Герої не вмирають!
Сьогодні, з жалем та смутком, Кременчук в останній путь проводжає молодого бійця, вірного товариша, люблячого сина та брата, мужнього солдата Ліскіна Романа Михайловича. Перед Міським палацом культури присутні зустрічали воїна, ставши на одне коліно.
А далі до ніг Захисника клали живі квіти: побратими, друзі, рідні. Прибули на прощання і секретар міськради Юрій Гриценко з віцемерами Володимиром Пелипенком та Дмитром Кравченком. Був тут і віцемер, який відповідає за питання житлово-комунального господарства, Іван Москалик.
Біля домовини сиділи батьки, сестра та рідні Романа.
Майбутній оборонець народився 26 листопада 1993 року і подальше життя проживав у Кременчуці. Навчався в загальноосвітній школі №8, закінчив професійно-технічне училище №19.
Про це журналістам розповіла в.о. начальника групи морально-психологічного забезпечення Кременчуцького РТЦК та СП, старший лейтенант Любов Телятник.
Згодом Р.Ліскін працював у Кременчуцькому підрядному спеціалізованому шляхово-ремонтному управлінні. Про нього зі смутком пригадав очільник цього комунального підприємства Валерій Кірєєв.
«Нормальний, хороший хлопець, а на таких усе тримається. У мене немає слів висловити свій стан, адже це перший загиблий наш робітник, а на фронті служить ще близько 14 людей.
Його батько працює у нашому управлінні близько 20 років, і привів сюди свого сина. А тепер батько хоронить сина… Це, мабуть, найстрашніше.
Неймовірно шкода. Адже все через якогось виродка, який вирішив, що хтось там, десь.. має розпочинати і вести війну. Щирі співчуття їх родині!» - його слова.
Хлопець став до лав Збройних сил України 15 квітня 2023 року, займав посаду зовнішнього пілота оператора безпілотних авіаційних комплексів у 32-ій окремій механізованій бригаді. За вольовий характер та бажання домагатися справедливості побратими дали йому позивний «Пума».
За словами побратима із позивним «Джексон», Роман був веселим доброзичливим хлопцем, завжди вмів підтримати розмову.
«А ще був сильним і відповідальним. Ми часто разом потрапляли під обстріли. Але він завжди підтримував всіх, роботу свою виконував чесно, допомагав іншим. Більшість із нас (побратимів – авт.) ніколи не були у вашому місті. А оскільки у нього не було дівчини, ми жартували, що після війни знайдемо йому наречену і приїдемо сюди гуляти весілля. Як шкода, що приїхали через інший, такий страшний привід», - сказав «Джексон».
24 липня 2024 року, під час виконання бойового завдання по захисту України, її суверенності, територіальної цілісності, поблизу населеного пункту Сергіївка Краматорського району Донецької області Захисник загинув.
З палацу культури його проводжали, теж ставши на коліна. Далі відбулося відспівування у Свято-Миколаївському соборі. Свій останній спочинок кременчуцький воїн знайде у меморіальному секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України Свіштовського кладовища.
Наша шана та подяка Воїну!
Нагадаємо, Завтра Кременчук проведе в останню путь Захисника, який загинув на Донеччині, Романа Ліскіна
Ліна Романченко
Фото Микити Ліцкевича