«Запам’ятається сильним, вільним, як вітер сьогодні, дуже позитивним…»
Сьогодні у Міському палаці культури кременчужани попрощались із захисником України Ігорем Андросовим. У останню путь провести Героя прийшли друзі, знайомі, сусіди, колеги-працівники Крюківського вагонобудівного заводу, де він працював.
Він загинув 27 вересня на 56-ому році життя при виконанні бойового завдання у Харківській області. Був призваний до військової служби під час часткової мобілізації 16 березня 2022 року. Служив головним сержантом танкового взводу.
Про це повідомив військовослужбовець із позивним «Художник».
Вдомо, що Ігор Павлович народився у Кременчуці. Закінчив школу №7, Крюківський машинобудівний технікум, служив в армії. Потім у 1989 році прийшов працювати на Крюківський вагонобудівний завод, трудився у складальному цеху, будівельно-монтажному управлінні. З 1995 року пов’язав своє життя із службою в органах внутрішніх справ. Брав участь в АТО, з 2016 року має статус учасника бойових дій.
Останні 6 років працював на Крюківському вагонобудівному заводі слюсарем-електромонтажником у корпусі пасажирського вагонобудування.
«Ігор із перших днів служби воював на тих танках, які наші хлопці захопили в загарбників в Полтавській області. Спочатку був сержантом, а до вересня цього року вже командував танковим взводом із визволення Харківської області. Але в танковому бою загинув. З його частини повідомили, що це був важкий тривалий бій», - розповів «Художник».
Тяжка втрата спіткала дружину та шестеро дітей. Ігорь Андросов виховав п’ятьох синів та доньку. Всі прийшли на похорон попрощатися з батьком. Троє синів, як і батько, зараз проходять службу в ЗСУ.
Сьогодні у гімназії №7, де навчався Ігор Андросов, пролунав для нього останній дзвінок. Крюків на колінах проводжав Героя у останню путь.
Кременчук втратив на цій війні ще одного свого сина... Це була весела і позитивна людина. Таким згадують Ігоря земляки.
Друг дитинства Олександр нагадує, що Ігор Андросов був весел оптимістом.
«Він був справжнім патріотом, пройшов АТО», - його слова.
«Знала Ігоря років 15. Запам’ятаю його сильним, вільним, як вітер сьогодні, дуже позитивним... Запам’ятаю компанійським. Мій колишній чоловік хрещений його сина. Ми тісно спілкувались», - говорить кременчужанка Марія.
Героя поховають на Свіштовському кладовищі на Алеї пам’яті.
Нагадаємо, Без батька залишилось 6 дітей: загинув сержант танкового взводу із Кременчука
Світлана Павленко
Фото Олександра Попенка