Підсумки року
2023-й – другий рік життя в умовах повномасштабної війни росії проти України. Тож Кременчук, як і вся країна, допомагав військовим, наближаючи Перемогу. Проте, дякуючи Збройним силам, у місті вирували й інші події. Головні з них ми зібрали у цій публікації.
Кадрові рішення: які чиновники «пішли» з посад, а які прийшли
Голова Кременчуцької райради Дмитро Колотієвський залишився без двох заступників – на початку року пішов з посади Олександр Климовських, у вересні звільнився Іван Іпатенко.
У квітні ректор КрНУ Михайло Загірняк звільнив директорку Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського» Поліну Білик. Вона не погодилася з цим рішенням і пішла до суду.
24 січня прокурор Полтавської області Антон Столітній написав заяву про звільнення. Підставою для цього став наказ Генпрокурора Андрія Костіна.
Наприкінці січня 2023 року начальник Кременчуцького районного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Полтавській області Сергій Геращенко пішов з посади. З 24 січня управління очолив тимчасово виконуючий обов’язки керівника Дмитро Майоров. Втім у березні підрозділ очолив Олексій Стеценко.
На початку лютого 2023 року керівництво «Полтаватеплоенерго» у Кременчуці очолила заступниця генерального директора підприємства, колишня заступниця гендиректора з комерційних питань «Кременчуцької ТЕЦ», ексдепутатка Полтавської облради Наталія Макаруша.
У квітні через досягнення 65-річного віку звільнилася начальниця управління по роботі зі зверненнями громадян Кременчуцької міської ради Любов Ілюхіна. Керівником управління стала Олеся Разумна.
А у лютому управління культури і туризму очолила Ірина Вологодська, яка раніше виконувала обов’язки директорки комунального закладу культури «Кременчуцька міська централізована бібліотечна система для дітей».
З травня Кременчуцьким архівом керує Оксана Наливайко. До цього вона працювала в приймальні секретаря міськради та керуючого справами міськвиконкому.
У травні кременчуцька мисткиня Оксана Бойко звільнилася з посади директорки міської художньої галереї і виїхала за кордон. Обов’язки керівника в галереї виконує заступниця директорки Тетяна Новікова.
1 червня колектив сайту кременчуцького видання «Програма плюс» звільнено. Тож сайт видання перестав оновлюватися.
1 вересня депутат міськради двох скликань, начальник управління у справах сімей та дітей Кременчуцької міської ради Андрій Макаров звільнився. Виконує обовʼязки керівника управління його заступниця Анна Калюжна.
22 вересня пішов з посади начальник Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військкомат) Роман Сушко. Тимчасово виконує обов’язки начальника військкомату — начальник мобілізаційного відділу підполковник Мирослав Волков.
10 жовтня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ про увільнення голови Полтавської обласної державної адміністрації Дмитра Луніна. Очільником Полтавщини став Філіп Пронін. Майже через місяць він затвердив на посадах заступників.
На початку грудня звільнено начальницю управління розвитку підприємництва, торгівлі, побуту та регуляторної політики Людмилу Жорняк. Управління очолила її заступниця – Євгенія Стефаненко.
На початку грудня своєї посади позбулася заступниця начальника Крюківської районної адміністрації Наталія Чорнявська.
Кременчуцький шкірвендиспансер зберегли
1 грудня Кременчуцький шкірвендиспансер працював останній день у складі обласного підпорядкування. З 4 грудня заклад став відділенням лікарні «Придніпровська» (колишня залізнична лікарня). Це стало можливим завдяки наполегливості колективу, ЗМІ, керманича області Філіпа Проніна та голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького та влади міста. Раніше обласна влада планувала розформувати колектив та звільнити приміщення.
Керівником нового відділення лікарні «Придніпровська» стала ексголовна лікарка Кременчуцького шкірвендиспансера Олена Нужнова. На зарплату медикам диспансеру в бюджеті міста на 2024 рік закладено 2 млн 500 тис грн, а загалом на його існування спрямують 3 млн 600 тис грн.
Громада храму Серафима Саровського перейшла від УПЦ до ПЦУ
22 січня, у День Соборності, в Кременчуці громада храму Серафима Саровського, який знаходиться на пр. Полтавському, прийняла рішення про перехід від Української православної церкви (УПЦ) до Православної церкви України (ПЦУ). Це першій храм в місті, який зробив такий крок.
Настоятель храму архімандрит Феодосій розповів, що саме громада та прихожани визначилися з цим питанням. За його словами, у Кременчуцькій єпархії УПЦ є багато громад, які хочуть перейти в ПЦУ, але їх залякують. Проте поодинокі випадки відбуваються, як наприклад, у селі Білецьківка.
20 грудня у храмі Серафима Саровського митрополит Полтавський Федір здійснив перший постриг у монахи.
На Молодіжному може з’явитися ще один НПЗ
У 2023 році влада Кременчука оголосила про будівництво нового нафтопереробного заводу для бізнес-партнерів та наближених до екс-регіонала-нардепа Юрія Шаповалова і мера Малецького осіб. Влітку на сесії міської ради затвердили відповідну містобудівну документацію, а 21 липня провели громадські слухання, на яких майже не торкалися питання екології.
Вочевидь будівництво приватного НПЗ значно погіршить стан екології та навколишнього середовища на Молодіжному. Мешканці цього району постійно потерпають від викидів промислових гігантів. Левова їх частка припадала саме на побічні продукти нафтопереробної галузі. Тож питання екології дуже турбує кременчужан.
На захист містян стали депутат міської ради Богдан Лазоренко та депутат Кременчуцької районної ради, ветеран АТО Сергій Захожий. Вони в суді намагаються довести, що громадські слухання, організаторами яких виступала Кременчуцька міська рада, були незаконні. Депутати обурені тим, що владники вважають, що долю мешканців нашого міста можуть вирішувати не лише жителі навколишніх сіл, а й громадяни, які зареєстровані в низці обласних центрів.
Крім того, Лазоренко в судовому порядку оскаржує рішення сесії міськради щодо розробки та затвердження містобудівної документації. Він став на захист людей, які запитують: «Чи потрібна в місті ще одна бомба сповільненої дії?», «Можливо досить труїти людей, набиваючи власні кишені?», «Скільки ще мешканці Молодіжного, Петрівки, Лашків будуть страждати від захворювань, спричинених шкідливими викидами підприємств Північного промислового вузла?».
Рік обшуків, які поки майже нічим не завершилися
Упродовж 2023 року силовики проводили у Кременчуці обшуки. Ось лише декілька з найрезонансних:
У квітні співробітники Служби безпеки України (СБУ) та Державного бюро розслідувань (ДБР) працювали у Кременчуцькому військкоматі. Цьому передувало затримання працівника податкової, який обіцяв людині за 4 тис 500 дол «вирішити питання» щодо непридатності до військової служби. Правоохоронці вважали, що податківець був посередником між особою, лікарями військово-лікарської комісії (ВЛК) та службовцями військкомату. Йому повідомлено про підозру в пособництві в одержанні неправомірної вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368) Кримінального кодексу України (ККУ). У разі доведенні вини, фігуранту загрожує позбавлення волі строком до 10 років.
Наприкінці липня обшуки пройшли у Кременчуцькому перинатальному центрі (пологовий будинок). Є припущення, що медики незаконно продавали дитяче харчування з гуманітарної допомоги.
У вересні слідчі з Полтави та Департаменту стратегічних розслідувань (ДСТ) проводили обшуки у рамках провадження щодо законності закупівлі взуття для Добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ). За версією слідства, його придбали для громадської організації «Соколи Полтавщини», яким керує депутат міськради Денис Терещенко. Керівник ДФТГ, спільно з депутатом, підозрюються у привласненні бюджетного майна (ст. 191) ККУ.
У вересні обшуки відбулися у комунальному підприємстві «ЖЕП «Автозаводське», у рамках провадження за ст. 369-2 (зловживання впливом) ККУ. Є підозра, що посадова особа за винагороду, всупереч законодавству, надала комунальне майно в «оренду» без проведення відповідних процедур.
10 жовтня у Кременчуці правоохоронці із Києва провели обшуки в рамках справ Майдану. Вони прийшли не лише в льотному коледжі, а й за місцем проживання одного з фігурантів справи – колишнього міського чиновника, а згодом помічника одного з нардепів, який останнім часом працює у структурі Міністерства внутрішніх справ.
Зазначимо, що нам невідомо, яким чином обшуки вплинули на подальшу долю відкритих кримінальних проваджень.
Екстопменеджмент «Укртатнафти», а згодом і Коломойський опинилися «на нарах»
Колишній менеджмент ПАТ «Укртатнафти», який асоціюється з олігархом Ігорем Коломойським, у 2023 році детективи Бюро економічної безпеки України зі Службою безпеки України викрили на масштабних схемах привласнення мільярдів гривень. Йдеться про 40 млрд грн, які не отримав державний бюджет через неправомірні дії двох найбільших нафтових підприємств країни — «Укрнафти» та «Укртатнафти». Тож у лютому оголошено про підозру одному з колишніх керівників «Укртатнафти» Руслану Ляпці (2019-2022 роки). 1 лютого йому повідомлено про підозру в умисному ухиленні від сплати податків, вчиненому за попередньою змовою із головним бухгалтером. Їхні протиправні дії завдали державі збитків близько у 600 млн грн. Ляпці обрали запобіжний захід у вигляді застави у майже 200 млн грн. Третього лютого повідомили про підозру головній бухгалтерці «Укртатнафти», яка переховувалась в Ужгородському районі на Закарпатті, де її знайшли.
Серед іншого встановлено, що ПАТ «Укртатнафта» виробляло та реалізовувало пальне через мережу АЗС без сплати акцизного податку, хоча відповідне податкове навантаження закладалось у ціну для споживачів. Тож заборгованість за цим пунктом складає 605 млн грн.
2 червня силовики викрили ще одну масштабну схему привласнення грошей екстоп-менеджментом «Укртатнафти». За їхніми даними, до організації оборудки причетний колишній член наглядової ради компанії та бізнес-партнер Ігоря Коломойського Михайло Кіперман. Як свідчать матеріали слідства, за його ініціативи у перший день повномасштабного вторгнення рф з рахунків «Укртатнафти» вивели майже 600 млн грн. Скоріш за все, зловмисники припускали, що їм не доведеться відповідати за скоєну крадіжку.
Руслану Ляпці оголосили ще одну підозру - в заволодінні чужим майном. Службові особи через мережу магістральних нафтопроводів незаконно перемістили понад 72 тис тонн нафти-сирця з митних складів на територію НПЗ для подальшого виготовлення світлих нафтопродуктів. Потім це паливо реалізовували без відображення у бухгалтерському та податковому обліках. Орієнтовна вартість продукції становить понад 2 млрд грн.
Зараз підозрюваний перебуває під вартою. Тривають слідчі дії.
Згодом Коломойський також опинився «на нарах». Встановлено, що упродовж 2013-2020 років він легалізував понад пів мільярда гривень шляхом їх виводу за кордон, використовуючи при цьому інфраструктуру підконтрольних банківських установ.
Він також перебуває під вартою. Дехто з експертів вважає, що таким чином олігарха сховали від можливої екстрадиції в США, де Міністерство юстиції звинувачує Коломойського у викраденні «мільярдів доларів» з «Приватбанку» та відмиванні грошей на території США.
Зміни торкнулися закладів освіти
Упродовж року батьки маленьких кременчужан неодноразово мітингували під стінами мерії. Навесні вони вимагали облаштувати укриття у комунальних дитячих садочках та закладах середньої освіти. Це б дозволило змінити дистанційне навчання на очну форму. Тоді вони підписали відповідне звернення до мера Кременчука Віталія Малецького та пригадали, що на його ім’я була подана відповідна петиція, яка набрала необхідну для розгляду кількість голосів за 4 дні. У відповідь можновладці сповістили, що облаштування вже проводяться на підставі доручення Прем’єр-міністра України. На ремонт комунальних захисних споруд цивільного захисту на 2023 рік було заплановано 15 млн грн.
Попри це, наприкінці року не всі школи та садочки відновили офлайн навчання.
У квітні батьки маленьких городян писали масові скарги на «роботу» мера Малецького новому міністру освіти Оксену Лісовому та запрошували його відвідати наше місто. Таким чином вони сподівалися прискорити роботи щодо облаштування укриттів у школах та садочках.
Упродовж року проходила реорганізація учбових закладів. Так, у лютому стало відомо, що гімназію №29, що на Раківці, приєднають до ліцею №6 «Правобережний», що у Крюкові. За коментарем Малецького, реорганізація спрямована на оптимізацію навчального процесу, оскільки Міносвіти та Мінфін цьогоріч зменшили освітню субвенцію на 30%. Окрім цього мер вказував на показник чисельної недовантаженості у класах.
Проте батьки учнів гімназії №29 не змирилися з цим рішенням і зараз захищають права своїх дітей на освіту у суді.
8 травня заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №1 (Петрівка) об’єднали з початковою школою №15 (на Молодіжному), а дитсадок №21 - з центром розвитку дитини №26 (у Крюкові).
7 грудня стало відомо, що об’єднанню підлягають такі заклади: садок №4 та школа №7 (Крюків); садок №67 та школа №21 (район «Лукас»); садки №79 та №80 (Молодіжний); садки №36 (вул. Київська) та №70 (вул. Миру).
Ворожі атаки на Кременчук та район
Упродовж року у різних куточках Кременчуцького району лунали вибухи. Сили протиповітряної оборони відбивали атаки росіян, але були й «прильоти». Так, вночі 16 лютого було гучно в селах Кременчуцького району, внаслідок чого в будинках вилітали вікна, тріскалися стіни, зазнали руйнувань й об’єкти цивільної та критичної інфраструктури - було влучання по нафтопереробному заводу. Обійшлося без загиблих та поранених.
Вночі 1 березня збитий безпілотник «приземлився» на територію одного з дачних кооперативів у Піщанській об’єднаній територіальній громаді, зруйнувавши 2-поверховий будинок та пошкодивши кілька десятків інших будинків навколо.
27 червня внаслідок вибуху в іншому дачному кооперативі у Кременчуцькому районі постраждало 75 будинків, 5 авто. Окрім цього, у 16-річної дівчинки діагностували перелом ребра.
Чергова ворожа атака на Кременчук була вночі 20 вересня. Безпілотники знову влучили в НПЗ, внаслідок чого завод зупинився. Обійшлося без загиблих та постраждалих.
22 вересня вибух пролунав у центрі міста. Того дня загинула 1 людина, понад 50 осіб отримали травми. Внаслідок вибухової хвилі у сусідніх будинках було вибито майже 300 вікон, пошкоджені покрівлі.
Відновлювальні роботи розпочалися майже одразу. Наприкінці року більшість мешканців були з новими вікнами, а в будинках відремонтували дахи.
Хто найкращий
У середині травня наша редакція розпочала новий народний проєкт «Вибираємо найкращих». Наші читачі шляхом голосування на сайті kg.ua визначають улюбленого фахівця, якого вони б охоче порекомендували своїм знайомим.
За час, що минув, вже обрали найкращого сімейного лікаря, тренера, нотаріуса, стоматолога, ветеринара та аніматора. На початку нового року обираємо найкращого фотографа.
Екологічна катастрофа на Пслі
9 липня неподалік села Гуньки Кременчуцького району місцеві помітили жахливе забруднення Псла мертвою рибою та відчули сморід. Обстежували річку державні та районі фахівці. За період з 13 по 18 липня відібрали 16 проб води у районі населених пунктів Запсілля, Гуньки, Крамаренки, Федоренки, Романки, Омельник та Щербаки. За результатами лабораторних випробувань у Пслі понад місяць забороняли купатися та ловити рибу.
Станом на 20 липня з водойми виловили та утилізували 500 кг мертвої риби.
Всі підприємства Кременчуцького району обстежували на поводження з відходами тваринництва та щодо культури землеробства, аби не допустити випадків на кшталт забруднення Псла.
Мешканці, які проживають вздовж водойми, виявили земельну ділянку, на яку напередодні працівники свинокомплексу вивезли сотні тонн залишків свинячої гноївки, що зливою вимило в яружно-балкову систему, а далі у Псел.
Громадяни Омельницької громади створили комісію з приводу забруднення річки та підготували звернення до Президента України, Кабміну, Верховної Ради, екослужби та інших органів щодо розслідування даної справи.
За фактом забруднення Псла відкрито кримінальне провадження.
Ноутбуки з переплатою
9 серпня виконком міської ради оголосив про закупівлю 15 ноутбуків «Dream Machines» на загальну суму 1 млн 486 тис 80 грн. Тобто кожен ноутбук коштував майже 100 тис грн. Закупівлю проводили без електронних торгів. Це помітили журналісти і оприлюднили інформацію. Тоді Малецький заявив, що техніку придбали за ринковою ціною 69 тис грн і передали військовим за їхньою заявкою. Вони попросили купити їм ще одну партію. Але після підписання відповідного договору, виявилося, що постачальник допустив арифметичні помилки. Тому угоди з ним розірвали. Мер переконував, що жодних переплат не було, як і самої закупівлі ноутбуків за завищеними цінами. Проте за даним фактом було відкрите кримінальне провадження, у рамках якого очільника міста викликали до прокуратури.
З міського бюджету вилучили «військовий» ПДФО
На початку листопада Верховна Рада з другої спроби прийняла закон про перенаправлення «військового» ПДФО з місцевих бюджетів до державного на потреби оборонно-промислового комплексу. Через це у бюджеті Кременчуцької територіальної громади наприкінці року утворилася дірка і місто у новий рік увійшло з боргами.
Декомунізували панно
У серпні на панно-мозаїці «Друк нашої партії», що розташоване неподалік Кременчуцького краєзнавчого музею на вул. Соборній, прибрали комуністичні написи.
Інші елементи мозаїки залишили без змін.
Війна потребує резервів
На Полтавщині, зокрема у Кременчуці, посилили заходи мобілізації військовозобов’язаних та транспортних засобів. Відповідне розпорядження наприкінці листопада підписав начальник Полтавської обласної військової адміністрації Філіп Пронін.
Тож останнім часом представників військкомату кременчужани бачать не лише на вулицях, а й в закладах громадського харчування, спортивних клубах тощо.
Військові наголошують, що мобілізація у Кременчуці та районі проходить планово. А вручення повістки не означає, що людину одразу відправлять у зону бойових дій. Для початку вона має прийти у військкомат. Далі її направлять на ВЛК, яку останнім часом 90% відвідувачів проходять за добу.
Ринок «Троїцький» зник
В лютому депутати міської ради затвердили внесення змін до Детального плану території мікрорайону 101 у Кременчуці. Відповідно до цих змін, замість ринку «Троїцький» мають зрости 2 багатоквартирні житлові будинки з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудовано-прибудованим підземним паркінгом.
Тож влітку ринок «Троїцький» демонтували.
Місто придбало приміщення поліклініки
У березні із Стабілізаційного фонду Кременчуцької міської тергромади виділили 17 млн 735 тис 511 грн. За ці кошти місто на торгах придбало будівлю на проїзді Ярославському, загальною площею 7 тис 121 кв. м, де раніше знаходилася Автозаводська поліклініка.
Два роки боротьби за бібліотеки
У червні 2021 року депутати міської ради прийняли рішення, на підставі якого міські бібліотеки реорганізували: частину з них закрили, а персонал скоротили. Проте депутат міської ради Богдан Лазоренко не погодився з цим і 28 липня 2021 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з проханням визнати незаконним і скасувати рішення депутатів. У грудні суд задовільнив цей позов. Міська влада подала апеляцію. Однак Другий апеляційний адміністративний суд цю апеляційну скаргу залишив без задоволення. Не склалося у чиновників і з касаційної скаргою. Адже 22 березня 2023 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду повернула документ заявнику.
Відтак, рішення Полтавського окружного адміністративного суду залишилося в силі, а тому міська влада повинна поновити державну реєстрацію бібліотек для дорослих та дітей, повернувши умови функціонування бібліотечної галузі, до тих, що передували прийняттю злочинного рішення.
Проте відновити роботу бібліотечних закладів у форматі, який існував 2 роки тому, неможливо, через юридичні зміни, які вони зазнали.
У наступній публікації ми згадаємо містян, чиї життя обірвалися у 2023-ому, пригадаємо резонансні дорожньо-транспортні пригоди та інші кримінальні провадження.
Олег Булашев, Любов Мирна
