Фотопідбірка.
У соцмережах з’явилися фото часів Другої світової війни та періоду окупації на території Кременчука.
Вже через півтора місяця після початку Радянсько-німецької війни 22 червня 1941 року, фронт наблизився до Кременчука. Захопивши 9 серпня 1941 року Крюків, німецькі війська почали обстрілювати з гармат Кременчук, який обороняла 297-ма стрілецька дивізія (командир — полковник Г. А. Афанасьєв).
На території Кременчука було створено мережу концтаборів, де за два роки окупації було розстріляно і замордовано понад 97 тисяч людей. На місці одного з колишніх таборів тепер меморіал «Вічно Живим». Близько 10 тисяч кременчужан вивезені на каторжні роботи до Німеччини.
Боротьбу з нацистами продовжували 8 антинацистських груп, що об'єднували близько 400 чоловік. Багато з них не дожили до кінця війни.
У Кременчуці влітку 1942 року відкрилася школа з підготовки допоміжних працівників для тилових німецьких установ — канцеляристів, перекладачів і музикантів; навчання в ній було досить інтенсивним і тривало три місяці. Викладачами в школі були німці, а мовою навчання —українська. Учні посилено вивчали німецьку мову, яка з часом ставала і мовою навчання, а також математику, бухгалтерію, історію, товарознавство і стенографію. Слухачі школи проживали в інтернаті і перебували на казармовому становищі. Крім вивчення фахових дисциплін, з ними щоденно проводилися заняття військової справи. Про чималу кількість слухачів свідчить той факт, що в шкільному хорі брало участь близько 120 осіб.
29 вересня 1943 року, після триденних боїв, місто зайняли радянські війська. Житловий фонд міста було зруйновано майже на 95 %, були знищеними 93 промислові підприємства, усі культурно-просвітницькі та навчальні заклади, залізниця, електростанція, міст через Дніпро. Загальна сума збитків становила понад 1 млрд крб.
Оскільки вважається, що фортеця/місто вважається захопленим/звільненим з моменту підняття над ним прапора. Червоний прапор СРСР над містом Кременчуком було піднято приблизно о 21 годині 29 вересня 1943. Де-юре з цього моменту місто Кременчук вважається звільненим від німців. Але зачистка міста тривала ще 30 вересня. Так вулуицю Шевченка зачищали бійці 14-го гвардійського повітряно-десантного полку 6-ї гв. Вдд. 375 СД вела бої біля переїзду у Великій Кохнівці, 214 СД 30-о вересня вела бої на східній околиці Кременчука.
До Книги Пам'яті України занесені імена 6210 кременчужан.
Нагадаємо: Старовинні будинки Кременчука: слід, що залишився після війни.
Старовинні будинки Кременчука: культурно-релігійна історія вулиці Квартальної.
У масках і без: кременчужани вшановують Перемогу, приносячи квіти до меморіалів пам’яті
Офіційні особи: першими до Меморіалу «Вічно живим» в Кременчуці зранку прийшли мер, два нардепи і деякі депутати.
Дитяча пам'ять закарбувала все
Ліна Романченко
За матеріалами wikipedia.org
Фото - okrain.net.ua
