Герої не вмирають!
Сьогодні, 19 вересня, у Міському палаці культури відбулося прощання з 21-річним захисником України, кременчуцьким нацгвардійцем Данилом Дейною з позивним «Мент». В останню путь його прийшли провести рідні, побратими, одногрупники й наставники його навчального закладу та кременчужани, які добре знають Данила.
Присутні вишикувалися в живий коридор, ставши на коліна, і під акомпанемент оркестру, труну з полеглим воїном занесли до МПК. Там з ним попрощалися всі, хто знав та любив Данила – чемного, ввічливого та доброго, який був здатен підтримати інших у тяжку хвилину.
Нацгвардієць з позивним «Адвокат» розповів, що Данило добровільно пішов на військову службу у в/ч А3059, яка розташована у Кременчуці.
«Достойно виконував свої обов'язки захисника Батьківщини. На добровольчих засадах був переведений до військової частини 3028, де безпосередньо виконував бойові завдання.
Він є прикладом справжнього воїна, справжнього патріота нашої держави, який відав життя за всіх нас. Ми його ніколи не забудемо, вічна пам'ять герою.
Данило загинув на Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання. В нього залишилися мати та батько.
Батько також у рядах Збройних Сил, наразі захищає нашу Батьківщину», - сказав військовий з позивним "Адвокат".
Антон, який прийшов попрощатися з найкращим другом, наступне розповів про Данила: «Надзвичайно добра, надзвичайно весела людина, яка всіх в цілому любила. Він був, здається, однією з найкращих людей у світі.
Всі спогади з ним – лише добрі та приємні. Не можу згадати жодної якоїсь поганої події, пов'язаної з ним. Він просто чудова людина.
З дитинства ми знайомі, років у 12 познайомилися, жили поруч. І весь цей час вели спілкування і дружили.
Батько служить. Він під час його загибелі був у 500 метрів від нього.
Він пішов спочатку нацгвардійцем, потім служив у АТО, коли почалася війна. І там він знаходився до травня. Потім приїхав сюди, записався до Червоної калини. І там він, по суті, служив.
Востаннє ми бачилися 28 серпня і потім він поїхав туди. Переписувалися, іноді телефонували одне одному. Але зв'язок був жахливий, тому частіше переписувалися. Скидали відео смішні.
Він всім нам казав, що він поїде за кордон, і ми всі поїдемо до нього в гості, але не вийшло».
Згадує лише хороше про Данила і Влад.
«Це у мій одногрупник, товариш. Він був хорошою людиною, дуже близькою. Дуже боляче, що так вийшло. Був "на підтримці", йшов до кінця, казав що буде робити все, щоб ми були вільними. Йому подобалось те, що він робив. Те, що він захищав нас. Але так склалося, що зустрілися не так, як хотілося».
Данило навчався у ВПУ №7 з 2017 по 2020 роки. За цей час він зарекомендував себе як здібний учень, компанійський одногрупник та порядна людина.
Майстер виробничого навчання Володимир Геля сказав, що Данило був дуже чемним і ввічливим – людиною, за яку не соромно.
Олександр Бабін, другий майстер виробничого навчання, розповів: «Він був добрим. Пам'ятаю про нього лише гарне. Ніколи поганого нічого не відбувалося за цей період, поки я був його майстром.Даня був гарним учнем і хорошим хлопцем, справжнім чоловіком».
Також Олександр, як майстер бачив, як студенти спілкуються одне з одним. Він зазначив, що у Данила було багато товаришів, і вони спілкувалися вільно та відкрито.
Світлана Іванченко, викладач і класний керівник, також розповіла про Данила.
«На жаль, трапився сьогодні такий день. Данечка для нас завжди був і буде щирою, доброю та відповідальною людиною. Це справжній товариш, це справжня гордість всієї України, всього світу.
З 2017 року він вступив в заклад освіти наш і зарекомендував себе як кваліфікований спеціаліст і просто як Людина з великої букви. Для мене він як син, і завжди таким буде. Царство небесне, Герої не вмирають!»
Не залишився осторонь і керівник ВПУ №7 Микола Несен.
«Наші хлопці, наші випускники захищають нас з вами, свою країну, землю. Ведуть боротьбу за територіальну цілісність, за її незалежність. На жаль, сьогодні, як відмітила Світлана Сергіївна, ми проводжаємо свого героя. На жаль, 35 героя, який навчався в училищі. І віримо в те, що їхня надтяжка праця і їхні смерті - не даремні. Перемога буде за Україною, Слава Україні! Вічна пам'ять, слава нашому Герою, нашому Данилу. Колектив буде пам'ятати його. Його портрет буде знаходитися в галереї пам'яті наших випускників. які віддали свої життя за нас з вами, за Україну».
На відспівування до Свято-Миколаївського собору Данила провели через живий коридор.
Панахиду за загиблим бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали його на Алеї Героїв Свіштовського кладовища, поруч з іншими захисниками незалежної України.
Співчуття рідним та близьким! Вічна пам’ять та Царство Небесне Захиснику!
Нагадаємо, Кременчук попрощається з воїном, який загинув на російсько-українській війні.
Артем Кузьменко
Фото Микити Ліцкевича
