Шана та наша пам’ять Захиснику!
Багато сліз, слів скорботи і до входу забитий присутніми кременчуцький Міський палац культури. Провести в останню путь військового, снайпера Сергія Анатолійовича Супруна приїхало багато його побратимів, друзів, однокласники, мер міста Віталій Малецький із заступниками Дмитром Кравченком та Ольгою Усановою, секретар міськради Юрій Гриценко.
Біля домовини в скорботі стояли мама героя, дружина, дві старші сестри. Як розповіли вони Кременчуцькій газеті, брат завжди був чесним, відкритим, щиросердним.
«Усім, хто до нього звертався з допомогою, він завжди допомагав, був безвідмовним. На війну на передову захищати Україну він зголосився сам. Він хвилювався про тих, хто йде на ротацію, про своїх знайомих. І особливо його зачепило, як прилетіла ракета до Амстору і коли дізналися про кількість жертв у нашому місті. Сергій не міг стояти осторонь», - розповідає, не стримуючи сліз, одна із сестер.
«В дитинстві, як усі, ми з ним і сварилися, і мирилися. Але для нашої родини він був справжнім братом, це частинка нашої душі. А для мами це була найбільша підтримка, опора, молодший син – це повністю її душа, на жаль, яку ми втратили», - коментує друга сестра.
Як про хорошу веселу людину згадують про Сергія і його друзі дитинства Анатолій та Микола.
«Він завжди був оптимістом і ніколи не падав духом. Ми з ним були і сусідами, і однокласниками. Виросли у одному під’їзді, дитинство провели разом, він гарно грав у футбол», - пригадують вони.
Зі скорботою розповідає про загиблого і військовослужбовець із позивним «Художник».
Солдат народився 25 січня 1972 р. у нашому місті, де і проживав та працював тривалий час. Згодом мешкав з дружиною у Павлиші. З початку активних бойових дій агресора був мобілізованим Олександрійським РТЦК Кіровоградської області.
«На передовій він був снайпером та стрільцем. У ході тривалих боїв з ворогом отримав поранення, несумісні з життя», - розповідає Художник.
Сталося це 2 жовтня у Донецькій області біля населеного пункту Опитне.
«Але він дійсно герой, адже пішов до військкомату сам. Зараз складно сказати, що сталося у цей чорний день. Але його посада на службі була непростою та важливою, адже снайпер – він завжди серед перших. Вічна йому пам’ять», - підсумував Художник.
У Героя залишилися рідні та донька за кордоном.
Нагадаємо, У Кременчуці завтра прощатимуться із снайпером, який пішов на повномасштабну війну з перших днів
Ліна Романченко
Фото Олександра Попенка
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
