Як кременчуцькі діти допомагають наближати Перемогу.
У вересні юна жителька Кам'яних Поток Єва Сівак наважилася зрізати своє довге волосся, щоб допомогти Збройним силам України.
«На жаль, ми живемо в страшні часи, бо крім війни, наші діти мають розуміння того, що відбувається більше, ніж багато дорослих!.. Поки в нас така молодь, у нас все гаразд!» - написав тоді місцевий волонтер Ігор Дяченко.
І дійсно, маленькі серця вміщають набагато більше добра, ніж деякі дорослі, а оченята звикли бачити все через призму казковості. Тож не дивно, що наші діти докладають максимум зусиль, аби наблизити Перемогу, жити у Мирі і Безпеці. Кременчуцька газета зібрала кілька історій маленьких благодійників-чарівників, які роблять великі справи.
Бісерна царівна
Тато 10-річної Анастасії Ткач зараз боронить нашу Батьківщину. Дівчинка з початку війни зацікавилася бісероплетінням. А із 1 вересня маленька майстриня почала продавати свої роботи, аби хоч якось допомогти наблизити Перемогу.
«Ми співпрацюємо з кременчуцькою волонтеркою Аллою Буліною. Вона допомагає нашому татові, який зараз перебуває на фронті, та його побратимам. Тож кошти, які отримує Настя, передаємо саме цій волонтерці», - розповідає мама Марія. «Я роблю із бісеру прикраси, ми передаємо гроші на ЗСУ. Спочатку зацікавило бісероплетіння, дуже подобалося. А потім подумала, що можна спробувати попродавати», - розповідає Настя.
Свої вироби вона рекламує на інстаграм-сторінці та продає по п’ятницях біля супермаркету у районі зупинки «Міський сад». Дівчинка пропонує колечки, патріотичні браслетики, прапорці, гербики-брелоки, чокери та красиві сережки.
Чудодійка-лялькарка
Коли почалося повномасштабне вторгнення росії на територію України, кременчужанка Юлія Прядка разом колективом початкової школи №15, в якій працює вихователем, долучилася до волонтерської діяльності.
«Ми пекли смаколики, плели сітки. Чим можемо, допомагаємо кожного місяця нашим захисникам. Моя донька, дивлячись на мене, теж вирішила долучитися до добрих справ, ставши маленьким волонтером. Катя другий рік відвідує гурток крою та шиття, де створює різноманітні іграшки власноруч і це їй дуже подобається. Вона вирішила пошити ляльку, яку розіграла в благодійній лотерейці. Ці кошти пішли на лікування хлопчика Дмитрика», - розповідає мама 12-річної Каті.
Далі дівчинка вирішила допомогти і захисникам, розігравши у лотерейці ще одну ляльку, створену власноруч. Ці кошти відправлено у Благодійний фонд Сергія Притули. На цьому Катя і її мама не зупинилися, зараз готують наступну ляльку, аби розіграти в лотереї.
«Я, нарешті, займаюся тим, що мені подобається, а не тим, що хоче мама», - говорить Катя про рукоділля і додає: «Я сподіваюся, що всі будуть допомагати нашим бійцям і Перемога скоро настане! Тоді ми всі будемо жити щасливо».
Попелюшки із казковими голосами
Кременчужанка Світлана Мірошніченко разом із своїми 12-річними доньками Авеліною і Софією та сім’єю подруги Віри допомагали облаштувати будинки у навколишніх селах, в які могли б заселитися люди, тікаючи від обстрілів.
«Побачила свого часу у одній із груп у Телеграмі, що на залізничний вокзал потрібні волонтери, які будуть зустрічати людей з потягів, пропонувати бутерброди та чай-каву, підшукувати якийсь тимчасовий нічліг. У час, коли підходив потяг, приїжджало таксі і розвозило людей у місця, де можна було переночувати. Там і познайомилася із Вірою. Потім разом перейшли допомагати до бібліотеки на Першому Занасипу, де надавалося тимчасове житло переселенцям», - розповідає Світлана.
У центрах для переселенців її доньки Софія і Авеліна були за няньок і допомагали розважати малечу, яка прибула до нашого міста. Потім родина разом з друзями їздили у різні села, де домовлялися із господарями покинутих будинків, щоб впустили переселенців. Команда активістів відмивала ці будинки і привозили все, що могли зібрати: меблі, постільну білизну, посуд тощо.
«Ми приводили помешкання до ладу, аби могли заселитися люди. Діти були на ряду з дорослими, носили, виносили, прали, вішали, прибирали. Працювали всі на рівних», - згадує мама Світлана.
«Це не було примусово. Від серця, від душі ми хотіли допомагати людям», - ділиться Авеліна. Також дівчатка співають дуетом і неодноразово брали участь у благодійних концертах. Музикою вони професійно займаються вже 7 років. «Зараз у країні війна. А ми з сестрою хочемо зробити свій внесок у Перемогу», - говорить Софія.
«Ми часто виступаємо на благодійних концертах, хочемо підтримати всіх українців і тих, хто залишився без домівок у цей тяжкий час», - додає Авеліна.
Із маленькими чарівниками спілкувалася Тетяна Красельникова
Фото із особистих архівів героїв та з відкритих джерел
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
