З початком повномасштабної війни кременчужанин не залишився осторонь, воював у «гарячих точках», брав участь у боях за Бахмут, де отримував контузії.
Сьогодні у Кременчуці попрощались із Віталієм Філіпповим, який загинув під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини.
«Сьогодні ми зібралися, щоб провести в останню путь ще одного героя, захисника нашої землі, нашої незалежності - молодшого сержанта Віталія Філіппова. Він народився у Кременчуці у 1996 році. Був призваний на військову службу в 2016 році, відразу потрапив до зони АТО. Там отримав дві контузії», - розповіла лейтенантка Любов Телятник, т.в.о. начальника групи МПЗ морально-психологічного забезпечення Кременчуцького РТЦК та СП.
З початком повномасштабної війни він не залишився осторонь, воював у «гарячих точках», брав участь у боях за Бахмут, де отримував контузії.
"Загинув Віталій Філліпов, будучи військовослужбовцем 118-ї окремої механізованої бригади, 31 серпня, під час виконання бойового у районі населеного пункту Роботине, Пологівського району Запорізької області», - говорить військовослужбовиця.
Вона зазначила, що Віталій мав статус учасника бойових дій. Також за цивільного життя працював у Державній службі гідрографії.
«Цього місяця мало вже виповнитися рік, як він одружився. Але, на жаль, не святкуватимуть річницю. Дружина Аліна і мама Вікторина сьогодні біля труни Віталія. Ми їм дуже співчуваємо. Дуже багато сьогодні побратимів прийшли попорощатися, всі добре відзиваються про нього. Дуже хороша людина був Віталій», - говорить лейтенантка Любов Телятник.
Біля труни Віталія Філіппова стояли не лише рідні. Багато побратимів прийшли провести його в останню путь. Чоловіки міцної статури не стримують сліз. Слова даються важко…
«Це дуже поважна для мене людина. Це - воїн, це - герой. Це людина, яка була зі мною на плануваннях. Все планували разом, все робили разом. Так само і воювали - теж разом. Коли Віталій загинув, то скажу, що ми зробили все для того, щоб витягнути його. На жаль, там була рана, не сумісна із життям, тобто евакувати його зразу не вийшло. А скільки ми пройшли, у Курдюмовці в жовтні 2022 року у складі 62-го батальйону. Тоді Полтавський окремий стрілецький батальйон виконував бойові завдання на напрямку Бахмут. І там ми працювали разом. Ми з ним спілкувалися дуже близько, спали в одних окопах, їли з однієї миски, разом і відпочивали. Він був справжнім Героєм», - говорить військовослужбовець із позивним «Май». У самого ж Віталія Філіппова був позивний «Балу».
17 серпня мав виповнитися рік, як Віталій побрався зі своєю дружиною Аліною.
Про це нагадує і його друг Антон. І хоч між ними 4 дні різниці, але Антон вважав Віталія старшим братом.
«Ми з пологового будинку разом. У школу ходили, гуляли разом. Мені був як старший брат. Для мене особливо важко сприймати його смерть. Він же мав приїхати на річницю свого весілля 17-го числа. Рідні дуже його чекали. Я дуже його чекав», - говорить Антон.
Він пригадує, як зв'язувався з Віталієм, коли він був уже на війні, Як Віталій звідти, де небезпечно, просив друга бути обережним.
Чоловік не може стримувати сліз.
Чимало кременчужан прийшли попрощатися із героєм сучасності. Як остання шана полеглому земляку – живий коридор біля Міського палацу культури. На колінах, схиливши голову, проводжали воїна в останню путь.
Панахиду за загиблим бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали його на Алеї Героїв Свіштовського кладовища, поруч з іншими захисниками незалежної України.
Нагадаємо, Завтра у Кременчуці проведуть в останню путь молодшого сержанта Віталія Філіппова
Світлана Павленко
Фото Єгора Мовчана
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
