад, «гола» - лише пофарбована і посріблена. А малюнки вже наносять інші майстри.

Найперше, що показують під час екскурсії, то чималі скляні трубки. Саме з них майстри роблять кульки. І виготовляє ті трубки завод медичного скла з Полтави. Тож тому слід кожної сучасної новорічної прикраси веде на Полтавщину.

Серед склодувів - майже всі пенсіонери

Найперше, куди ці скляні трубки потрапляють, то це в умілі руки майстра – склодува. Професія в Україні рідкісна і можна сказати, відмираюча. Бо в нашій країні на таких фахівців ніде не навчають. Тож на Луб'янській фабриці склодувами працюють переважно пенсіонери. До них особливе ставлення, бо заміни немає ж.

Вміння робота склодува вимагає ще яке! Без електронних приладів, на око, перевіряючи старим дідівським способом просовуючи через два отвори.

До речі, скло нагрівають до температури 600 градусів за Цельсієм. Саме при цій температурі воно стає рідким.

У руку відразу ж готову кульку, звісно, брати не може. Зараз на фабриці працює один склодув, та коли масово роблять іграшки, їх більше.

Коли згадуєш уроки хімії

Далі заготовка потрапляє в руки тих працівників, які їх сріблять. Тут рекомендують згадати експерименти «сріблястого дзеркала» із уроків хімії. У кульку наливають розчин оксиду срібла, занурюють в тепленьку воду, трішки калатають – і, о диво, прозора кулька стає сріблястою.

Коли занурити її у фарбу, вона набуває вже кольору, та сріблястий блиск лишається. Зараз з’явились модні тенденції не сріблити кульку. У європейські країни поставляють саме такі.

Свині рулять

І найостанніший – та один із самих копітких процесів, розфарбовування кульки. Майстер, в якого набита рука, розмальовує відразу (!) до 70 куль. Перед очима макет малюнку і далі звичайним пензликом наносить штрих за штрихом акриловими фарбами. Зараз цю роботу виконують студенти художнього училища. У них теж малюнки виходять дивні і яскраві. Цього року на багатьох кульках народжуються свині. Як не як - символ наступаючого року.

Без кульки не йде ніхто

За 50 гривень тут кожному пропонують спробувати і самому розмалювати вже готову кульку. За одним столом і діти, і батьки творять диво. До речі, у батьків очі горять не менше ніж у чад. Кульку запаковують і віддають на згадку.

А ось, хто з екскурсантів не беру часть в майстер-класі, має купити новорічну кульку. Цього року вони в крамничці при фабриці коштують від 16 грн. Це заготовка. Найпопулярнішими в покупців є кульки ціною 36 і 56 грн.

Чого не вистачає на цій фабриці, так якоїсь новорічної атмосфери. Все поставлено на потік. Воно то так – за декілька тиждень на туристах тут хочуть заробити. Та можна хоч екскурсоводів одягти в новорічні костюми. І дядьку в окулярах бути не таким крикливим. Він, як не як, а екскурсовод і працює з дітьми. Та найбільше вразила ялинка. Не та, що на фабриці. А навпроти фабрики, біля магазину. Вона прикрашена іграшками із підручних матеріалів.

Ті, хто був на екскурсії на фабриці у Клавдієво, говорять, що там більш цивілізовано. Є фотозони, кімната бажань. Та екскурсій там більше. Потік ескурсантів набагато більший. Тут все простіше. 

Як доїхати до фабрики

Доїхати до фабрики ялинкових іграшок у Луб’янці можна маршрутним автобусом №386 із Києва від зупинки «Академмістечко» (біля однойменної станції метро) або маршрутним автобусом № 774 «Київ–Луб’янка» від метро «Нивки». На авто рухатись у бік Гостомеля  автошляхами Е373/М07 та Т1011. До Луб’янки від Києва 25 кілометрів. 

З Кременчука возять організовані екскурсії. Ціна коливається в межах 600 грн.

 

Олена Ліпошко, фото автора

 

Подпишись на нас

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

Другие новости

Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться