Духовна подорож в 5000 років.
Кременчужанам провели віртуальну екскусію в художній галереї. Про це на своїсторінці у Фейсбуці повідомила мистецтвознавець, д-р. філософії Oksana Boiko.
Мисткиня пропонує віртуально відвідати виставку скульптур Олексія Леонова «За покликом Серця».
Далі текст екскурсії без змін:
Вперше у моєму житті така подія: заходжу я в зали галереї і поглядом мене вітають Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Тіціан та Дюрер! Ранкові промені освітлюють бюсти, розкриваючи в світлотінях напружену думку самозаглиблення. Я чую щебіт, що приніс свіжий вітер з парку… але видається – це спів звільнених птахів, яких випускає з клітки волелюбна рука Леонардо! Током пронизані витончені риси гравера і філософа Альбрехта з Нюрбергу. В пам’яті постає його автопортрет із мюнхенської Пінакотеки і перше захопливе враження від одухотвореної чоловічої краси.
Генії цього світу, титани думки, провідники Світла, концентрат за останні 5000 років існування людства - їх образи в скульптурі в маленькій залі галереї! І все це зараз у нас в Кременчуці!
Вдивляюсь у твори і на мені зупиняється таємничий і трохи моторошний погляд з глибин віків високочолого Атланта. Він бачив, як зникала Атлантида, здригалась земля від вулканічних вивержень, збільшувався диск місяця і могутні хвилі океану поглинули його цивілізацію… Він хоронить істинну причину їх зникнення.
Поруч фігури Пітагора з пірамідою на долоні, Аспадії та Перікла. Грецьке місто Самос подарувало світу філософа, математика, містика. Пітагор переклав чисельні закони в досконалі теореми, розгорнув у свідомості людства думку свого учителя Анаксімандра Мілетського, що Земля - це куля. В Мілеті народилась і перша жінка філософ, поетка, гетера Аспадія. Розумом і вродою вона полонила серце полководця і державного діяча Перікла. Час його правління називають «золотим століттям Афін».
«Той, хто несе світло» - образ Сина Божого Ісуса. Але це тільки образ, лаконічний, подібний до спалаху вогню. Галерею продовжують зображення духовних провідників: Аполонія Тіанського, св. Антонія Великогод, .у всій своїй величі Схід. Крішна грає на священній флейті, сам перевтілюючись у музику: пластика тіла, силуетні лінії скульптури пливкі та гармонійні. Ось індійський князь Будда на стилізованому лотосі та з полум’яною чашою. Поруч простий у своїй величі Рамакрішна, гуманіст і реформатор індуїзму, він тисячам учням доніс істину про єдність всіх релігій. Пробуджує уяву портрет Свамі Вівеканади: передімною справжній велетень, який мріяв довести людям їх єдність з Богом і готовий служити Єдиному у всіх своїх життях. А на тлі колон ритмічно рухається дервіш, хвилюються драперії його одягу, аскетична молитва перетворюється на танок, відриваючи тіло від землі він летить у інші виміри. Від мусульманської традиції та буддизму поринаю в скарбниці Древнього Єгипту. Ехнатон - фараон реформатор, тримає руку прекрасної доньки Нєфєртіті. Їх життя було присвятою і служінням Єдиному, символічним втіленням якого став сонячний диск Атон, збудована нова столиця і храм, аби вивести Єгипет з лабіринтів багатобожжя.
В центрі експозиції притягує увагу прапор: на білому тлі зображено коло і три кулі всередині - це прапор миру, символ Трійці, минулого, сучасного та майбутнього. За 85 років він став своєрідним «червоним хрестом» для мистецтва. В 1935 році у Вашингтоні 21 країна підписала так званий «Пакт Реріха» Договір про захист духовних і наукових цінностей. Особливе значення такого договору виявилось у Другій Світовій війні. Під прапором обабіч стоять скульптурні портрети Миколи Реріха та Олени Реріх, їх синів. В центрі скульптура «Дар Оріона», чоловіча постать зі скринею в руках, там подарунок з центру нашого Всесвіту – метеорит із сузір’я Оріона. Микола Реріх, як митець, філософ, громадський діяч, був переконаний, що світ може врятувати саме усвідомлення Краси. Вочевидь, наступна скульптура створена майстром під впливом картини «Та, що несе світло». Цей витончений жіночій образ підіймає і розпалює полум’я пізнання і прагнення до Грішнього світу, чистоти.
Тож я далі не поспіхом рухаюсь вздовж високих вікон. Сонячні рефлекси грають на пелюстках лотосу з молочного шамоту, тримаючи умиротворену дитячу фігурку. Розглядаю скульптурну пару: чоловік ліпить глек і споглядає жінку, вона його натхнення. Поруч закохана пара тримає свій дар-чашу з вогнем любові. Їх обриси стилізовані та монументальні, нагадують чашу. У моєму Всесвіті звучить контральто Конкордії Антарової, її унікальний голос мав служити людям, пробуджувати їх до глибоких відчувань. І білий павич неначе зійшов зі сторінок теософського роману «Два життя».
Розгорнув свої крила чоловік-це людина Всесвіту. Поруч, обрамлений аурою розуму і серця, грає невидимим смичком на скрипці Геній- живий дух людини.
Я виходжу на ганок галереї. Поруч стрімко плинуть води Дніпра, так, як і час, на островах зароджується весна. А моє серце переповнюють враження: Виблискує меч короля Артура, волохатий ведмідь хоронить радісний сон хлопчика, переливається світлова музика Скрябіна і юний Тарас в сонячному протуберанці, обійнявши Книгу, молить за Україну … Моє серце готово… Я хочу творити і любити. Моя думка тихо нагадує слова, викарбувані на перстені царя Соломона: «Все минає, але ніщо не минає безслідно».
Біля скульптур Олексія Леонова проводитимуть цікаві лекції
