Що робити, куди бігти та як себе поводити на випадок затоплення.
Вже другий рік триває повномасштабне вторгнення рф на територію нашої держави. До деяких обставин війни ми вже більш-менш звикли. Але 6 червня сталася жахлива трагедія – умисний підрив Каховської гідроелектростанції на Херсонщині. Після руйнування 11 опор дамби за лічені години під воду потрапляли приватні угіддя села Олешки, частина Нової Каховки, інших найближчих сіл. Наступного дня стало відомо про підтоплення окремих районів Херсону і 9 населених пунктів правобережжя, евакуйовано близько 16 тис населення.
Разом із цим, у російських пабліках повідомляли про імовірний підрив усіх українських гідроелектростанцій. Тож не дивно, що у містян може виникати паніка і боязнь імовірного підтоплення внаслідок ворожого посягання окупанта на Кременчуцьку ГЕС.
Втім, видихайте – Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Кременчуцької міської ради інформує, що на Кременчуцькій ГЕС поки немає підстав для повторення ситуації, що виникла на Херсонщині. А вплив підриву Каховської ГЕС на рівень води у Кременчуцькому водосховищі – мінімальний.
«З метою зменшення наслідків техногенної аварії на Каховській ГЕС у басейні Кам’янського водосховища, на берегах якого розташований Кременчук, може відбуватись незначне підвищення рівня води», - йдеться у повідомленні департаменту.
Цей факт містяни могли спостерігати 7 червня, коли рівень води у Дніпрі на нижньому б’єфі сягав 65,5 м над рівнем моря.
Куди бігти в разі техногенної аварії на Кременчуцькій ГЕС
Однак у департаменті цивільного захисту не виключають, що у випадку масштабного пошкодження ГЕС руйнування можуть привести до техногенної аварії з формуванням зони імовірного катастрофічного затоплення, у яке потрапляють центральна та правобережна частина нашого міста та населені пункти: Потоки, Мала Кохнівка, Соснівка, Придніпрянське. У найгіршому випадку час підходу «високої води» до міста може складати від 30 до 45 хвилин.
Тож громадяни, які проживають у зоні можливого затоплення, повинні знати про існуючі загрози та чітко розуміти, як діяти у разі катастрофи. Так, тим, хто живе на лівобережній частині територіальної громади, варто терміново переміститися у нагірну частину Кременчука, а мешканцям правобережжя - на Деївську гору.
Населення, що не встигає вийти з місць, що підтопляє, повинно піднятися на вищі поверхи (вище 2-го поверху) своїх або найближчих будинків та очікувати сходу «високої води» чи рятувальників.
Також надзвичайники опублікували адреси збірних пунктів евакуації у Кременчуці для населення (див. табл.), з яких громадян везтимуть до безпечного розміщення на іншій території Полтавської області (для мешканців Лівобережжя) та Кіровоградської області (для тих, хто проживає на Правобережжі).
Адреси збірних пунктів:
Запам’ятайте основні поради:
• зберіть документи, цінності, ліки, продукти та речі першої необхідності;
• вимкніть електро- та газопостачання, загасіть вогонь в грубах, зачиніть вікна та двері;
• допоможіть дітям, людям похилого віку та людям з інвалідністю. Потурбуйтеся про домашніх та свійських тварин. Якщо не можете їх забрати, випустіть із приміщень;
• сигналізуйте про місце свого перебування. Для цього вам потрібні звукові і світлові сигнали, яскраві речі або написи;
• потрапивши у воду, зніміть із себе важкий одяг і взуття. Відшукайте поблизу предмети, за які можна зачепитися до надходження допомоги;
• зберігайте спокій, поважайте одне одного. Не переповнюють рятувальні засоби: катери, човни, плоти.
За алгоритмом, після проходження через збірні пункти евакуації люди, яких евакуйовують, формуватимуться у піші і транспортні колони.
Для зручності пошуку адрес збірних пунктів, переліку необхідних речей, які з собою варто взяти та більше необхідних рекомендацій (включаючи меддопомогу у різних ситуаціях та як поводитися у тих чи інших військових небезпечних ситуаціях), можна дізнатися зісканувавши QR-код з посиланням на сторінку Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи.
Чи варто боятися найгіршого варіанту у нашому регіоні?
Надзвичайники пояснюють, гідроелектростанції побудовані таким чином, що навіть у випадку ядерного удару ззовні, зруйнувати їх повністю неможливо. За словами головного інженера проєкту (ГІП) інституту «Укргідропроект» Миколи Калініна, щоб досягти такого руйнування, яке ми бачили зі світлин окупованої Каховської ГЕС, мало бути кілька вибухів одночасно.
«Скоріш за все, замінована була сама гребля, якраз у тих прольотах, які були відкриті, і, можливо, трохи далі. Плюс була замінована сама будівля ГЕС, де встановлені гідроагрегати для генерування електроенергії. Звернімо увагу – замінована зсередини», - наголошує він.
З чого можемо зробити висновок, що такої ситуації у нашому не окупованому росіянами регіоні бути не може.
Окрім цього, сама дамба значно нижча, якщо порівнювати з Каховською чи Запорізькою.
Тож зберігаємо спокій, слідкуймо за сигналами повітряної тривоги чи будь-якими іншими, віримо у наше ППО та у найближчу Перемогу.
Нагадаємо, човен кременчуцьких інспекторів рибоохорони у Херсоні потрапив під обстріл росіян.
Полтавщина передає Херсонщині гроші, човни, пальне та допоміжне приладдя.
Прорив греблі Кременчуцької ГЕС маловірогідний.
Ліна Романченко
Інформація зібрана за матеріалами Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи
