Кременчугская газета
Четверг, 15 Ноября 2018 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Парк «Придніпровський» – зелена перлина Кременчука

3 ноября 2018
Парк «Придніпровський» – зелена перлина Кременчука

Про народне будування, історію та легенду зеленої зони над Дніпром дізнавалася «Кременчуцька газета».

Парк «Придніпровський» – це місце, де залюбки відпочивають і батьки з малечою, і молодь, і люди літнього віку. Хтось просто дихає свіжим повітрям, хтось займається спортом, інші – насолоджуються краєвидами чи катаються на атракціонах. Взагалі важко уявити, що колись на березі Дніпра була лише невеличка зелена зона, а парку  «Ювілейний» (який став часткою «Придніпровського») взагалі не існувало. Кременчуцька газета зазирнула в історію, щоб дізнатися етапи становлення улюбленого місця відпочинку містян.  

Все починалося зі скверу

У далекому 1913 році міська газета «Придніпровський голос» в одному зі своїх номерів писала про те, що міський владі необхідно подбати про приведення у пристойний вигляд хоча б невеликої ділянки набережної між Банним і Садовим провулками (зона біля Дніпра у парку «Придніпровський» – ред.). Це було улюблене місце прогулянок городян. На думку журналістів, необхідно було вирівняти і розширити площу існуючого скверу, очистити і впорядкувати укоси, посадити нові дерева і взагалі влаштувати щось на зразок бульвару з утрамбованої доріжкою, невисокою красивою огорожею, зручними лавками. 

Однак благоустроєм цієї території зайнялися лише після 1927 року. На піщаному ґрунті набережної висадили 3500 дерев та посіяли 4000 сосен. Сквер позначили на плані міста 1930 року. Та нова зелена зона, як і все місто, постраждала від повені 1931 року. 

З середини 1930-х років сквер поступово приводили до ладу: проклали дві паралельні алеї уздовж Дніпра, облаштували клумби, встановили садові лавки, спорудили фонтан, у центрі якого стояла скульптура журавля з піднятою головою, а з дзьоба бив струмінь води.

Басейн навколо прикрасила клумба. Набережна одразу стала улюбленим місцем мешканців Кременчука. Особливе захоплення викликала клумба-календар: на ній за допомоги горщиків із квітучими рослинами кожного дня, починаючи з квітня і до самих заморозків, викладали дату. 

На плані Кременчука 1930 року в районі набережної позначений ще один сквер, який розташовувався навпроти сучасної геологічної пам'ятки «Скеля-реєстр». Він мав дві алеї, які діагонально перетиналися. Сквер згодом увійшов до території Придніпровського парку. Про все це розповідається на сайті okrain.net.ua.

Народне будування

Після Другої світової війни Кременчук стояв у руїнах, але працівники управління благоустрою вже тоді почали висаджували дерева та кущі на території набережної.

У 1959 році дійшли руки й до створення парку над Дніпром, де колись знаходилася маленька дерев’яна фортеця Кременчук. Його розташували на площі 18 га: від скелі – геологічної пам’ятким природи «Скеля-реєстр», що поблизу річкового вокзалу, до корпусів воєнного шпиталю, але включаючи зону скверу «Піонерський» (це територія, де зараз знаходиться занедбана будівля колишнього літнього кінотеатру «Дніпро»).

Створення міського парку культури «Придніпровський» можна назвати народною будовою – від багаторічної підготовки до висадки дерев і кущів. Не було в місті такого підприємства, навчального закладу, державних установ, які б не брали в цьому участі.

Як вдалося встановити авторам книги «Зелена перлина Кременчука: парк над Славутичем» (Музиченко Н.В. , Соколова І.М.), технічний проект самого парку через низку причин виконком Полтавської обласної ради затвердив лише у 1960 році. Його попередня вартість складала 4 млн 852 тис 700 руб. Парк поділявся на 5 секторів: культурно-освітньої роботи і видовищних заходів, тихого відпочинку, спортивний, господарчий, санітарно-курортний. Будівництво передбачалося у дві черги. 

І вже 5 квітня 1960 року виконали розбивку і встановили червоні лінії, закріпивши металеві штирі меж і головні осі споруд та доріжок центрального парку культури і відпочинку, який із середини 60-х років вже повністю виконував свої функції. 

Уздовж тротуару набережної з’явилися скульптури «Спортсмен» і «Спортсменка», садові лави, відновив свою роботу довоєнний фонтан.

Однак замість журавля вже стояла скульптура «Олені». Таким чином виконали першу чергу будівництва перлини Кременчука.

Третього листопада 1967 року відбувся мітинг, присвячений відкриттю другої черги парку (це зелена зона уздовж центрального міського пляжу). 

Цього ж року ухвалили рішення про присвоєння Придніпровському парку назви – Центральний парк культури і відпочинку «Ювілейний». Слід зазначити, що офіційна назва всієї паркової зони від вулиці Небесної Сотні (колишня вул. Пролетарська) до вул. Гоголя – Ювілейний Придніпровський парк. Але на практиці закріпилися дві назви: «Придніпровський» – перша черга, а «Ювілейний» – друга черга.

Чим можемо пишатися

У 1975 році Придніпровському міському парку надано статус пам’ятки природи місцевого значення. Також він занесений до списку заповідних парків – пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення за композиційні рішення розташувань зелених насаджень, за зібрання широкого видового складу рослин, серед яких багато цікавих і рідкісних. Наприклад, ялівець звичайний з колоновидною формою крони; дуб північний, листя якого має розмір вдвічі більший, ніж листя дуба звичайного; реліктовий вид – сосна гірська кущова.

У парку «Придніпровський» всього було висаджено понад 70 різновидів дерев та чагарників листопадних і хвойних порід. Третина з них – екзотичні.

У книзі «Зелений наш Кременчук» (Коваленко В.М., Герасимович Т.І .) зазначено, що вчені дослідили: 1 га листяного лісу виділяє за один день влітку 2 кг летких фітонцидів (біологічно активні речовини, що згубно діють на хвороботворні мікроорганізми), а хвойного – до 5 кг. Тому і є важливим поєднання хвойних і листопадних рослин у зелених насадженнях міста, враховуючи їхні й корисні, й естетичні властивості. Також автори цієї книги пишуть, що створення парку відбувалося як дуже вагома справа. 

«Спочатку потрібно було розібрати всі руїни, вивезти їх, на що пішло багато зусиль. Крім того, слід було завезти багато тонн родючого ґрунту на піщану основу відведеної під нього площі. Парк створювався за правилами ландшафтної архітектури: великі галявини чергувалися з ділянками, на яких висаджувалися дерева одного і того ж виду, але на кожній ділянці – інші, відмінні від попередньої».

Та скрутні економічні часи 90-х років ХХ століття негативно вплинули на стан улюбленого місця відпочинку кременчужан. За останні роки на зеленій території вирубали багато дерев. Та крім нової плитки, яку укладають останніми роками на доріжках, місцева влада вирішили провести повну реконструкцію парку до кінця 2019 року (про це ми детально розповімо у наступних номерах газети). Містянам обіцяють нові дерева, фонтани, альтанку, лави. Однак атракціони «Колесо огляду», «Зодіак» та будівлю колишнього тиру знесуть. Саму територію парку обнесуть огорожею.

Захисна дамба

Невід'ємною частиною парку є набережна Дніпра.

Її доля пов'язана з будівництвом водозахисної дамби, яке велося протягом 1927–1929 років. У центральній її частині була влаштована гранітна підпірна стіна зі сходами до берега Дніпра.

Під час повені 1931 року дамба не витримала натиску води, внаслідок чого Кременчук частково затопило. Після цих подій за новим проектом захисну дамбу відновили. Сучасного вигляду вона набувала під час створення двох черг Придніпровського парку протягом 1959–1975 років. Та останніми роками ця споруда викликає серйозні побоювання і поступово руйнується. Її мають обстежити фахівці, аби вирішити, що саме робити з дамбою далі: капітально ремонтувати або розбирати і потім заново перекладати.

Також слід нагадати, що у вересні цього року міська влада отримала листа за підписом прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, за яким дамбу на набережній Дніпра передають місту. Та поки що градоначальник не повідомив, що з нею збираються робити.

Легенда про Скелю Вірності

Історія нашого міста зберігає у собі багато цікавинок – як вигаданих, так і реальних.

Легендою про Скелю Вірності поділилася з нашою редакцією наукова співробітниця Кременчуцького краєзнавчого музею Людмила Каруль. Зараз це місце – пам'ятка природи місцевого значення, відоме як Скеля-реєст повеней. На ній викарбувано позначки рівнів поверхні води в Дніпрі, коли вона піднімалася особливо високо. Знаходиться скеля на території Придніпровського парку. 

За легендою, колись тут козак Кремінь зустрічався зі своєю  коханою Ганнусею. Був у козака вірний кінь на ймення Друг, з яким вони не розлучалися ні в горі, ні в радості. І от одного разу до Кременя звернувся купець із проханням перевезти товар на інший бік ріки. Коли козак уже повертався, почалася гроза. Кінь кинувся йому на допомогу. Кремінь вигукнув: «Бережи Ганнусю!» й потонув. Дівчині ж почулося: «Я повернуся!». І вона чекала.

Пізніше, коли Ганнусю із Другом хотіли забрати татари, кінь вдарив копитами об скелю, і вона їх поглинула....

Якщо придивитися, Скеля-реєстр своєю формою дійсно нагадує гриву коня.

Зараз це місце кременчужани облюбували для відпочинку, побачень та фотосесій.

 

Тетяна Красельникова

За матеріалами книг «Зелений наш Кременчук» (Коваленко В.М., Герасимович Т.І.), «Зелена перлина Кременчука: парк над Славутичем» (Музиченко Н.В., Соколова І.М.) і сайту okrain.net.ua.

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться