Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Понедельник, 16 Сентября 2019 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Парки і сквери Кременчука: що залишиться майбутнім мешканцям міста

 

26 января 2019 09:00

Майже півсотні зон відпочинку розташовано у нашому місті. Однак на одного мешканця Кременчука припадає менше зелених насаджень, ніж передбачають норми. При цьому за останні роки вирубали десятки гектарів дерев. Нові зелені зони, що з’являються, в рази менші.

Незважаючи на те, що Кременчук сприймається як один із найбільш крупних промислових центрів не лише Полтавщини, а й країни, наше місто є надзвичайно затишним і квітучим. Зеленими насадженнями нинішні мешканці міста мають завдячувати не одному поколінню кременчужан, які століттями докладали зусиль, аби створити своєрідну зелену оазу на березі Дніпра. Тепер же треба зберегти ці насадження. Та чи завжди це вдається? Чи побачать майбутні мешканці нашого міста, приміром через півстоліття, таку ж приємну оку картину, оглянувши Кременчук із висоти пташиного польоту?

6,2% Кременчука – зелені насадження

Зелені масиви нашого міста представлені у вигляді 10 парків, 20 скверів та бульварів, вуличних та внутрішньоквартальних насаджень, різновікових соснових насаджень у північно-східній частині околиць, а також прилеглих до міста островів. Таку інформацію розміщено на офіційному сайті Кременчуцької міської ради. Нібито все добре, але, виявляється, не дуже. Якщо звернемося до Вікіпедії, побачимо, що в розрахунку на одну людину зелених насаджень недостатньо: «Зелені насадження Кременчука, згідно з даними міського управління житлово-комунального господарства, займають площу 3440 га. На одного жителя припадає близько 15 м² зелених насаджень, що втричі менше норм, затверджених Всесвітньою організацією охорони здоров'я», –  йдеться у вікіповідомленні.

Зокрема на території Кременчука знаходиться шість об’єктів природно-заповідного фонду України, з них: загальнодержавного (ландшафтний заказник «Білецьківські плавні») та місцевого значення (два регіональних ландшафтних парки –  «Кременчуцькі плавні» і «Кагамлицький», дві пам'ятки природи – комплексна «Міський сад» і геологічна – «Скеля – гранітний реєстр», а також парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Придніпровський»). Загальна площа зелених насаджень – 677,39 га, що складає 6,2% від площі міста. І за останні 115 років їх кількість збільшилася. Водночас не треба забувати, що і територія Кременчука розрослася.

Від казенних садів – до скверів і парків

Якщо зазирнути в історію нашого міста, то парків наприкінці XVIII століття на території Кременчука не було. Але з того часу започаткували закладення казенних садів. Один із них став прародичем нинішнього парку «Міський сад». Детальніше про його історію ми вже писали раніше.

Казенні сади розбивали не стільки для озеленення, скільки для постачання до царського двору різноманітних овочів і фруктів. Пізніше вже почали висаджувати сади, більш схожі на парки, біля лікарняних закладів, різноманітних установ тощо. 

Далі створенням скверів зайнялися міські чиновники. Так, питаннями озеленення місць загального користування займався садовий комітет, створений при міській думі в 1819 році. Спочатку його завданням був благоустрій Міського саду до приїзду самодержця Олександра І. Згодом чиновники почали опікуватися зеленими об’єктами всього міста. Роботи велися на кошти місцевого бюджету. А оскільки їх, як завжди, бракувало, то і просувалася ця справа вкрай повільно. Проте вже на початку ХХ століття Кременчук був найзеленішим містом у Полтавській губернії. У матеріалах звіту міської управи за 1910 рік серед зелених насаджень Кременчука, окрім Поштового, Земського, Біржового, Штабного скверів і Міського саду значилися також сквер при Успенському соборі та Пенчуковський сад. Утримували зелені насадження загального користування, переважно передаючи їх в оренду приватним особам.

Найбільший довоєнний сквер міста не дожив до наших днів

Сквер (парк) «Міжнародний юнацький день» (МЮД), що знаходився навколо нинішнього торгового центру «Амстор», пережив найбільшу повінь в історії нашого міста – але не втримав наступу торгівельно-розважальних центрів і чиїхось бізнесових інтересів. Його заклали навесні 1930 року. А за рік велика вода повені Дніпра змила молоді деревця. Перед Другою світовою війною сквер відновили на площі 8,5 га – він став найбільшим у місті. Тут висадили понад 23 види дерев і кущів (більше 5000 штук). У цій частині міста, насиченій транспортними розв’язками та корпусами заводів, парк мав неоціненне оздоровче і рекреаційне значення. Та з лютого 2004 року на цій зеленій території почали вирубувати дерева. А в липні 2006 року парк остаточно знищили, пустивши під сокиру 326 (!) дерев. На місці зелених насаджень з’явилися торгівельно-розважальні заклади, величезний майдан, який зараз використовують як стоянку для міжміських маршруток. А про обіцянку звести на цій території для кременчужан льодовий палац усі забули.

І це не єдиний парк, який чи то зник, чи то був урізаний до мінімуму в останні роки. Зеленими насадженнями жертвували заради чергової будівлі. Як приклад – сквер біля Палацу культури «КрАЗ». У 1957 році, коли розбивали сквер, він мав площу 2 га. Старожили пам’ятають, що тут на Новий рік встановлювали на спеціальному помості ялинку, яка крутилася навколо своєї осі. Вже за часів незалежної України майже весь сквер забудували, знищивши більшість дерев. У 2000 році тут виросли споруди фірми «Гарди». Натомість у якості компенсації власники фірми насадили вздовж тротуару по проспекту Свободи з десяток екзотичних сакур.

Історія повторюється? Найбільший парк перетворився на кладовище тварин

Зараз за площею найбільшим парком Кременчука є Студентський парк на Першому Занасипу. Ще до процесу декомунізації він мав назву «Комсомольський». Цей парк мав площу 60 га і був майже вдвічі більший за нинішній Придніпровський парк і в 10 разів – за Міський сад. Він – єдиний парк у місті, який облаштовували німецькі будівельники і молодь трудових колективів Кременчука. І це прекрасний куточок природи, унікальний тим, що більш схожий на лісопарк, де можна відпочити, скупатися в озері. Однак парк «Студентський» спіткала частково доля парку МЮДу. У 2007 році і до нього «дійшла черга». Тут під будівництво торгово-адміністративного центру знесли півсотню дерев і стільки ж – під зведення спортивно-оздоровчого комплексу. Хто був у цьому місці, той бачив самовільне кладовище для тварин, яке влаштували тут мешканці міста. На деяких могилках встановлені кам’яні пам’ятники. Зараз площа зелених насаджень (що знаходяться на утриманні комунального підприємства «Благоустрій Кременчука») на цій території складає майже 49 га. «Студентський» залишається найбільшим у місті парком, а також таким, куди не доходять ні руки комунальників, ні кошти міського бюджету. Тож зміна назви – чи не єдина зміна долі цього парку.

Парки стали комунальними підприємствами з бюджетним фінансуванням

В останні роки на базі кількох міських парків організовані комунальні підприємства. Під час їх створення точилися запеклі дискусії. І досі депутати міської ради на засіданнях постійних комісій, на сесіях піднімають питання утримання адміністрацій парків за кошти платників податків. Водночас лунають пропозиції створити єдиний центр управління. Тим часом із міського бюджету Кременчука фінансують комунальні заклади культури і відпочинку «Міський сад», «Крюківський парк», «Парк Миру», комунальний заклад культури «Міський парк культури і відпочинку «Придніпровський». А Парк воїнів-інтернаціоналістів увійшов до складу регіонального ландшафтного парку «Кагамлицький». Інші сквери і парки перебувають на балансі «Благоустрою Кременчука». 

На наш інформаційний запит у департаменті житлово-комунального господарства Кременчука відповіли, що у 2019 році на утримання 26-ти скверів площею 20,74 га і 4 парків площею 72,28 га передбачено 12 млн 097 тис грн. «До складу робіт з обслуговування паків, скверів і зелених зон увійдуть заходи з утримання зелених насаджень в залежності від їх наявного стану, а також з обслуговування благоустрою об’єктів, розміщених на території зеленого господарства», – відповідь чиновників цитуємо без змін.

Для прикладу Кременчуцька газета наводить суму, передбачену в міському бюджеті на утримання на рік Парку Миру. На наш інформаційний запит надійшла відповідь: «На 2019 рік комунального закладу культури і відпочинку «Парк Миру» на проведення господарської діяльності заплановано фінансування в розмірі 1 млн 949 тис 159 грн». Цього року ніякі роботи з капітального ремонту чи будівництва не передбачені. Гроші з міського бюджету підуть на поточне утримання об’єкту і зарплату адміністрації.

Коли Кременчук відновить втрачене?

Не можна не визнати, що в місті з’являються нові зелені насадження, але їхні масштаби важко порівняти з тими, які вже знищені.

Щодо вже створених зелених зон і скверів, то їх площі – здебільшого до одного гектара. Серед таких – сквер «Академія» площею 0,6 га, що навпроти будівлі колишньої школи №15 у кварталі між вулицями Ватутіна, Л.Толстого, В.Бойка і проспектом Свободи. Це і сквер «Студентський», що у нагірній частині, поблизу педагогічного училища та медичного коледжу, площею 0,44 га. У Крюкові це сквер ім. А.С. Макаренка площею 0,5 га, а на Раківці – сквер 70-річчя визволення Кременчука від фашистських загарбників на Набережній Лейтенанта Дніпрова, поблизу будинку №76-а, площею 0,16 га. Та все ж за роки незалежності місто втратило доволі багато зелені.

Підйом галузі і новий поштовх розвитку «Благоустрою Кременчука» відмічався за часів, коли мером був Олег Бабаєв. Він приділяв величезну увагу озелененню вулиць, реконструкції парків і свекрів міста, санітарному стану зелених зон.

На щастя, вже в минулому залишилася норми будівництва парків у класичному стилі. Змінилися принципи ландшафтного дизайну, з’явилися нові технології. Зараз створення зелених зон – це спрямованість до  природного середовища декоративних куточків із використанням нових інструментів та оригінальних видів і сортів рослин.

У місті є спеціальна карта зелених насаджень

Зелені рекреаційні зони у Кременчуці облаштовують згідно з затвердженим планом. Більше того, як нагадують у міському департаменті ЖКГ, згідно з рішенням Кременчуцької міської ради від 30 березня 2018 року, затверджено Програму розвитку зон ландшафтно-рекреаційних загальноміського значення та зон озеленення загального користування Кременчука на 2018-20 роки. Попередня робота в цьому напрямку дозволила визначити кілька категорій рекреаційних зон міста: парки, сквери, зелені зони. Частина з них має офіційні статуси. Вищезгадані зони частково обстежені і нанесені на електронну карту міста.

До переліку включено візуально вільні території міста – зелені зони, які історично склалися як місця відпочинку мешканців того чи іншого мікрорайону, але не мають офіційного статусу. Програма не поширюється на парки, які є комунальними підприємствами.

Протягом 2018-2020 років планується провести роботи з улаштування і благоустрою у нашому місті 10-15 рекреаційних зон. Вони відмінні за площею і дизайнерськими рішеннями, розташовуватимуться у різних районах міста.

Новий фонтан чи черговий довгобуд? 

Ще декілька десятиліть тому Кременчук із упевненістю можна було назвати містом фонтанів. У парках і скверах вони милували око кременчужан і гостей міста. Принаймні про це свідчать історичні дані.

Зараз окрасою Кременчука можна назвати світломузичний фонтан у сквері ім. Олега Бабаєва. Інші ж потребують оновлення. Щоправда, не так давно з’явився оригінальний фонтан біля Палацу культури «Нафтохімік», але то не заслуга міської влади: його облаштували коштом одного з промислових підприємств. 

А ось фонтан-рекордсмен, який почали зводити на головній алеї парку «Придніпровський», і який у діаметрі має рекордну для Кременчука чашу в 15 м, можна вже віднести до об’єктів-довгобудів. У 2015 році на облаштування цього фонтану і благоустрій території освоєно близько 4 млн грн. Та в останні три роки ніякі роботи на цьому об’єкті не велися. Навколо нього лише час від часу змінюють завісу із зображенням місцин Кременчука.

Журналістка нашого видання минулого року на прийомі міського голови особисто поцікавилася у Віталія Малецького долею цього фонтану, та відповіді ще не отримала.

Тож не дивно, що бачачи, які справи з облаштування фонтанів, кременчужани побоюються амбітного проекту міської ради, в який хочуть «вбухати» до 30 млн грн і провести реконструкцію парку «Придніпровський». Адже планують не лише облаштувати огорожу зеленої зони і встановити 7 металевих воріт, а і знести атракціон «Колесо огляду», яке є однією із родзинок міста.

Тим більше, негативний досвід благоустрою цього міського парку є. Зовсім нещодавно на набережній знищили одну з найстаріших тополиних алей. Дивно, але дерева спочатку кронували, а потім зовсім знесли. 

Вимощувала доріжки у «Придніпровському» фірма «Європабуд», яка береться і за реконструкцію парку.

Щодо самої набережної, то тепер вона викладена бетонної плиткою. Не обійшлося без надпису «Я люблю Кременчук», який міська влада тулить скрізь. 

Тож не дивно, що після таких «покращень» кременчужани почали бити на сполох: з’явилася навіть петиція, у якій люди просили припинити винищувати дерева в парку. Там прямо зазначалося: «Придніпровський парк лисіє»…

А може тротуарна плитка більше потрібна у школах і дитсадках?

Що ще не може не дивувати кременчужан, так це активне вимощування плиткою зелених зон. Люди вказують, що у тому ж парку «Придніпровський» облаштовують навіть нові доріжки, а також розширюють існуючі. Це нібито і добре – але ж зменшується площа газонів.

Кременчуцька газета має надію, що отримає таки відповідь від адміністрації парку щодо площі облаштування доріжок бетонною плиткою у вищезгаданій зеленій зоні, а також розміру фінансування цих робіт із міського бюджету.

Натомість виникає питання: а чому не спрямувати міські гроші на інші цілі? Приміром, на ремонт чи заміну асфальтного покриття на території міських шкіл і дитсадків. На жаль, у відповіді на інформаційний запит нашої редакції у міському департаменті освіти не вказали, скільки є таких об’єктів. Та зазначили, що в міській програмі «Освіта Кременчука» на 2016-21 роки»  визначені заклади освіти, в яких необхідно виконати капітальні ремонти з заміни асфальтного покриття протягом 5 років.

А на поточний рік у міському бюджеті передбачено розробити та оформити проектну документацію на капітальний ремонт з відновлення елементів благоустрою (заміна асфальтобетонного покриття та вимощення тротуарною плиткою) у ліцеях №4, 10, 11, 25, 30, школах №7, 16, 29 і дитсадку №57. Також продовжаться відповідні роботи у ліцеї №5. Вартість робіт – в межах 1 млн 500 тис грн по кожному навчальному закладу.

Минулого року проводилися капітальні ремонти з заміни асфальтобетонного покриття (вимощення) плиткою у дитячих садках №4, 13, 25 та ліцеї №5. На кожен з об’єктів витрачено від 674 тис грн до 1 млн 372 тис грн з міського бюджету.

Найбільші парки Кременчуга

Студентський парк – 40 га

Парк «Придніпровський» та сквер «Ювілейний» (від річвокзалу до МПК) – 36 га

Парк воїнів-інтернаціоналістів» – 19 га

Парк Миру – 10 га

Парк «Крюківський» – 8,8 га

Міський сад – 7,8 га

Найкращі парки України

 

Світлана Павленко

Фото Анна Васенко, Кирило Воронцов та з відкритих джерел

Подпишись на нас

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

Другие новости

Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться