Герої не вмирають!
Сьогодні у Кременчуцькому міському палаці культури було чимало сліз на сумних обличччях присутніх. До холу підходили військові, молодь, громадяни різного віку, діти – усі з живими квітами. Там прощалися з загиблим Захисником, розвідувальником, молодшим сержантом Сергієм Васильовичем Крисою.
Поруч, перед домовиною було розташовано багато нагород Героя, адже військовий захищав Україну ще з часів АТО і брав участь у багатьох запеклих боях проти ворога.
Поруч із закритою труною горювали його тато та мама, дружина, син, чимало родичів.
Були на прощанні і мер міста Віталій Малецький, секретар міськради Юрій Гриценко, віцемери Володимир Пелипенко та Дмитро Кравченко, начальник Кременчуцької РВА Олег Лєднік.
Відомо, що Сергій Криса народився у Кам’яних Потоках, далі навчався в одному з кременчуцьких училищ.
До часів АТО працював на місцевих підприємствах.
«Але оскільки хлопець був кмітливим, досвідченим, бойовим, пройшов війну, мав нагороди, великий бойовий досвід, тож 24 лютого 2022 його направили до роти охорони Кременчуцького РТЦК та СП. Ми разом воювали під Мар’їнкою, Красногорівкою. Він завжди рвався в бій, намагався прорватися на нуль. Зазвичай був розвідувальником», - говорить військовослужбовець з позивним «Художник».
Розповідаючи далі, «Художник» наголосив на патріотичному, бойовому, щирому духові Сергія, якого так виховав у першу чергу його тато: завжди лишатися чоловіком та захищати Батьківщину.
Інші друзі Сергія додають, що він не боявся йти за всіх – вважав себе везучим.
«Така війна. Що втрачаємо найкращих. З Сергієм познайомився в перший день війни в воєнкоматі – він туди прийшов сам, щоб потрапити до ЗСУ. Тому його сміливості та мужності веилка шана, бо це людина, яка першою йшла на будь-які перешкоди чи небезпеки. Він говорив «Мені завжди везе, фартовий, воюватиму за всіх вас». Тож честь і хвала йому», – розповів військовослужбовець Володимир Коноваленко.
Сьогодні, на прощання приїхали і його найближчі побратими з тієї роти, в якій служив Загиблий. Побратим, військовий із позивним «Джавелін», який зараз захищає Донецький напрямок, згадує перший час служби з «Сєрим».
«Ми разом з Сергієм йшли у 13 батальйон разом, згодом він пішов у розвідку, а потім залишився служити у 110 бригаді. Людина дуже мужня. Був на війні з 2014 року, захищав Україну три роки. Була ситуація, що коли він з товаришами виходив з Бахмуту, колеса у машині були пробитими, вони виходили пішки. І на цій повномасштабній війні він постійно проявляв мужність», - розповідає він.
Та підсумовує, що з перших днів війни у 2022 році «Сєрий» мужньо захищав Авдіївський напрямок з іншими військовими - без ротації. Так, розвідуючи відомий йому «Чорний ліс» під Авдіївкою, він з іншими побратимами потрапили на російську засідку. На жаль, із усіх вижили лише троє тяжко поранених солдатів. А «Сєрого» привезли додому. Так, сьогодні в останню путь його проводжає все місто та район.
Далі відбулося відспівування у Свято-Миколаївському соборі, поховають на Алеї Пам'яті Свіштовського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким, Царство Небесне та наша подяка Воїну!
Нагадаємо, у Кременчуці прощатимуться з загиблим Захисником - молодшим сержантом Сергієм Крисою.
Ліна Романченко
Фото Віктора Гриценка
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
